Daily Archives: Травень 17, 2019

Інтерактивна дошка будь-де, нові методи діагностики й лікування раку та багатомовні аудіокниги

Підбито підсумки конкурсів Всеукраїнського фестивалю інновацій

Оголошено переможців Всеукраїнського фестивалю інновацій: у 3-х конкурсах визначено по 3 призових місця. Серед лідерів – компанії, що пропонують дешевші рішення для цифровізації освіти, нові підходи до лікування та діагностики хвороб, передові рішення для військової сфери та екології. Відповідні результати конкурсу були опубліковані на сайті МОН сьогодні, 17 травня 2019 року.

«Треба розуміти, що перед нами стоїть один дуже великий виклик. Інколи між тим, який потенціал ти маєш,  і до того, щоб втілити його у життя, лежить прірва. Щоб цю  прірву подолати, потрібно мати партнерів. Тут, на цьому фестивалі, зібралася дуже хороша компанія з інноваторів, бізнесу та представників влади. Тому учасники мають не тільки конкурувати один з одним, а й знайти це партнерство, яке допоможе потім реалізуватися. Основна мета фестивалю – об’єднати всіх учасників навколо спільного успіху», – зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Усі переможці, а також деякі учасники, що не дістали призових місць, отримали призи від партнерів фестивалю, а також їхню підтримку.

 

У конкурсі технологічних  стартап-проектів першість здобула компанія CamTouch. Вона запропонувала портативний пристрій, що дозволяє будь-яку поверхню перетворити на інтерактивну дошку. Особливість пристрою в тому, що він значно дешевший за інші аналоги таких систем та підходить для використання у школах та інших закладах освіти. Цей проект був представлений НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та отримав сертифікат на 100 тис грн від компанії Київстар для подальшої розробки ідеї.

Друге місце в цьому конкурсі посіла розробка MedLed, яка допомагає немовлятам комфортніше і ефективніше подолати жовтяницю, що проявляється на другий-третій день після народження. Цей проект  Чорноморського національного університету імені Петра Могили отримав сертифікат на 100 безкоштовних годин роботи в Інноваційному просторі Hub 4.0.

На третій сходинці опинився проект Національного авіаційного університету зі створення акустичної системи спостереження. Використовуючи її, військові зможуть навіть в умовах поганої видимості або відсутності візуального контакту визначати вид об’єкта та ступінь його загрози. Колектив розробників отримав сертифікат на безкоштовну участь в Міжнародному форумі Innovation market.

У межах цього ж конкурсу призи мають ще три розробки. Так, проект TEMP (твій електронний медичний браслет) також одержав можливість безкоштовної участі в Міжнародному форумі Іnnovation market. Колективам, що створили сонячний опріснювач води із пневматичним сферичним рефлектором та капілярний насос, вручили сертифікат від YЕР (мережі академічних бізнес-інкубаторів) на участь у трьохмісячній інкубаційній програмі.

 

Серед переможців конкурсу інноваційних проектів – два призери з медичними розробками і один з проектом у сфері енергетики.

Перше місце присуджено колективу Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН. Науковці розробили технологію ідентифікації лейкемічних стовбурових клітин (ЛСК) для таргетної терапії онкогематологічних хворих. Ця розробка направлена на ефективну діагностику та лікування хворих на рак.

 

Другим став проект Smart4BioEnergy з інноваційною розробкою очищення муніципальних стічних вод, що передбачає автоматизацію процесів та утилізацію енергетичного потенціалу стічних вод. Роботу презентувала команда з Національного університету водного господарства та природокористування.

Третю сходинку віддали групі з Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, що розробила апарат екстртакорпоральної гіпертермії крові та технологію застосування його при запальних та гнійних процесах органів грудної клітки. У межах розробки цього апарату було отримано 5 патентів та проведено успішні клінічні дослідження.

 

Усім 3 проектам-переможцям вручили сертифікати від UNIDO. Вони дають можливість колективам взяти участь в програмі бізнес-академії Проекту «Глобальна інноваційна програма чистих технологій для малих та середніх підприємств в Україні» та отримати підтримку для презентації стартапів інвесторам.

Під час фестивалю визначили також переможців Конкурсу стартап-проектів ІТ-Eureka.

