Daily Archives: Червень 27, 2019

Що цікавенького прочитати влітку?

Книж­ки завжди були найбільшою цінністю людства. Вони допомагали пізнати історію, культуру, побут та звичаї як свого, так й інших народів. Проте з технічним прогресом у сучасне суспільство  прийшли і нові досягнення людства. Молодь надає перевагу різним девайсам, гаджетам, що замінили все: спіл­кування з друзями, дворові ігри, читання книжки. Кожна мама знає, яке важливе читання для розвитку дитини. Але що старші діти, то складніше «відтягнути» їх від комп’ютера та зацікавити книжкою.

Нині  майже не зустрінеш підлітка з книжкою.  Але можна спробувати купити йому електронну читалку або планшет, на них досить зручно читати, та й друзям можна похвалитися.

А що ж запропонувати почитати? Знайти гарну історію, щоб зацікавила і захопила, іноді буває дуже складно, адже підлітки гостро реагують на будь-які спроби автора нав’язати свою думку, на панібратське загравання або демонстрацію переваги. Вони відчайдушно шукають дорослого співрозмовника, який говоритиме з ними чесно і на рівних. Іноді те, що подобається нам, дорослим,  не викликає захоплення в дітей, і, навпаки, книги, які цікавлять підлітків, здаються батькам надто примітивними за сюжетом, позбавленими особливої ​​глибини, моральних цінностей. Що можна тут порадити батькам? Не варто вимагати від дитини, щоб вона в 13-14 років розуміла всю цінність спадщини класиків: П. Мирного, А. Свидницького, О. Кобилянської, В. Стефаника,  Л. Толстого, Ф. Достоєвського, М. Гоголя та інших великих художників слова; навряд чи вона зрозуміє всю глибину роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита» тощо.

Ось кілька історій, написаних авторами, які по-справжньому вміють розмовляти з дітьми та підлітками, ці твори обов’язково стривожать душу.

Р. Дж. Паласіо «Диво» – книжка про фізичні вади й толерантність (від 12 років).
«Диво» – книжка американської письменниці про десятирічного хлопчика на ім’я Авґуст Пуллман, якого всі довкола сприймають із подивом. Авґуст називає себе «особливим». Його обличчя відрізняється від облич інших  членів його родини. Він добре розуміє, що він не такий, як вони. Авґуст пережив 27 операцій, але все ж таки йому не судилося стати подібним на людей зі «звичним» обличчям. Ця історія допоможе юним читачам навчитися сприймати не зовнішність, а внутрішній світ людини. Також допоможе зрозуміти, що ті чи інші «особливості» в зовнішності людей треба сприймати спокійно. Книга про те, що мужність, почуття гумору, доброта і дружба здатні творити дива. А батьки Авґуста –  приклад того, як слід слухати і чути своїх дітей, визнавати свої помилки, проявляти невблаганність, коли треба.

Гюс Койєр «Книга всіх речей» (від 12 років) –  дев’ятирічний Томас бачить зовсім не те, що звикли бачити інші діти. У нього тропічні рибки живуть у міських каналах, град збиває листя з дерев, а вулицями розгулюють жаби. Цього не бачать інші – і часом Томасу стає моторошно і страшно, а подітися нікуди. Іноді до нього заглядає Ісус. «Я дуже радий, що ти є на світі, Томасе», – пише він Томасу на піску. Хлопчик росте в релігійній сім’ї: тато після вечері читає Біблію, вони ходять до церкви, моляться перед їжею, а ще … батько б’є матір Томаса. Книжка навчає, як перестати боятися та як захищати свій світ і тих, кого любиш.

Шерон Дрейпер  «Привіт, давай поговоримо» (від 11 років). Зворушлива історія про одинадцятирічну дівчинку Мелоді. Вона чує музику і бачить її кольори, в неї фотографічна пам’ять, вона запам’ятовує все до найменших дрібниць. Мелоді – одна з найрозумніших учениць у школі, а ще в неї церебральний параліч, вона не може говорити і пересувається на візку. Історія розказана від імені самої дівчинки: її думки, почуття, радощі і образи, дитячі проблеми і абсолютно дорослі переживання. Вона робить те, що багатьом в її обставинах просто не під силу. Історія спонукає замислюватися про те, що відбувається в голові людей, які не можуть говорити і рухатися, приймати і допомагати людям з обмеженими можливостями.

