Daily Archives: Липень 4, 2019

Де найвища повага до вчителя – там найкраща успішність

Вчені дослідили соціальний статус педагогів, рівень оплати їхньої роботи, кількість охочих отримати педосвіту, соціальне сприйняття вчителів та рівень поваги учнів. Країни, які досліджували: Бразилія, Китай, Чехія, Єгипет, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ізраїль, Італія, Японія, Південна Корея, Нідерланди, Нова Зеландія, Португалія, Сінгапур, Іспанія, Швейцарія, Туреччина, Велика Британія, США, Тайвань, Угорщина, Гана, Уганда, Аргентина, Перу, Колумбія, Чилі, Панама, Індія, Росія, Малайзія, Індонезія, Канада.

Подаємо найцікавіші міжнародні висновки. Отож, те, як суспільство сприймає вчителів, відокремили від того, як сприймають якість системи освіти загалом. Виявилося, що існують значні відмінності в баченні статусу педагога залежно від особливостей країни. На сприйняття людей впливають їхній вік, стать, релігія, освіта і навіть наявність дітей.

Дослідники з’ясували, що люди похилого віку поважають вчителів більше за молодь. Випускники – більше, ніж не-випускники. Чоловіки – більше, ніж жінки. А батьки – більше, ніж бездітні. Цікаво, що етнічні меншини загалом менше поважають вчителів, але представники ісламської віри традиційно цінують їх високо.

Цікаво, що в більшості країн вчителі вважають власний статус вищим, ніж думає громадськість. В Азії вчителів шанують більше, ніж в європейських країнах.

Найвища престижність вчителів у Китаї. Найнижчі за статусом педагоги в Бразилії та Ізраїлі. Ці показники незмінні вже 6 років. Порівняно з 2013 роком, у Японії та Швейцарії статус вчителя зріс. Водночас, він знизився в Греції.

У багатьох країнах люди прирівнюють вчителів за статусом до соціальних працівників та бібліотекарів.

Найвище оцінюють ранг вчительської професії у Малайзії, Китаї – там вчителів прирівнюють до лікарів, яким надали найвищий статус серед обраних для порівняння професій. Але загалом у світі найчастіше вчителів порівнюють із соціальними працівниками (у 50% опитаних країн).

Що вища в країні повага до вчителів, то частіше батьки заохочують дітей обирати педагогічну професію. Це відбувається навіть незалежно від рівня оплати праці.

Більшість європейських країн вважає, що учні переважно не поважають вчителів. Навпаки думають у Китаї – там 80% респондентів впевнені у шанобливому ставленні школярів.

У більшості країн середній показник учнівської поваги до педагогів – 36%. Нижчий рівень – в Європі, вищий – в Азії, Африці та на Близькому Сході.

Існують значні контрасти між країнами, де батьки заохочують молоде покоління стати вчителями. Спонукають дітей до вибору освітньої професії понад 50% батьків у Китаї, Індії, Гані та Малайзії, і тільки 8% роблять це в Ізраїлі та Росії. Статистика довела, що вчительської долі своїм дітям бажають там, де переконані, що учні поважають своїх вчителів.

Науковці встановили чіткий зв’язок між повагою до професії та заробітною платою.Професії, які респонденти вважали більш престижними, вони вважали і більш високооплачуваними. У більшості країн респонденти вважають, що фактична заробітна плата вчителів нижча за справедливу.

У Південній Америці та африканських країнах вважають, що справедлива зарплата вчителів має бути на 40-60% більшою, ніж наявна.

У США вважають, що зарплата до справедливої не дотягує на 16%, у Великій Британії – на 23%.

Переважно, вчителі бажають зарплати не суттєво більші від тих, які фактично отримують. А в країнах з високими зарплатами вчителі кажуть, що така оплата справедлива.

В усіх 35 країнах близько половини опитаних вважають, що вчителі повинні мати зарплату відповідно до успішності їхніх учнів. У Єгипті такої думки дотримуються 78%, що є найвищим показником серед усіх країн.

“Чорнобиль” – новий погляд на давню історію

 26 квітня 1986 року о 1:23 за київським часом, відбулась  найбільша техногенна катастрофа в історії людства, вибух у четвертому реакторі Чорнобильської АЕС . Після потужного вибуху, реактор було повністю зруйновано, а на все місто поринула велика  кількість радіоактивних речовин. 

Минуло 33 роки і світ знову заговорив та згадав події тієї жахливої ночі  завдяки серіалу “Чорнобиль” від НВО.  Цей серіал потрапив у ТОП  кінорейтингів.  Заснований на історичних документах та подіях із життя радянського народу.