 

Першість за розробку платформи для багатомовних інтерактивних аудіокниг отримав проект Lingard з Бізнес-інноваційного центру «ТЕХ СТАРТАП СКУЛ» Національного університету «Львівська політехніка». Його нагородили грошовим сертифікатом на 55 тис грн від Sigma Software University на розвиток проекту.

New Vision – мобільний додаток-асистент і тренажер для тренування зору – посів другу сходинку. Його розробила команда Київського національного економічного університету, яка отримала грошовий сертифікат на 1 тис євро від Polish-Ukrainian Startup Bridge.

Третє місце виборола команда Чорноморського національного університету імені Петра Могили за проект Home Mappy. Його основна мета – допомогти людям зі слабким зором або обмеженими можливостями легко знаходити предмети у своєму домі. Розробка розпізнає об’єкт і за допомогою голосового супроводження може довести людину до необхідного місця. Розробників відзначили сертифікатом на поїздку на конференцію в Польщу від Polish-Ukrainian Startup Bridge.

 

Довідково: Всеукраїнський фестиваль інновацій відбувається вже четвертий рік поспіль і цьогоріч зібрав рекордну кількість заявок – 250. Загалом заявки на фестиваль подали 75 закладів освіти, зокрема, 61 виш, 30 наукових установ та 12 підприємств. Серед ЗВО найбільшу кількість заявок подали Вінницький національний аграрний університет та Луцький національний технічний університет. Половина всіх заявок – це технічні та технологічні розробки.

Кожен виш чи наукова установа зможе підключитися до Scopus та Web of Science за кошти бюджету з 1 червня

Усі українські виші та наукові установи – незалежно від відомчого підпорядкування – отримають підключення до міжнародних баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету. Йдеться про державні та комунальні заклади. Про це повідомила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич 16 травня 2019 року, під час наукової дискусії щодо розвитку науки в університетах.

«Сьогодні я підписала наказ для перерахування 42 млн 989 тис грн до Державної науково-технічної бібліотеки (ДНТБ). Вона найближчим часом забезпечить проведення державної закупівлі та укладання договорів з постачальниками баз даних з одного боку та закладами з іншого. Отже, всі виші та наукові установи, що мають статус бюджетних, цьогоріч будуть за державні кошти підключені до баз даних Scopus та Web of Science», – зазначила Лілія Гриневич.

Доступ до баз буде відкрито з 1 червня на один рік з можливим подальшим продовженням цього терміну.

Міністр нагадала, що 2017 року МОН вперше забезпечило підключення за кошти бюджету до Scopus та Web of Science для своїх вишів та наукових установ. Так, тоді доступ до Scopus отримали 67 закладів, а до Web of Science – 64, а вже через рік, 2018-го, до Scopus – 135, Web of Science – 105.

«Ми бачимо, що в поєднанні звісно ж з багатьма іншими факторами, це приносить свої плоди. Так, кількість публікацій українських науковців у виданнях, що індексуються в Scopus та Web of Science, зростає – і це справедливо для багатьох галузей, а не лише, скажімо так, для «традиційно сильних» в Україні дисциплін. А це значить, що покращується представлення здобутків української науки на світовому рівні», – зауважила Міністр.

Вона додала, що коли установи МОН отримали підключення, багато інших закладів, які мають інше відомче підпорядкування, зверталися до Міністерства з проханням також надати їм доступ. Це стало додатковою мотивацією для МОН провести необхідні переговори з постачальниками послуг та забезпечити передплату для всіх українських дослідників.

Щоб отримати доступ, закладу треба буде подати заявку до ДНТБ. Підключитися можна буде одразу до кількох баз, однак, на кожну треба подавати окрему заявку. Докладну інформацію про процес розмістять на сайті ДНТБ.

У межах заходу українські виші та наукові установи також отримали премії Scopus Awards Ukraine – їх вручили в 7 номінаціях. Під час визначення переможців враховували такі показники як публікаційна активність, цитованість статей тощо.