Тетяна Губіна «Кузя, Мишко, Вірочка .. та інші нічийні діти» (від 10 років). Абсолютно різні життєві історії про дітей, батьків, співробітників дитячих будинків. Збірка оповідань про життя дитини-сироти та як змінилося життя після усиновлення. Книга – на складну тему сирітства, але часом забуваєш про смуток і щиро радієш за дітей і батьків, які зустрічаються в таких обставинах і роблять життя одне одного яскравішим.

Діана Мохаммаді, Марі Бюро «Маленька продавчиня сірників з Кабула» (від 14 років). Французька журналістка Марія Бюро розповідає історію афганської дівчинки Діани. Їй 13 років, вона заробляє приблизно 2 долари на день, бо продає сірники та хустки, й обіцяє бути охоронцем туристів у Кабулі. Її день починається о 4-й ранку, коли вона та її сестра дві години пішки йдуть по продукти на базар і приносять 14 кг їжі щодня. У них немає холодильника, тому вони ходять на базар щодня, потім до школи, по обіді Діана продає сірники, ввечері – уроки, прання, готування, прибирання і знову новий день. Зовсім не дитячий погляд на життя, мусульманські звичаї, особливості культури, раннє дорослішання дитини, політику та історію Афганістану, відповідальність, покладену на тендітні, але при цьому такі сильні плечі. Історія примушує задуматися про соціальну нерівність, про дітей, у яких немає дитинства і які змушені працювати з 4 років на вулиці.

Ольга Громова «Цукрова дитина» (від 10 років). Історія дівчинки Елі, яка в 5 років несподівано стала донькою ворога народу. Дитина, яка виросла в абсолютній любові, в благополучній родині у розкоші, в одну мить усе втрачає і потрапляє з мамою до Киргизії, у табір для членів сімей ворогів народу. Складні сторінки радянської історії кінця 1930-х років показані крізь призму дитячого світобачення. Маленька дівчинка та її молода мама зберігають силу духу і почуття власної гідності, попри серйозні випробування, голод і хвороби. І, хоч це і дивно, в житті в найвідчайдушніші моменти їм зустрічаються дуже хороші люди. “Цукрова дитина” – це роман виховання, історія про кохання, а про те, що таке гідність і що таке воля.  Це історія дорослішання. Історія про те, як виховати в дитині стійкість до життя.

Діна Сабітова  «Три твої імені» (від 12 років). Пронизлива історія дитини, яка втратила батьків і потрапила до дитячого будинку. Діна Сабітова чесно і життєво розповідає про те, як може скластися доля. Ритка, Марго, Гошка. Три імені – три історії. Ритка-Марго-Гошка – одна і та сама дівчинка, Маргарита. Її історії вистачило б на кілька життів. Книга написана так просто і чесно, що підліток, який буде її читати, обов’язково задумається про життя дитини, яка втратила батьків. Історія Ритки позбавляє від ілюзій «вічного благополуччя», від щастя до біди – лише один крок. Але і до щастя теж є дорога.

Є безліч книг, які допоможуть підлітку віднайти себе і розвинути свої таланти:

Дж. Кехо “Підсвідомість може все” про дивовижні можливості людського розуму і внутрішнього світу.

Роберт Ентоні “Головні секрети абсолютної впевненості в собі”. Психологи стверджують:  чимало школярів у підлітковому віці страждають від заниженої самооцінки і невпевненості в собі. Ця книга допоможе їм позбутися цієї проблеми.

Ліс Хьюітт, Ендрю Хьюітт, Люк д’Абаді “Цілісне життя для студентів” найбільше підійде старшокласникам, які вже замислюються про своє майбутнє.

Дейл Карнегі “Як здобувати друзів і впливати на людей”. Класика. Читається легко і поради актуальні, попри те, що книга написана в 1936 році.

Бодо Шефер “Пес на ім’я Мані”. Захоплива історія, яка допоможе засвоїти основи фінансової грамотності.

Ендрю Мейтюз “Прорвемося!”, “Щастя у тяжкі часи”, “Живи легко”, “Зупини їх!”.

Володимир Леві “Мистецтво бути собою”, “Мистецтво бути іншим”.

А ще пропонуємо вам список творів, які популярні серед юних читачів, сподіваємось, ваші доньки чи сини обов’язково знайдуть історію  до душі.

