Daily Archives: Червень 6, 2019

Про надання щорічної відпустки педагогічним працівникам у перший рік роботи

Щорічні основні відпустки педагогічним працівникам надаються відповідно до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346.

Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що право керівних, педагогічних, науково-педагогічних (крім тих, що працюють у навчальних закладах та навчальних (педагогічних) частинах (підрозділах) інших установ і закладів) та наукових працівників на щорічну основну відпустку повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в установі.

За другий та наступні роки роботи відпустка надається згідно з графіками, які затверджуються власником установи або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до зазначеного вище Порядку, у перший та наступні роки надається в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Графік надання відпусток педагогічним працівникам складається з урахуванням можливості проведення регулярних консультацій для учнів, складання іспитів якими перенесено на осінь.

Отже, педагогічний, науково-педагогічний працівник, з яким укладено трудовий договір, наприклад у квітні 2017 року, має право на щорічну основну відпустку повної тривалості в перший рік роботи, яка надається йому в період літніх канікул.

У листі від 10.02.2015 р. № 51/13/116-15 Мінсоцполітики України наголосило, що для надання такому працівнику щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу в перший рік роботи немає правових підстав.

Повідомляє юридичний відділ КМОППОіНУ

Найкращі науковці отримали держпремії та премії президента

Понад 200 кращих українських вчених отримали Державні премії в галузі науки і техніки та премії президента для молодих учених 2018 року за передові дослідження та відкриття у медицині, астрономії, фізиці, енергетиці, оборонці, екології, агропромисловості тощо. Нагородження лауреатів відбулося сьогодні, 5 червня 2019 року, в Києві за участі Міністра освіти і науки Лілії Гриневич та президента Національної академії наук Бориса Патона.

 

Було вручено 15 Держпремій у галузі науки і техніки. Їх отримали 118 науковців. Розмір премії – 300 тис гривень кожна.

Лауреатами 40 премій Президента стали 87 молодих вчених. Кожна премія становить 40 тис гривень.

«Щороку в цьому залі ми збираємо справжній інтелектуальний потенціал України. Я хочу подякувати лауреатам, а також усім, хто причетний до того, що премія відбулася і залишається частиною поціновування великих звершень наших науковців. Щиро зичу вам не зупинятися у вашому творчому науковому пошуку, мати багато сил, натхнення, здоров’я і можливостей досягати нових результатів», – зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Вона також коротко зупинилася на тих важливих змінах, яких вдалося досягти за останній час для збільшення підтримки наукових досліджень. Це, насамперед, збільшення фінансування робіт молодих вчених, підвищення в 2 рази стипендій Президента та Кабміну для молодих вчених, створення Нацфонду досліджень, відкриття центрів колективного користування науковим обладнанням, надання доступу за кошти бюджету до Scopus та Web of Science всім державним вишам та науковим установам.

Варто відзначити, що цього року Держпремію в галузі науки і техніки було вручено вже 50-й раз – її заснували ще 1969 року.

Сьогодні серед інших цю премію отримав колектив медиків, що запропонував новітні технології діагностики і лікування бойових вогнепальних травм та їх наслідків у стислі строки. Зокрема, науковці створили такі інструменти, які можна швидко модифікувати для діагностики та операцій у нестандартних ситуаціях, коли поблизу немає високотехнологічного обладнання.

Отриману премію лауреати вирішили віддати військовому медику, який отримав важку травму на Донбасі, але не полишив мрію стати лікарем.

«Наша робота присвячена дуже актуальній для України проблемі, адже в нас вже 5 рік йде війна, – лікуванню поранених. Зараз тільки в Міноборони 11 800 поранених, і один з них наразі знаходиться в Ірпінському центрі реабілітації. Це Коновалов Єгор, бойовий медик. Він прийшов з тієї сторони, призвався в армію, пішов захищати Батьківщину. На жаль, у січні в бою йому відірвало ногу. Він зараз на лікуванні, держава його всім забезпечує, але ми прийняли рішення, що свою премію ми передамо йому. Щоб ця людина, яка не зламалася, а вирішила продовжувати свій шлях – вступити в медичний університет, змогла стати хорошим лікарем і науковцем, а ми йому допоможемо», – розказав лауреат Ігор Хоменко, генерал-майор медичної служби, начальник Головного військово-медичного управління Міністерства оборони України.

Держпремії цього року також отримали автори таких робіт, як «Радіовипромінювання Всесвіту на декаметрових хвилях», «Розробка і впровадження конденсаторів парових турбін атомних електростанцій», «Електротехнологічний комплекс виробництва кабельних систем надвисоких напруг», «Наукова розробка та впровадження персоніфікованого підходу до діагностики, лікування та профілактики імунозалежних захворювань», «Високоефективні комплекси технічних засобів для вирощування зернових та інших культур» тощо.

Премію Президента для молодих учених заснували 2000-го, її вручають науковцям до 35 років (до 40 – для докторів наук або тих, хто навчається в докторантурі). Найбільше премій цього року отримали роботи математичного (11), фізико-технічного (6), хімічного (6) та суспільно-гуманітарного (6) напрямів.

Наприклад, молоді дослідники з КПІ ім. Ігоря Сікорського у роботі «Моделі та методи кібернетичного захисту конфіденційної інформації в інформаційно-комунікаційних системах» пропонують новий принцип захисту інформаційних потоків у критичній інформаційній інфраструктурі. Результати роботи впроваджено в Національному банку України, Службі зовнішньої розвідки, конструкторському бюро «Шторм» КПІ.

Науковець з Харківської політехніки Денис Мірошниченко отримав премію за роботу «Ефективне використання окисненого вугілля при виробництві доменного коксу». Розроблений та стандартизований ним метод визначення окиснення вугілля впроваджено на 7 коксохімічних підприємствах України, відповідні методичні рекомендації використовуються на всіх коксохімічних підприємствах України, а економічний ефект від впровадження результатів роботи наразі становить майже 23 млн гривень.

Варто підкреслити, що премії Президента для молодих вчених отримали по 3 роботи з КПІ ім. Ігоря Сікорського та Харківського політехнічного інституту. Ще 2 роботи – з Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Законопроект про середню освіту: ризики для освітян

5 червня 2019 року у прес-центрі «Главком» відбулася прес-конференція на тему: «Законопроект № 10204: ризики для освітян!».

Участь у прес-конференції взяли:

  • Сергій Романюк – заступник голови Профспілки працівників освіти і науки України;
  • Олександр Яцунь – голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України;
  • Ірина Баленко – вчитель історії ліцею № 303 суспільно-природничого профілю.
  • Артур Бабенко – заступник директора з виховної роботи Печерської гімназії № 75.

Учасники прес-конференції обговорювали можливі ризики прийняття проекту Закону України «Про повну загальну середню освіту» (реєстр. № 10204 від 5.04.2019 р.) для працівників закладів загальної середньої освіти.