Так, цього року премію отримали:

  • визначний внесок у розвиток науки – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
  • визначний внесок у розвиток сільськогосподарської науки  – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна
  • визначний внесок у інжинірінг та технології – Київський політехнічний університет
  • визначний внесок у гуманітарні науки – Львівський національний університет імені Івана Франка
  • визначний внесок у медичні науки  – Львівський національний університет імені Івана Франка
  • визначний внесок у природничі науки – ННЦ Харківський фізико-технічний інститут
  • визначний внесок у соціальні науки  – Національний університет «Львівська політехніка»

Нагадуємо, що 5 кращих колективів науковців нагородили Преміями КМУ за передові відкриття – вони отримають по 200 тис гривень.

Реформа науки потребує ще багато роботи, однак, важливі кроки зроблено, – Лілія Гриневич

За 2,5 роки вдалося зробити важливі кроки для реформування науки. Зокрема, створено Нацраду з питань розвитку науки і технологій та Нацфонд досліджень, підтримка молодих вчених зросла з 0,5% від загального фінансування науки до 1,5%, запроваджуються механізми базового фінансування науки в університетах, а загалом фінансування науки з 2019 року і до сьогодні зросло на 77 % . Про це зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич 16 травня 2019 року, в Києві під час наукової дискусії щодо розвитку науки в університетах.

«Як ви знаєте, 2016 року ми отримали результати незалежного європейського аудиту національної системи досліджень та інновацій України, який був проведений в межах програми Горизонт 2020. На початку цього року – 29 січня, якщо бути точною, ми представили звіт МОН щодо виконання рекомендацій цього аудиту на засіданні Спільного комітету Україна-ЄС з досліджень та інновацій.

 

Зусилля, яких доклала Україна на шляху реформування науки, були сприйняті дуже позитивно представниками Єврокомісії. Зокрема, нам вдалося запустити Нацраду з питань розвитку науки і технологій. Науковий комітет Нацради було обрано на прозорому конкурсі Ідентифікаційним комітетом, до складу якого увійшли як українські, так і закордонні вчені. Тепер науковці мають свій потужний голос під час формування наукової політики нашої держави і можуть впливати на прийняття рішень.

Створено Національний фонд досліджень, який в подальшому стане одним з найважливіших елементів системи фінансування науки в Україні. Його основна функція – грантова підтримка наукових досліджень та розробок українських вчених. При цьому, кому саме надати грантове фінансування визначають не чиновники, а науковці. На конкурс можуть подаватися будь-які наукові колективи попри відомчі ознаки. У бюджеті 2019 року ми на його роботу заклали 262,4млн грн»,- розповіла Лілія Гриневич.

Міністр підкреслила, що одним із найважливіших пріоритетів МОН за останні роки було збільшення підтримки молодих науковців та університетської науки.

«Рішення, яке нам вдалося провести і яким як Міністр дуже пишаюся, – це запровадження базового фінансування науки в університетах. Цьогоріч для цього в бюджеті передбачено 100млн грн. Розподілятися ці гроші мають за результатами державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності. Кабмін вже затвердив порядок проведення цієї атестації. Залишилося лише затвердити методику, а також порядок використання коштів. Ми сподіваємось, що нам вдасться здійснити всі процедури оперативно. Ми плануємо, що і запровадження базового фінансування, і атестація дозволять нашим університетам більш якісно формувати свою довгострокову дослідницьку політику», –  додала Міністр.

Значну роль зараз у розвитку науки в Україні відіграє участь у програмі Горизонт2020.

«Наразі 189 українських організацій беруть участь у 139 проектах програми Горизонт 2020. Загалом наші організації в межах цих проектів залучили 22,2млн євро. Ми зараз бачимо значний позитивний результат від участі у програмі і маємо чітку амбіцію стати асоційованим партнером у наступній Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Horizon Europe»,- повідомила Лілія Гриневич.

Ексцентричне шоу «Танці з викладачами» відбулось у ВНТУ

Традиційний і улюблений конкурс Вінницького національного технічного університету цьогоріч вирізнявся нестримно-позитивною емоційністю зали. Адже до дійства долучились викладачі і учні Подільського науково-технічний ліцею для обдарованої молоді

За перемогу змагались шість танцювальних пар — студентів і викладачів університету, учнів і вчителів Подільського ліцею:

№ 1 – Тетяна Білоконь та Іван Мельник.

№ 2 – Аміна Денисенко та Олександр Поповський.

№ 3 – Анна Асонс та Юрій Бікс.

№ 4 – Анастасія Мальована та Сергій Сірак.