  1. Кендзіро Хайтані “Погляд кролика” (від 13 років)
  2.  Джин Літл “Незграбна Анна” (від 10 років)
  3.  Джін Літл “Чуєш спів?” (від 10 років)
  4. Сабіне Людвіг  “Мопс і Моллі Мендельсон” (від 10 років)
  5.  Кетрін Патерсон “Міст з Теравіфію” (від 12 років)
  6. Клод Мурлева “Зимова битва” (від 13 років)
  7.  Ерік -Еммануель Шмідт “Оскар і рожева пані” (від 13 років)
  8. Джуда Блум “Ти тут, Боже? Це я, Маргарет” (від 12 років)
  9.  Анджела Нанетта “Мій дідусь був вишнею” (від 10 років)
  10.  Луїс Фітц “Шпигунка Гаррієт” (від 10 років)
  11.  Анніка Тор “Трилогія: Острів в морі, Ставок білих лілій, Глибина моря” (від 12 років)
  12.  Бетсі Байєрс “Лебедине літо” (від 12 років)
  13.  Кетрін Патерсон “Чудова Гілл Хопкінс” (від 10 років)
  14.  Кетрін Патерсон “Іакова я полюбив … “(від 12 років)
  15.  Мішель Куаст “Щоденник Анни-Марі” (від 12 років)
  16. Крістіна Ньостлінгер. “Саме по собі і взагалі” (від 12 років)
  17. Джон Бойн “Хлопчик в смугастій піжамі” (від 14 років)
  18.  Тетяна де Росней “Ключ Сари” (від  14 років)
  19.  Марія Войцехівська “Тінь бика” (від 12 років)
  20.  Катерина Мурашова “Клас корекції” (від 12 років)
  21.  Анна Говальд “25 кіло надії” (від 10 років)
  22. Рубен Гальєго “Білим по чорному” (від 14 років)
  23. Сільвана Гандофлі “Альдабра. “Черепаха, яка любила Шекспіра” (від 12 років)

Долучайтеся і пропонуйте  гарні твори, які змусять дівчаток та хлопчиків захопитися книжкою. Давайте створимо разом список літератури  

Вступ-2019. Завершилась реєстрація тестових електронних кабінетів 

За два дні тестування системи було створено 1 тис 866 електронних кабінети. Це майже на 600 кабінетів більше ніж торік, однак до проведення пробної реєстрації долучилася значно менша кількість людей, ніж зазвичай працює в системі під час вступної кампанії.

Таку інформацію подає ДП “Інфоресурс” (підприємство є технічним адміністратором Єдиної державної електронної бази з питань освіти, через яку відбувається реєстрація електронних кабінетів вступників) за підсумками тестування кабінетів, що завершилось сьогодні, 26 червня 2019 року, о 17:00.

Першого дня було зареєстровано 726 тестових кабінетів (660 з них активовані користувачами) та подано 236 тестових заяв, а другого – 1140 кабінетів (1098 з них активовані користувачами) та 266 заяв.

“Вже другий рік поспіль ми проводимо тестову реєстрацію кабінетів для того, щоб вступники могли уникнути помилок під час створення реального кабінету. У такий спосіб, зокрема, ми перевіряємо систему ЄДЕБО в умовах пікового навантаження, завершуємо її налаштування. Для того, щоб якнайбільше вступників скористалися такою можливістю ми збільшили час для тестування з однієї до шести годин. На нашу пропозицію відгукнулось багато людей, однак пікові навантаження під час тестування були в рази менші, ніж зазвичай бувають в пікові дні вступної кампанії”, – зазначила директор ДП “Інфоресурс” Оксана Бєлік

Потренуватися у реєстрації кабінету та подати через нього тестові заяви впродовж  25 і 26 червня з 11-ї до 17-ї години міг будь-хто охочий. Для цього потрібно було зайти на сайт http://ez.osvitavsim.org.ua/ , заповнити форму згенерованими системою даними та подати заяву до визначеного інструкцією вишу.

Важливо, що під час тестової реєстрації вступники вказували не свої реальні дані – ім’я, прізвище, тестові бали ЗНО або середній бал свідоцтва/атестата про повну середню освіту, – а згенеровану системою інформацію. У такий спосіб вступник отримував досвід реєстрації кабінету на свою реальну адресу, ознайомлювався з панеллю інструментів, завантажував необхідні для подачі заяв файли. Крім того, подавши тестову заяву до визначеного в інструкції переліку вишів, учасник мав можливість відстежити її статус, розміщення у папках кабінету тощо.

Вже найближчим часом всі кабінети будуть видалені з системи, а подані в межах тестового періоду заяви – скасовані.

У яких батьків виростають щасливі та успішні діти?