У чотирьох серіях зображено чимало подій  і відповідей, на питання, які цікавили людство протягом багатьох років. Хоча є і моменти, які не збігаються з реальністю. Наприклад, евакуація в серіалі почалася 27 квітня, а на справді пізніше, бо як відомо, 1 травня люди йшли на парад та святкували.

Після виходу серіалу соціальні мережі були підірвані, це була найактуальна тема для обговорення. Саме в США, Великобританії і на пострадянському просторі, серіал викликав найбільший резонанс.

Ось кілька цікавих фактів :

  1. Автор серіалу – Крейг Мейзін пережив запаморочливий підйом кар’єри. За його словами, він вивчав аварію в Чорнобилі п’ять років – питання, чому трапився вибух, дуже його цікавило.
  2. Художні допущення. У серіалі є героїня  Уляна Хомюк – її грає актриса Емілі Уотсон. Це радянський ядерний фізик,яка бере участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Так от, такої людини в реальності не було, але в образі Уляни поєднали риси всіх вчених-ядерників, які приїхали в Прип’ять навесні 1986 року.
  3. Історія про трьох дайверів. Ананенко, Баранов і Беспалов дійсно зробили геройський вчинок. Чоловіки одягли гідрокостюми, але плисти  коридорами їм не довелося: насоси пожежних машин знизили рівень води і її було максимум по коліно. Засувки були знайдені, клапани відкриті, загроза минула. При цьому ніхто з трьох дайверів не отримав смертельну дозу радіації. Рівні радіації, звичайно, були високі – набагато вищі від нормальних умов. Але не катастрофічні, променеву хворобу вони там не отримали.  Де треба, вони пробігли, щоб зменшити вплив радіації.

У 2005 році Борис Баранов помер від серцевого нападу. Йому було 65 років. Ім’я героя внесли до Книги Пам’яті ЧАЕС. А ось Беспалов і Ананенко ще живі: перший продовжував працювати на ЧАЕС, другий працював у Державній інспекції ядерного регулювання України,а потім став співробітником Українського ядерного форуму.

Цей серіал популяризував аварію на Чорнобильській атомній електростанції. Тим самим, привернув увагу багатьох іноземців.

Нині чимало туристів  в Україну приїжджають, щоб особисто відчути атмосферу міста-привида й на власні очі побачити жахливі руйнування від найбільшої за всю історію ядерної енергетики катастрофи.

Фільм привертає увагу людства до трагедії Чорнобиля – до її  масштабів і до того, що не минуло, а й досі є.

Катерина Бережна, студентка НАУ

100 днів НАЗЯВО: перші акредитації розпочнуться у жовтні

Перші пілотні акредитації освітніх програм, успішне проходження яких у майбутньому даватиме можливість університетам видавати дипломи державного зразка, мають початися вже в жовтні. Про це йшлося на пресконференції щодо 100 днів роботи новоствореного Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти за участі Міністра освіти і науки Лілії Гриневич  3 липня 2019 року, в Українському кризовому медіа-центрі.
Міністр відзначила, що МОН намагалося запустити НАЗЯВО кілька разів, і лише втретє все пройшло успішно. Наприклад, 2015 року до складу Нацагентства, за результатами виборів, потрапили люстровані чиновники, що викликало хвилю суспільного обурення. Це та окремі неточності формулювань Закону «Про вищу освіту» призвели до затримки зі створенням НАЗЯВО.
«Національне агентство – це совість вищої освіти. Я задоволена, що теперішній склад Агентства складається з людей, які володіють питанням якості вищої освіти та мають добру репутацію. Головне завдання зараз – встановлення прозорих, зрозумілих правил, як буде працювати Агентство, зокрема, напрацювання великої кількості нормативно-правових актів, за якими воно надалі працюватиме», – розповіла Лілія Гриневич.
Одне з ключових завдань Нацагентсва – робота над створенням нової системи забезпечення якості вищої освіти.
Внутрішня система забезпечення якості передбачає, що заклад у співпраці зі стейкхолдерами (роботодавцями, студентами, викладачами, місцевою владою, жертводавцями тощо) визначає мету своєї програми і формує систему, за якою перевіряє, наскільки ефективно заявлена мета досягається. Зовнішня система забезпечення якості (те, що називають процесом «акредитації») покликана перевірити, наскільки працює внутрішня і, відповідно, наскільки заявлені цілі досягаються також в порівнянні з іншими подібними програмами.
Таким чином одним із найважливіших для роботи Нацагентства документів є Положення про порядок акредитації освітніх програм, що був днями підписаний Міністром.
«Цей документ представляє абсолютно іншу філософію якості та акредитації – ми пропонуємо співпрацю з університетами, ми не контролюємо та не нависаємо, ми пропонуємо співпрацювати. Ключове слово – довіра: довіра між університетом та Агентством, але і довіра між студентами та адміністрацією. Це шлях до збільшення конкуренції між вишами. Ми розвиваємо університетську автономію, оскільки заклади мають академічну автономію, яку можна порівняти з американськими університетами, але ці можливості треба капіталізувати. Одне з наших завдань – університетські рейтинги. Рано чи пізно вони вплинуть на економіку розвитку університетів», – підкреслив голова Національного агентства Сергій Квіт.
Михайло Винницький, голова Секретаріату НАЗЯВО, розказав про те, що наразі секретаріат Нацагентства отримав 3829 анкет від осіб, які бажають стати експертами з акредитації, – з них 449 від студентів.
Під час наступних кількох тижнів з усіма кандидатами проведуть телефонні інтерв’ю, а далі кожен пройде спочатку онлайн, а далі очне навчання й тестування. Очільники Нацагентства очікують, що отримають пул з приблизно 2,5 тисяч сертифікованих експертів.
«Це вже команда, з якою можна буде розпочинати запроваджувати нову парадигму якості. Процес акредитації залежить від кількох факторів, але перші пілотні акредитації ми розраховуємо на 1 жовтня. За нашими оцінками зараз є приблизно 15 тисяч освітніх програм, чинних в Україні. Фактично ми передбачаємо, що у нас буде 3 тисячі програм, які будуть акредитуватися щороку. Наступного року ми не будемо акредитувати 3 тисячі програм. В цій реформі закладено певний перехідний період. На сьогодні ті програми, які мають чинні сертифікати, видані ще МОН за старою системою, залишаються чинними  і уже часто є продовженими на певний період часу – до 2022-23 року. У нас є час до цього вийти на повну потужність Агентства стосовно акредитації», – повідомив Михайло Винницький.
Він додав, що водночас наступного року багато закладів потребуватимуть акредитації PhD-програм.
Не менш важливими для функціонування нової системи акредитації є Галузеві експертні ради. Їх потрібно сформувати 29 – одну на кожну галузь, визначену Переліком галузей і спеціальностей, чисельністю 9-15 осіб в кожній раді. Наразі отримано майже 1000 заяв від кандидатів в ГЕР.
Лідія Фесенко, президент Української асоціації студентів та член Агентства, зазначила, що вперше студентів долучили як повноцінних партнерів до процесу забезпечення якості вищої освіти в Україні.
«З перших днів було зрозумілим, що буде важко і треба буде докладати максимально зусиль. Але студентам завжди їх доводилось докладати ще більше, оскільки досі немає віри в нас як в сильних стейкхолдерів, оскільки для когось залучення студентів – досі не факт, а дискусія. Як члени Агентства студенти долучаються до формування політик та нормативних документів. Завдяки ресурсам Української асоціації студентів вдалось зайняти сильні позиції, щоб залучати студентів як кандидатів до галузевих експертних рад та експертів, які будуть безпосередньо брати участь в акредитації. Варто зазначити, що станом на зараз вже є підготовлені студенти, які проходили відповідні тренінги в рамках QA Pool UAS і мають розуміння, що таке акредитація відповідно до стандартів Європейського простору вищої освіти. Тому є сподівання, що студенти себе проявлятимуть фахово з перших акредитаційних місій», – відзначила Лідія Фесенко.
Член Нацагентства від роботодавців Олена Колеснікова наголосила, що одним із завдань НАЗЯВО є забезпечення зв’язку вищої освіти з ринком праці.
«Система якості вищої освіти не буде повноцінно функціонувати без залучення роботодавців як одних зі стейкхолдерів до розроблення нових «правил гри» (комплексу нормативно-правових актів та методичних розробок), здатних гарантувати розвиток системи забезпечення якості вищої освіти. Роботодавці прагнуть до створення партнерських відносин із закладами вищої освіти. Саме тому представники роботодавців брали найактивнішу участь у підготовці проєкту Положення про акредитацію освітніх програм – ним передбачено залучення експертів ринку праці до реалізації освітніх програм та забезпечення відповідності програм закладів вищої освіти професійним стандартам», – зауважила Олена Колеснікова.
За інформацією прес-служби МОН

Львівські випускники, які здобули найвищі результати за ЗНО, отримали премії 

Якісна освіта — успішна країна. З 2010 року Львів займає перші місця в Україні за результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Цей рік не став винятком: 31 учень Львова набрав найвищі бали на зовнішньому незалежному оцінюванні 2019 року. Переможців привітав міський голова Львова Андрій Садовий та вручив від міста премії. Повідомляє прес-служба Львівської міської ради.

«Ми не втрачаємо своїх позицій з 2010 року, коли було запроваджено ЗНО. Щорічно ми займаємо другу позицію, є окремі роки, коли ми були на першій позиції за результатами тестування. В цьому році ми маємо дуже хороші результати — 31 випускник: 30 200-бальників і одного випускника фізико-математичного ліцею, який отримав 400 балів з 2 предметів: математики і фізики.

Якщо проаналізувати навчальні заклади, то також щорічно найбільша кількість випускників Львівського фізико-математичного ліцею отримують або 200 або 400 балів за результатами ЗНО, і в цьому році це є 17 випускників власне з цього ліцею. Також є випускники з Львівської лінгвістичної гімназії, Класичної гімназії, Правничої гімназії і інших навчальних закладів, де є по одному випускнику, які отримали 200 балів.

Якщо взяти навчальні дисципліни, то також вже традиційно, де ми показуємо найкращі результати, це: математика, іноземні мови, українська мова, історія, фізика, хімія, біологія.

Хочу сказати, що в цьому році вперше ми маємо 19 випускниць-дівчат, які отримали 200 балів. Завжди перемагали хлопці, а цьогоріч маємо більше дівчат”, — розповіла Галина Слічна, заступниця міського голови з гуманітарних питань.

Найвищі бали на зовнішньому незалежному оцінюванні 2019 отримали з таких предметів:

  • 13 — математика
  • 5 — українська мова
  • 5 — англійська мова
  • 3 — історія
  • 3 — хімія
  • 2 — фізика
  • 1 — біологія.

«В цьому році ми маємо дуже багато випускників, які набрали високі результати на ЗНО. Львів лідирує з 2010 року. Ми ведемо постійну статистику і насправді, якщо взяти до уваги кількість зареєстрованих на ЗНО з української мови випускників, — серед них 31 людина отримала дуже гарні результати. То в порівнянні з Києвом, де є втричі більше випускників, які реєструвалися до участі у ЗНО, у них всього лиш був 61 такий випускник. Тобто можна сказати, що Львів є лідером за результатами ЗНО в Україні.

У минулому році ситуація була інша, у 2017 році ми мали 27 випускників, які набрали 200 балів і 4, які набрали 400 балів. У минулому році у нас було 15 200-бальників і двоє, які набрали 400 балів. Це, як правило, випускники фізико-математичного ліцею.

У великій мірі це залежить від того, де навчаються, і хто викладає в таких дітей: як правило, всі лідируючі позиції займає фізмат і є велика кількість закладів, які перегукуються щороку, де учні набирають високі бали. Але хочу сказати, що в першу чергу це є працьовитість дітей, це їхня відповідальність, тому що якщо немає бажання досягати успіху, то й результату не буде. Ще одне — це віра батьків у своїх дітей. Я думаю, що тільки завдяки їхній підтримці діти досягають гарних результатів”, — наголосила Зоряна Довганик, начальниця управління освіти ЛМР.

Зазначимо, що З0 абітурієнтів набрали по 200 балів, 1 учень — 400 балів: 200 з математики та 200 з фізики. 400-бальник Максим Процик вважає, що таких результатів вдається досягнути лише, якщо систематично вчитись впродовж всього навчання в школі.

«Щоб отримувати хороші бали на ЗНО, потрібно готуватися не тільки в останній рік, а старанно навчатися впродовж всіх 11 років. Тому я навіть не ходив до репетиторів з математики і фізики. Інтенсивно почав готуватись десь за місяць до екзаменів: проробляв ЗНО минулих років, повторював теорію. Хочу вступити в УКУ і стати програмістом», — розповів випускник.

Нагадаємо, що з метою створення належних умов для виявлення та підтримки обдарованої молоді, розвитку її інтересів, схильностей та обдарувань, заохочення за успіхи у навчанні та науковій діяльності реалізується Програма підтримки обдарованої молоді міста Львова, в рамках якої передбачено відзначення грошовою винагородою у розмірі 5000 грн. випускників закладів освіти м. Львова, які отримали 200 балів у 2018/2019 навчальному році за результатами ЗНО з базової дисципліни, по 10 000 грн, які отримали 400 балів і 20 000 грн, які отримали 600 балів за результатами ЗНО з базових дисциплін.

В Національному авіаційному університеті остаточно відновлено діяльність Наглядової ради

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва №826/17204/16 від 18 червня 2019 року   підтверджено законність рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року, яким було визнано   протиправним та скасовано наказ Міністерства освіти і науки України “Про затвердження складу Наглядової ради Національного авіаційного університету” від 20.10.2016 року №1267 Міністерства освіти і науки України. Відповідно до скасованого наказу Наглядову раду НАУ очолював Гладковський Олег Володимирович (екс-перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України). Тому тепер в Національному авіаційному університеті активно відновлюватиме свою діяльність легітимна Наглядова рада.

Варто заначити, що наказом МОН “Про затвердження складу Наглядової ради Національного авіаційного університету” від 20.10.2016 року №1267, який був предметом оскарження, було скасовано наказ МОН від 05.11.2015 року №1146 “Про затвердження складу Наглядової ради Національного авіаційного університету” та затверджений новий склад Наглядової ради НАУ. Як наслідок видання вказаного судового рішення, тепер в Національному авіаційному університеті з 22.04.2019 року функціонує Наглядова рада в складі, що затверджений наказом МОН від 05.11.2015 року №1146, де Головою Наглядової ради є Бадрудінов Олександр Кахрудінович.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про вищу освіту», Наглядова рада закладу вищої освіти створюється за рішенням засновника (засновників) для здійснення нагляду за управлінням майном закладу вищої освіти, додержанням мети його створення.

Наглядова рада закладу вищої освіти сприяє розв’язанню перспективних завдань його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійснення контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу вищої освіти з державними органами та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, суспільно-політичними організаціями та суб’єктами господарської діяльності в інтересах розвитку та підвищення якості освітньої діяльності і конкурентоспроможності закладу вищої освіти, здійснює громадський контроль за його діяльністю тощо.

 

Уряд врегулював питання виплати на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за принципом „гроші ходять за дитиною”

Уряд на засіданні 26 червня 2019 року прийняв постанову Кабінету Міністрів України „Деякі питання виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом „гроші ходять за дитиною”, оплати послуг із здійснення патронату над дитиною та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, підтримки малих групових будинків”.

Зазначений нормативний акт розроблено відповідно до частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України з метою впорядкування механізму надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом „гроші ходять за дитиною”, оплату послуг із здійснення патронату над дитиною та виплату соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, підтримку малих групових будинків.

З метою захисту прав та законних інтересів дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в Україні функціонує 1 071 дитячий будинок сімейного типу, в яких виховується 7 113 дітей, та 3 554 прийомні сім’ї, в яких виховується 6 640 дітей.

Також для забезпечення реалізації в повній мірі права дитини на виховання в сімейному середовищі з 2016 року запроваджено послугу патронату над дитиною як послугу з тимчасового догляду, виховання та реабілітації дитини в сім’ї професійного патронатного вихователя на період подолання батьками або особами, які їх замінюють, складних життєвих обставин. У зв’язку із реалізацією протягом 2017–2026 років Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей, є необхідність у подальшому розвитку послуги патронату над дитиною та інших форм альтернативного догляду за рахунок субвенції з державного бюджету.

Окрім цього, з метою зменшення кількості дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі з інвалідністю, та осіб з їх числа в закладах інституційного догляду та виховання, забезпечення проживання дітей вказаної категорії в умовах, наближених до сімейних, започатковано нову форму тимчасового перебування дітей вказаної категорії – малий груповий будинок.

Відповідно до додатку 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рік” місцевим бюджетам передбачено державну субвенцію на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом „гроші ходять за дитиною”, оплату послуг із здійснення патронату над дитиною та виплату соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, а також підтримку малих групових будинків.

Прийнятою постановою  Кабінету Міністрів Українизатверджено:

Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом „гроші ходять за дитиною”, оплату послуг із здійснення патронату над дитиною та виплату соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, підтримку малих групових будинків;

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом „гроші ходять за дитиною”, підтримку малих групових будинків.

Також зазначеним Порядком призначення і виплати передбачено зняття обмеження щодо сумарного обсягу грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам з метою забезпечення рівних фінансових гарантій всім дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, що виховуються у прийомних сім’ях та ДБСТ, незалежно від порядкового номеру їх влаштування.

Отже, реалізація положень нормативно-правового акта сприятиме:

зменшенню кількості дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі з інвалідністю, в закладах інституційного догляду та виховання дітей;

розвитку нових видів послуг для дітей та сімей з дітьми у громаді щодо тимчасового догляду та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у сім’ях патронатних вихователів та інших альтернативних форм догляду та виховання;

створенню фінансових стимулів для розвитку послуг з догляду дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у сімейному середовищі, прискоренню процесів трансформації інтернатних закладів для дітей.

Інформує прес-служба Міністерства соціальної політики