№ 5 – Олена Жагловська та Олег Антонюк.

№ 6 – Юлія Шуллє та Євгеній Томашевський

У журі – віце-містер «Шарм ВНТУ 2011», учасник колективу «Феліз Байле», тренер танцювальної студії «Альфа-Денс», хореограф Сергій Бушовський; талановитий хореограф і випускниця ВНТУ Ірина Філіпчук; тренер, керівник народного художнього колективу «Грація» Михайло Мацюк; президент Вінницької обласної федерації Національної танцювальної ліги України Сніжана Байделюк та артистка балету Вінницького обласного українського академічного музично-драматичного театру імені Миколи Садовського Юлія Дацюк.

Думка фахово-прискіпливого журі й емоційних глядачів співпала. Переможці — енергетики!

І місце — Юлія Шуллє та Євгеній Томашевський, факультет електроенергетики та електромеханіки!

Приз Глядацьких симпатій теж отримали Юлія та Євгеній.

ІІ місце — Олена Жагловська та Олег Антонюк, факультет інфокомунікацій, радіоелектроніки та наносистем.

ІІІ місце – Тетяна Білоконь, факультет менеджменту та інформаційної безпеки та Іван Мальник, факультет інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії.

Колектив університетського клубу (директор — Ольга Печериця) особливу вдячність висловлюють

студенту факультету комп’ютерних систем і автоматики Миколі Коніпко — за прекрасні профайли учасників;

стендаперу, телеведучому, відомому вінницькому шоу-мену і випускнику ВНТУ Юрію Постовому — за чудове проведення свята,

членам журі — за об’єктивність

та, звісно, усім учасникам проекту — за подаровану радість і позитивну енергію!

За інформацією прес-центру ВНТУ  

 

 

 

Вступ 2019: для отримання сільського коефіцієнта термін реєстрації в селі не обмежується, але його треба підтвердити відповідною довідкою

Вступникам у виші, які мають право на сільський коефіцієнт (СК), треба буде підтвердити це довідкою про реєстрацію місця проживання. Водночас на 2019 рік МОН зняло обмеження щодо необхідного терміну реєстрації у селі для нарахування коефіцієнту. Таке роз’яснення надав очільник директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН Олег Шаров до листа Міністерства, який був розісланий в місцеві органи управління освітою сьогодні, 17 травня 2019 року.

Лист щодо верифікації сільських шкіл 2019

 

«Цього року, як і раніше, серед коригувальних коефіцієнтів є сільський – для тих вступників, що зареєстровані в селі та в рік вступу отримали повну загальну середню освіту в школі, розташованій на території села. СК дорівнює 1,02 та 1,05 – для спеціальностей, яким надається особлива підтримка держави. Щоб підтвердити право на сільський коефіцієнт, вступнику треба буде завантажити в електронний кабінет або подати разом з паперовою заявою Довідку про реєстрацію місця проживання особи. Її форма є в додатку 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 2 березня 2016 року № 207», – пояснив Олег Шаров.

 

Він окремо звернув увагу, що СК поширюється лише на села і не передбачається для селищ.

Перелік шкіл, учні яких мають право на сільський коефіцієнт, буде завантажено в ЄДЕБО. Тож в електронних кабінетах випускників таких закладів автоматично з’являтиметься повідомлення про можливість застосування СК.

 

Щоб перевірити списки шкіл, розташованих на території сіл, у згаданому листі МОН звернулося з проханням про верифікацію до місцевих органів управління освітою. Переліки розміщені на сайті Міністерства.

https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/vstupna-kampaniya-2019/perelik-shkil-uchni-yakih-mayut-pravo-na-silskij-koeficiyent-u-2019-roci-informaciya-utochnyuyetsya

 

Результати перевірки або інформацію про зміни необхідно надіслати до 1 червня на адресу директорату вищої освіти і освіти дорослих (01135, Київ, проспект Перемоги, 10) та на електронну адресу kernychna@mon.gov.ua

По 200 тисяч гривень отримали найкращі колективи науковців за передові відкриття

Передові відкриття в медицині, оборонці, агропромисловості, які вже сьогодні використовуються на практиці, – 5 колективів українських науковців отримали Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій. Їх вручення відбулося сьогодні, 16 травня 2019 року, за участі Віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка та Міністра освіти і науки Лілії Гриневич.