Усі батьки хочуть, щоб їхні діти трималися подалі від неприємностей, гарно навчалися у школі і робили щось хороше і корисне, вже дорослими. На жаль, інструкції  з виховання щасливої та успішної дитини не існує. Але психологи змогли вказати на ті чинники, які передбачають успіх. І всі вони стосуються батьків і сім’ї, що, не дивно. Батьки, які виховують щасливих і здібних дітей, мають багато спільного.

Вони вчать дітей навичкам соціалізації
Дослідники з Університету Пенсільванії і Університету Дьюка спостерігали понад 700 дітей з усієї Америки протягом 20 років, щоб знайти зв’язок між розвитком соціальних навичок в дитинстві і успішністю в 25-річному віці. Тривале дослідження показало, що ті діти, які вміють співпрацювати зі своїми однолітками, розуміють їхні почуття, готові допомогти іншому і вирішувати проблеми самостійно, частіше закінчують навчання, отримують диплом і влаштовуються на постійну роботу.

Ті ж, кому  в дитинстві було складно контактувати з іншими, в дорослому віці набагато частіше потрапляли в неприємні ситуації, мали більш високі шанси бути арештованими і не могли похвалитися високим соціальним статусом.

«Це дослідження показує, що батьки повинні допомагати дітям розвивати соціальні навички і емоційний інтелект. Це одні з найважливіших умінь, які необхідні дитині для того, щоб бути підготовленим до майбутнього, – розповідає Крістін Шуберт (Kristin Schubert), програмний директор Фонду Роберта Вуда Джонсона, який фінансував дослідження. – З раннього віку ці навички визначають то, чи буде дитина вчитися або потрапить у в’язницю, чи отримає він роботу або загрузне в наркотичних залежностях».

Вони очікують багато від дитини
Використовуючи дані національного опитування 6 600 дітей, що народилися в 2001 році, професор Ніл Хелфон (Neal Halfon) і його колеги з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі змогли виявити: очікування батьків мають величезний вплив на те, чого їх діти досягнуть в майбутньому.

«Батьки, які розраховували, що в майбутньому їх дитина буде вчитися в університеті, здається, підводили його до цієї мети, незалежно від сімейного доходу та інших факторів», – розповів професор.

Це підтверджується і так званим ефектом Пігмаліона, описаним американським психологом Розенталь. Його суть полягає в тому, що людина, яка твердо переконана в чомусь, неусвідомлено діє таким чином, щоб отримати реальне підтвердження своєї впевненості. У випадку з дітьми, вони неусвідомлено прагнуть виправдати очікування батьків.

Матері працюють
Психологи виявили, що дочки працюючих матерів йдуть в школу вже маючи досвід самостійного життя. У майбутньому такі діти заробляють в середньому на 23% більше, ніж їх однолітки, які виросли в сім’ях, де мами не працювали і весь час приділяли дому та сім’ї.

Сини працюючих матерів яскравіше проявляли турботу про дітей і роботі по дому: дослідження показало, що вони проводять на 7,5 годин в тиждень більше доглядаючи за дітьми і допомагаючи по господарству.

«Моделювання ситуації є способом подати сигнал: ви показуєте, що є доречним в плані того, як ви себе ведете, чим займаєтеся, кому допомагаєте», – говорить провідний автор дослідження, професор Гарвардської бізнес-школи Кетлін Макгинн (Kathleen McGinn).

Вони мають більш високий соціально-економічний статус
Чим вище дохід батьків, тим вище оцінки їхніх дітей – така загальна закономірність. Ці дані можуть нас засмутити, адже багато сімей не здатні похвалитися великим доходом і широкими можливостями. Що ж, психологи кажуть: така ситуація дійсно обмежує потенціал дитини.

Шон Ріердон (Sean Reardon), дослідник зі Стенфордського університету, вказує, що статистична різниця в успішності дітей з багатих і бідних сімей тільки збільшується. Якщо порівнювати тих, хто народився в 1990 році, і тих, хто народився в 2001 році, то можна побачити, що цей розрив зріс з 30% до 40%.

Якщо не брати до уваги комплексні дорогі заходи, сам по собі соціально-економічний статус сім’ї мотивує дітей досягати більшого в навчанні.

Вони здобули вищу освіту
Дослідження показало, що діти, народжені матерями в підлітковому віці, з меншою ймовірністю закінчують школу і вступають до університету.

Дослідження, проведене в 2014 році під керівництвом психолога Сандри Танг (Sandra Tang), виявило, що матері, які закінчили школу і інститут, швидше за все, виростять дитину, яка також отримає вищу освіту.

