Daily Archives: Травень 20, 2019

Володимир Зеленський склав присягу Президента України

20 травня у Києві, під час урочистого засідання Верховної Ради, новообраний Президент України Володимир Зеленський склав присягу як Глава держави. Клятву він проголосив, поклавши руку на Конституцію України та Пересопницьке Євангеліє.

«Я, Володимир Зеленський, волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі», – сказав новообраний Президент.

Президентське посвідчення йому вручила Голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук. Також він отримав символи президентської влади – штандарт, знак, гербову печатку та булаву.

До парламенту Володимир Зеленський вирушив пішки з Маріїнського парку, де поспілкувався з прихильниками.

На церемонії інавгурації були присутні колишні президенти України – Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко, екс-голови Верховної Ради, представники органів державної влади, міський голова Києва Віталій Кличко, представники церков та іноземні гості. Зокрема, Президент Грузії Саломе Зурабішвілі, Президент Естонії Керсті Кальюлайд, Президент Латвії Раймондс Вейоніс, Президент Литви Даля Грибаускайте та Президент Угорщини Янош Адер, а також представники США, Канади, Франції, Польщі, Туреччини, Молдови, Азербайджану, Білорусі, Румунії, Словаччини, Болгарії.

Також церемонію відвідали представники НАТО та Європейського Союзу.

З ложі для почесних гостей за інавгурацією спостерігали батьки Володимира Зеленського – Римма Володимирівна та Олександр Семенович і його дружина Олена.
 

Горизонт 2020: українські проекти отримали найбільше грантів для малого та середнього бізнесу

Українські проекти вже отримали близько 2 млн євро великих грантів для реалізації бізнес-стартапів у межах програми ЄС Горизонт 2020 – наразі це найбільша сума серед країн Східного партнерства, асоційованих у програму.

Загалом же українські учасники вже отримали більш як 22 млн євро на свої проекти від Горизонту 2020.

“Зрозуміло, що участь у Горизонті дає змогу нашим дослідникам отримати додаткові кошти під їхні ідеї. Однак я не розглядала б членство в програмі лише з позиції фінансових переваг. По-перше, так вчені мають більше можливостей для співпраці із закордонними колегами – перейняти їхній досвід і заявити про себе у міжнародному просторі. По-друге, вони отримують досвід участі в програмі, авторитет якої визнає увесь світ. І те, що після 4-х років асоційованого членства ми маємо такі досягнення, свідчить: ми генеруємо ідеї, які цікаві не лише на внутрішньому ринку, а й в масштабах всієї Європи та світу”, – наголосила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
З 2015 року, коли Україна стала асоційованим членом Горизонту 2020, наші розробники отримали можливість брати участь у SME Instrument (Small and Medium-sized Enterprises Instrument) – конкурсі для малого та середнього бізнесу. Перша фаза конкурсу передбачає отримання заявниками до 50 тис євро для розвитку бізнес-плану. У наступній – другій фазі – розробники можуть претендувати на отримання понад 1 млн євро для реалізації плану і комерціалізації розробки.

Наразі учасниками першої фази SME Instrument є 10 українських організацій, а другої – 2.

Перший український проект, який отримав 1,2 млн євро в другій фазі, належить компанії Polyteda Cloud. Він пропонує інструменти для перевірки мікросхем перед їх запуском до масштабного виробництва. Цей механізм допоможе виробникам уникати збитків і затримок у виведенні продукції на ринки.

Інший проект – SolarGaps – стосується енергетичної галузі. Він виграв 1 млн євро цього року. Євгеній Ерік – засновник проекту – створив жалюзі із сонячних панелей, які підлаштовуються під кут падіння сонячного світла і виробляють електроенергію. Електрики, яку виробляє один квадратний метр таких жалюзі, вистачить для підзарядки 3 ноутбуків та 30 світлодіодних ламп. Виготовляють SolarGaps у Києві, біля мікрорайону Бортничі.

Таке рішення орієнтоване на власників квартир, які не мають можливості використовувати великі площі під інсталяцію сонячних батарей.

Нагадаємо, що Україна планує стати асоційованим учасником нової рамкової програми ЄС Horizon Europe, яка стартує 2021-го.

Раніше Лілія Гриневич розповіла, що на початок 2019 року 189 українських організацій беруть участь у 139 проектах програми Горизонт 2020.

Нові методи діагностики й лікування раку та багатомовні аудіокниги: підсумки конкурсів всеукраїнського фестивалю інновацій

Оголошено переможців Всеукраїнського фестивалю інновацій: у 3-х конкурсах визначено по 3 призових місця. Серед лідерів – компанії, що пропонують дешевші рішення для цифровізації освіти, нові підходи до лікування та діагностики хвороб, передові рішення для військової сфери та екології. Відповідні результати конкурсу були опубліковані на сайті МОН 17 травня 2019 року.

 

«Треба розуміти, що перед нами стоїть один дуже великий виклик. Інколи між тим, який потенціал ти маєш,  і до того, щоб втілити його у життя, лежить прірва. Щоб цю  прірву подолати, потрібно мати партнерів. Тут, на цьому фестивалі, зібралася дуже хороша компанія з інноваторів, бізнесу та представників влади. Тому учасники мають не тільки конкурувати один з одним, а й знайти це партнерство, яке допоможе потім реалізуватися. Основна мета фестивалю – об’єднати всіх учасників навколо спільного успіху», – зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Усі переможці, а також деякі учасники, що не дістали призових місць, отримали призи від партнерів фестивалю, а також їхню підтримку.

У конкурсі технологічних  стартап-проектів першість здобула компанія CamTouch. Вона запропонувала портативний пристрій, що дозволяє будь-яку поверхню перетворити на інтерактивну дошку. Особливість пристрою в тому, що він значно дешевший за інші аналоги таких систем та підходить для використання у школах та інших закладах освіти. Цей проект був представлений НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та отримав сертифікат на 100 тис грн від компанії Київстар для подальшої розробки ідеї.

Друге місце в цьому конкурсі посіла розробка MedLed, яка допомагає немовлятам комфортніше і ефективніше подолати жовтяницю, що проявляється на другий-третій день після народження. Цей проект  Чорноморського національного університету імені Петра Могили отримав сертифікат на 100 безкоштовних годин роботи в Інноваційному просторі Hub 4.0.

На третій сходинці опинився проект Національного авіаційного університету зі створення акустичної системи спостереження. Використовуючи її, військові зможуть навіть в умовах поганої видимості або відсутності візуального контакту визначати вид об’єкта та ступінь його загрози. Колектив розробників отримав сертифікат на безкоштовну участь в Міжнародному форумі Innovation market.

У межах цього ж конкурсу призи мають ще три розробки. Так, проект TEMP (твій електронний медичний браслет) також одержав можливість безкоштовної участі в Міжнародному форумі Іnnovation market. Колективам, що створили сонячний опріснювач води із пневматичним сферичним рефлектором та капілярний насос, вручили сертифікат від YЕР (мережі академічних бізнес-інкубаторів) на участь у трьохмісячній інкубаційній програмі.

Серед переможців конкурсу інноваційних проектів – два призери з медичними розробками і один з проектом у сфері енергетики.

Перше місце присуджено колективу Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН. Науковці розробили технологію ідентифікації лейкемічних стовбурових клітин (ЛСК) для таргетної терапії онкогематологічних хворих. Ця розробка направлена на ефективну діагностику та лікування хворих на рак.

Другим став проект Smart4BioEnergy з інноваційною розробкою очищення муніципальних стічних вод, що передбачає автоматизацію процесів та утилізацію енергетичного потенціалу стічних вод. Роботу презентувала команда з Національного університету водного господарства та природокористування.

Третю сходинку віддали групі з Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, що розробила апарат екстртакорпоральної гіпертермії крові та технологію застосування його при запальних та гнійних процесах органів грудної клітки. У межах розробки цього апарату було отримано 5 патентів та проведено успішні клінічні дослідження.

Усім 3 проектам-переможцям вручили сертифікати від UNIDO. Вони дають можливість колективам взяти участь в програмі бізнес-академії Проекту «Глобальна інноваційна програма чистих технологій для малих та середніх підприємств в Україні» та отримати підтримку для презентації стартапів інвесторам.

Під час фестивалю визначили також переможців Конкурсу стартап-проектів ІТ-Eureka.

Першість за розробку платформи для багатомовних інтерактивних аудіокниг отримав проект Lingard з Бізнес-інноваційного центру «ТЕХ СТАРТАП СКУЛ» Національного університету «Львівська політехніка». Його нагородили грошовим сертифікатом на 55 тис грн від Sigma Software University на розвиток проекту.

New Vision – мобільний додаток-асистент і тренажер для тренування зору – посів другу сходинку. Його розробила команда Київського національного економічного університету, яка отримала грошовий сертифікат на 1 тис євро від Polish-Ukrainian Startup Bridge.

Третє місце виборола команда Чорноморського національного університету імені Петра Могили за проект Home Mappy. Його основна мета – допомогти людям зі слабким зором або обмеженими можливостями легко знаходити предмети у своєму домі. Розробка розпізнає об’єкт і за допомогою голосового супроводження може довести людину до необхідного місця. Розробників відзначили сертифікатом на поїздку на конференцію в Польщу від Polish-Ukrainian Startup Bridge.

Довідково: Всеукраїнський фестиваль інновацій відбувається вже четвертий рік поспіль і цьогоріч зібрав рекордну кількість заявок – 250. Загалом заявки на фестиваль подали 75 закладів освіти, зокрема, 61 виш, 30 наукових установ та 12 підприємств. Серед ЗВО найбільшу кількість заявок подали Вінницький національний аграрний університет та Луцький національний технічний університет. Половина всіх заявок – це технічні та технологічні розробки.