 

Кожен колектив отримає по 200 тис гривень – суму Премії було торік збільшено вдвічі.

«Я рада, що ми сьогодні маємо можливість зібратися напередодні Дня науки, щоб привітати і відзначити кращих. Саме ви захищаєте наш науковий та інтелектуальний потенціал. І хоч багато людей цього фронту не бачать, однак в сучасному світі, коли порядок денний новітні технології встановлюють значно більше, ніж уряди великих держав, ваша лінія захисту є однією із найважливіших. Дякую за вашу працю та внесок, який ви робите», – зазначила Лілія Гриневич.

Загалом на отримання Премії цього разу було подано 20 робіт, з яких експерти відібрали 5 найкращих:

  • «Розробка та впровадження інноваційних малоінвазивних технологій лікування вогнепальних переломів кісток кінцівок та ортопедичної патології»

Науковці створили апарат зовнішньої фіксації на основі стержнів, з допомогою якого можна без зайвих втручань лікувати вогнепальні переломи, переломи при політравмі, складній ортопедичній патології тощо. Цю технологію вже використовують у шпиталях Міноборони, Прикордонних військ, польових шпиталях, лікарнях Києва та інших регіонів. Зокрема, розробка має дуже важливе значення для лікування поранених українських бійців АТО/ООС, дозволяючи в більшості випадків уникнути ампутації.

Представлена: Інститутом травматології та ортопедії НАМН, Національним медичним університетом імені О.О.Богомольця, Національним військово-медичним клінічним центром «Головний військовий клінічний госпіталь».

  •  «Розробка та впровадження інноваційної технології виробництва екологічно чистих агроефективних мінеральних добрив на базі нових видів фосфатної сировини»
  • Розробка спрямована на те, щоб зробити виробництво і застосування добрив більш екологічно безпечним та енергоощадним. Запропонована вченими технологія дозволяє, по-перше, вирощувати екологічно чисті продукти, а, по-друге, врятувати довкілля від негативного впливу добрив.

Представлена: Сумським державним університетом.

  • «Створення та впровадження інноваційних технологій виготовлення крупногабаритних редукторів важкого машинобудування»

Технологія дозволяє створювати важке обладнання нового покоління для енергетичної, гірничої, суднобудівельної та оборонної галузей. Наприклад, розробка використовується під час виготовлення приводів важкої броньованої техніки. Також вона дає можливість забезпечити імпортозаміщення у важкому машинобудуванні.

Представлена: Донбаською державною машинобудівною академією, ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН, НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», НТУ «Харківський політехнічний інститут».

  • «Створення комплексу з виробництва зарядів вітчизняного твердого палива та експериментального відпрацювання ракетних двигунів»

Розробка дозволяє пропонувати на ринку високоякісний продукт – сучасне тверде ракетне паливо та твердопаливні ракетні двигуни з характеристиками, які відповідають сучасному світовому рівню, але мають набагато меншу вартість. Технологія відкрила нові можливості для забезпечення України сучасною ракетною зброєю.

Представлена: ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля»

5.     «Інноваційна технологія та устаткування для вирощування супервеликих монокристалів тугоплавких металів (вольфраму і молібдену)»

Вчені створили унікальну технологію та обладнання для вирощування супервеликих профільованих монокристалів тугоплавких металів. Відповідних аналогів у світі немає. Використовується в найрізноманітніших галузях – лазерній та аерокосмічній техніці, атомній енергетиці, електроніці тощо. Має значення насамперед для розвитку військово-промислового комплексу України.

Представлена: Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН.

Також у межах заходу Лілія Гриневич вручила відомчі відзнаки МОН. Їх, зокрема, отримали українські полярниці, які нещодавно повернулися з сезонної експедиції з антарктичної станції «Академік Вернадський».

Довідково: Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій було засновано 1 серпня 2012 року. Вона присуджується щороку на конкурсних засадах і вручається до Дня науки. Премією відзначають кращих науковців і винахідників за розробку і впровадження у виробництво інноваційних технологій та виведення на ринок вітчизняної інноваційної продукції. З 2013-го щороку присуджується 5 премій, виключенням були лише 2017-й, коли вручили 4 премії, та 2015-й, коли премія взагалі не призначалася.