Відповідальність за прагнення дитини принаймні частково лежить на плечах батьків.

Психолог Ерік Дубов (Eric Dubow) виявив, що рівень освіти батьків на той момент, коли їх дитині виповнюється 8 років, є визначальним на наступні 40 років. Це означає, що саме від нього багато в чому залежить успіх дитини в майбутньому.

Вони навчають своїх дітей математики з ранніх років
Аналіз поведінки 35 000 дошкільнят з США, Канади та Англії, проведений в 2007 році, показав: ранній розвиток математичних здібностей стає величезною перевагою для дитини в подальшому. Чому так, не дуже зрозуміло, але факт залишається фактом. Діти, які з малих років розбираються в числах і найпростіших математичних поняттях, швидше вчаться читати.

Вони розвивають відносини зі своїми дітьми
Дослідження, проведене в 2014 році, показало, що діти, до яких ставилися з розумінням і повагою в перші три роки життя, не тільки краще показують себе в навчанні, а й здатні встановлювати здорові взаємовідносини з іншими. До 30 років більшість з них є більш успішними і освіченими людьми.

Батьки, які чуйно і уважно ставляться до своєї дитини, дають йому відчуття безпеки, необхідне для того, щоб розвиватися далі і досліджувати світ навколо себе.

Вони менше схильні до стресу
За дослідженнями: ту кількість часу, який матері проводять наодинці зі своїми дітьми у віці з 3 до 11 років, має невелике значення для їх розвитку. Але активне, інтенсивне і нав’язливе материнство може мати руйнівні наслідки.

Коли мати перебуває в стресовому стані через спроби балансувати між роботою і сім’єю, вона погано впливає на своїх дітей. Справа в тому, що існує психологічний феномен «заразливості» емоцій. Люди здатні вловлювати почуття один одного подібно до того, як заражаються застудою. Тому, коли один з батьків морально виснажений або сумний, це похмуре почуття передається і дитині.

Вони цінують зусилля, а не страх провалу
Протягом десятиліть Керол Двек (Carol Dwek), психолог зі Стенфордського університету, проводила дослідження, в ході яких виявила: діти (і дорослі) здатні оцінювати успіх двома способами.

Перший з них називається фіксованим мисленням. Люди, які так думають, оцінюють свої здібності, інтелект і таланти як те, що вже не можна змінити. Відповідно, для них успіх вимірюється лише цією величиною і всі сили вони кидають на те, щоб не тільки досягти поставленої мети, а й уникнути помилок будь-яким способом.

Існує ще перспективне мислення, спрямоване на прийняття виклику. Невдача для такої людини є «трампліном» для подальшого зростання і роботи над власними здібностями.

Тому, якщо ви говорите дитині, що вона успішно складе тест тому, що у нього «завжди було добре з математикою», ви привчаєте її до фіксованого мислення. А якщо ви скажете, що у неї вийшло тому, що вона доклала усіх зусиль, дитина зрозуміє: вона може розвивати свої здібності, і кожне наступне зусилля породжуватиме новий результат.

 

Понад 200 мільйонів гривень витратять на протипожежні заходи у столичних закладах освіти

 До 1 вересня у дитсадках, школах та закладах позашкільної освіти Києва планують провести низку протипожежних заходів. На реалізацію такого завдання вже заплановано понад 200 млн гривень. Пріоритетні напрями щодо розподілу цих коштів було презентовано під час розширеного засідання колегії Департаменту освіти і науки КМДА.

 

Серед заходів, які планують вжити для підвищення протипожежної безпеки:

  • закупити нове протипожежне обладнання (гідранти, вогнегасники, шафи тощо);
  • встановити перезарядки вогнегасників;
  • встановити автоматичні пожежні сигналізації;
  • провести ремонт електромереж, електрощитових та електрообладнання;
  • провести навчання з пожежної безпеки тощо.

Крім того, у місті вже розпочато підготовку до навчального року, щоб до 1 вересня встигнути завершити ремонтні роботи і, серед іншого, створити всі умови для реалізації Нової української школи.

“У межах підготовки до 1 вересня у закладах освіти заплановано відремонтувати 330 дахів, фасадів, харчоблоків, місць загального користування тощо. Також цьогоріч планується здійснити реконструкцію шести та термомодернізацію семи закладів освіти. Серед них: 3 школи, 9 садочків та 1 стадіон”, – зазначила директор Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян.