Daily Archives: Серпень 7, 2019

МОН завершує підготовку проєкту умов прийому до вишів на 2020-й

Заяв на бюджет можна буде подати менше, але не буде обмеження за спеціальностями, розшириться практика проведення «ЗНО в магістратуру» та очікується перехід від широких конкурсів до національного. Такі зміни МОН планує закласти в Умови прийому до вишів на 2020 рік, які незабаром розмістять для громадського обговорення. Про це йшлося під час прескоференції щодо підсумків вступу-2019, що пройшла 6 серпня 2019 року, в приміщенні МОН.

«Ми розраховуємо, що Умови прийому на 2020 рік будуть винесені на громадське обговорення на наступному тижні, й у них буде низка новацій. Зокрема, це зменшення кількості заяв, які вступники на бакалавра можуть подати на бюджет, з 7 до 5, при одночасному знятті обмеження за кількістю спеціальностей», – повідомив гендиректор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН Олег Шаров.

Раніше Міністр Лілія Гриневич пояснила, що зменшення кількості заяв, зокрема, пов’язано з високим рівнем відмови вступників від рекомендацій на бюджет за 6-м і 7-м пріоритетами. Він становить понад 35%. Це при тому, що рекомендації за цими пріоритетами отримує найменша частка вступників – лише 3,1% та 2,5% відповідно.  

Зняття обмеження щодо кількості спеціальностей, за словами Олега Шарова, потрібне для того, щоб стимулювати в Україні розвиток міждисциплінарних освітніх програм.

«Ми робимо цей крок не тому, що розраховуємо на збільшення кількості спеціальностей, на які подаватимуться заяви. Ні, ми очікуємо, що в нас мають поступово розвиватися міждисциплінарні освітні програми: які можуть так чи інакше охоплювати більш ніж одну спеціальність. Ми зараз тільки на початку цього шляху, але одразу хочемо зняти бар’єри, які можуть на ньому виникнути», – наголосив він.

В Умовах прийому на наступний рік також планується розширити перелік спеціальностей магістратури, для вступу на які треба буде складати єдиний іспит за технологією ЗНО.

«Результати свідчать, що ця практика відверто позитивна, вона підтягує рівень знань наших випускників бакалаврату та вступників у магістратуру. Ми бачимо, що суспільство чітко усвідомлює: здобути сучасну освіту магістра без певного рівня володіння іноземною мовою просто фізично неможливо. Це своєю чергою серйозно сприяє підвищенню якості вищої освіти», – зауважив Олег Шаров.

Він додав, що ще однією новацією має стати перехід від відомчих широких конкурсів до національного конкурсу. Тобто коли конкуренція за бюджетні місця між кращими вступниками не залежатиме від підпорядкування вишу.

«Цього року вперше відбувся єдиний широкий конкурс МОН і МОЗ на медичні спеціальності. Звісно, були певні нюанси, але загалом він показав правильність нашого шляху – від широкого конкурсу до національного. Ми хотіли б, щоб поступово відбувалося скорочення відомчих конкурсів, які сьогодні іноді показують досить неприємні приклади. Зокрема, коли за однією й тією ж спеціальністю в різних закладах держзамовлення може надаватися з дуже різними прохідними балами. Хочу подякувати Міністерству фінансів та Державній фіскальній службі, які врешті надали згоду на спільний з МОН широкий конкурс. Ми також звернулися з відповідними пропозиціями до Держслужби статистики, яка координується Мінекономрозвитку, та Мінкульта. Сподіваюся, що отримаємо від них відповіді до моменту затвердження Умов прийому на наступний рік», – пояснив очільник директорату.

Він також підкреслив, що після оприлюднення проєкту Умов прийому всі охочі зможуть надіслати до них пропозиції та зауваження.

Сім мільйонів євро на модернізацію освітніх програм: 8 українських проєктів перемогли в конкурсі програми ЄС Еразмус+

Уже в жовтні 2019 року та січні 2020-го українські дослідники почнуть втілювати нові проєкти, які перемогли за напрямом КА2 “Розвиток потенціалу вищої освіти” програми ЄС Еразмус+. Загалом за участі України було відібрано 8 проєктів, бюджет яких становить 7 млн 150 тис євро.

Проєкти зосереджені на модернізації освітніх програм у сфері кіберфізичних систем та ерготерапії. Частина робіт також стосується підвищення якості вивчення іноземних мов вчителями та покращення співпраці вишів з  економічними та соціальними партнерами.

Планується, що виконавцями проєктів стане 51 українська організація. А саме:

  • 38 закладів вищої освіти;
  • 2 науково-дослідні інститути;
  • 4 приватних підприємства;
  • 2 державних підприємства;
  • 4 громадські організації;
  • Міністерство освіти і науки України.

До роботи, зокрема, залучені 3 переміщені виші – Донецький національний технічний університет, Донецький державний університет управління та Горлівський інститут іноземних мов.

У проєктах за участі України також працюватимуть 52 партнери з 21 країни світу: 36 організацій з 17 країн-членів програми Еразмус+ (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Кіпр, Естонія, Франція, Німеччина, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Португалія, Іспанія, Швеція та Великобританія) та 16 організацій з 4 країн-партнерів (Азербайджан, Грузія, Білорусь та Молдова).

Загалом в межах конкурсу було відібрано 163 проєкти. Ознайомитися з переліком українських проєктів-переможців та їхніми виконавцями можна за посиланням.

Довідково.

Напрям “Розвиток потенціалу вищої освіти (КА2: CBHE)” є окремим компонентом програми Еразмус+.  Він спрямований на обмін досвідом та кращими практиками між партнерами з різних країн світу. Така співпраця має підтримувати реформи у сфері підвищення якості вищої освіти, зближення і зрозумілості систем вищої освіти в усьому світі.

В межах чотирьох конкурсів, які відбулися у період з 2015-2018 років за напрямом програми, від України було подано 464 конкурсні пропозиції. З них 30 проєктів за участі 90 інституцій-партнерів було підтримано. Загальна сума гранту для них складає більше як 15 млн євро.