Daily Archives: Серпень 9, 2019

Міжнародний іспит з основ медицини, або Кінець епохи продажу дипломів лікаря

МОЗ України разом з Центром тестування при МОЗ України представили групові результати міжнародного іспиту з основ медицини (IFOM), який студенти-медики складали  вперше як частину Єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

Найкраще склали тест студенти Тернопільського національного медичного університету, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Складала тест і перевіряла результати найавторитетніша у світі міжнародна атестаційна агенція – Національна рада медичних екзаменаторів (NMBE, США). За оцінками NBME, середній відсоток правильних відповідей українських студентів 3 курсу – 30,24%. Це значно краще, ніж показники моніторингового дослідження, який проходили студенти 4 курсу в рамках міжнародного дослідження якості вищої освіти у березні цього року.

“Цим іспитом ми фактично розпочали нову еру в медичній освіті в Україні. Одночасно це кінець епохи продажу дипломів лікаря. У цьому абсолютно чітко переконались і студенти, і викладачі, і керівники медичних ЗВО. Загальна оцінка складання іспиту невтішна: іспит студенти склали, але стара система медичної освіти його провалила. Це доводить безпрецедентний спротив і саботаж, якого не було за жодного іншого іспиту до цього”, – сказав Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров’я України. – “Ми захищатимемо порядних і чесних студентів, які прийшли і здали іспит попри дезінформацію та заклики до саботажу”.

Загалом IFOM склали 10 099 студентів. Із 2783 студентів, що не з’явились на іспит, 45 надали докази поважних причин. 

Загальний рейтинг університетів: 

Заклад вищої медичної освітиВідсоток правильних відповідей
Тернопільський національний медичний університет36.32
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця34.69
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького32.90
Дніпровська медична академія32.33
Міжнародна академія екології та медицини31.21
Харківський національний медичний університет31.05
Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова30.19
Запорізький державний медичний університет29.79
Українська Медицинська Стоматологічна Академія28.43
Донецький національний медичний університет27.25
Ужгородський національний університет26.62
Буковинський державний медичний університет26.34
Луганський державний медичний університет25.53
Київський медичний університет25.01
Чорноморський національний університет імені Петра Могили24.88
Дніпропетровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини24.12
Львівський медичний інститут21.29

У Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, Івано-Франківському національному медичному університеті, Одеському національному медичному університеті та Сумському державному університеті явка студентів, що складали іспит, – менше половини. Тому результати цих закладів не порівнюються з іншими закладами вищої медичної освіти.

Попередній аналіз результатів показує, що рейтинг кожного університету співвідноситься з явкою: ЗВО з високою явкою зазвичай мають високий рейтинговий бал за успішністю. Це Запорізький, Львівський, Буковинський, Вінницький університети. Ті університети, які найбільше бойкотувати, мають найнижчі бали. 

«Незалежно від внутрішніх установок університетів чи ректорів, медична освіта буде розвиватися, а стандарти оцінки якості освіти відповідатимуть міжнародному рівню. Це є невід’ємна частина масштабної трансформації системи охорони здоров’я. Без цього професійного компоненту зміни у наданні медичної допомоги неможливі”, – сказав Олександр Лінчевський.

Результати, надані  Національною радою медичних екзаменаторів (NBME), аналізуватиме спеціальна комісія у співпраці з представниками NBME з метою оцінки результатів студентів. До уваги братиметься вплив низки серйозних порушень, зафіксованих під час проведення іспиту. 

“Основні порушення, які зафіксували під час іспитів – це фотографування тестових завдань, їх розповсюдження  в інтернеті та месенджерах, заклики до саботування іспиту і недоброчесна поведінка деяких прокторів. Не всі ректори медуніверситетів забезпечили належні умови поведення іспиту”, – сказала Леся Войтенко, заступниця директора з організації та проведення ліцензійних іспитів Центру тестування при МОЗ України.

Усі численні порушення правил проведення іспиту, а також доброчесності складання іспиту зафіксовані. Такі порушення матимуть наслідки, до забезпечення яких будуть долучені Національна поліція України, Служба безпеки України, Міністерство освіти та науки, а також Міністерство закордонних справ (оскільки переважна більшість порушників – студенти-іноземці).

МОЗ України розраховує на ефективну роботу правоохоронних органів і всіх органів влади, залучених до розслідувань і оцінки порушень під час міжнародного іспиту з основ медицини. Адже зараз йдеться про захист честі медичного диплому в Україні, а також життя і здоров’я пацієнтів майбутніх лікарів.

Нагадаємо, що більше 80% українців підтримують ідею строгих правил атестації майбутніх лікарів. Адже саме кваліфікація лікаря – ключовий фактор, що впливає в цілому на якість надання медичної допомоги.


Діяти злагоджено та допомагати школам: основні завдання Державної служби якості освіти

Синергія між всіма управліннями Державної служби якості освіти в областях дозволить забезпечити максимальну підтримку закладам освіти, директорам шкіл, засновникам. Об’єднавши свої сили, впевнений – ми розбудуємо ефективну систему забезпечення якості освіти. Інформує прес-служба ДСЯО.

Про це заявив голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак під час семінару «Розбудова системи забезпечення якості освіти в Україні: виклики та перспективи» сьогодні в м. Києві.

З вітальним словом виступила Лілія Гриневич, яка підкреслила, що  сформувати довіру суспільства до закладів освіти, органів управління освітою та підвищити рівень навчання у школі можливо і для цього необхідно впроваджувати систему забезпечення якості освіти.

Крім того, учасники мали змогу ознайомитися з системою освіти Чехії, зокрема, шляхами оцінювання її якості. Детально про зовнішнє та внутрішнє оцінювання, критерії оцінювання умов, перебігу і результати навчання розповів Ондржей Андрис. Він презентував модель «якісної школи», складовими якої є:

– концепція школи;

– керівництво школи;

– якість педагогів;

– навчання;

– результати навчання;

– підтримка учнів у навчанні.

Захід організовано в рамках проекту «Розвиток системи оцінювання якості освіти у регіонах України», який реалізується за співпраці між Державною службою якості освіти України, Асоціацією з міжнародних питань, Чеською шкільною інспекцією і за підтримки Чеської агенції розвитку.

Visa допоможе МОН розвивати фінансову грамотність учнів, студентів та освітян

Компанія Visa приєдналася до партнерів МОН, які допомагають підвищувати фінансову грамотність та розвивати підприємливість в українських закладах освіти. Відповідний меморандум було підписано між МОН та Visa.

Зокрема, сторони планують спільно готувати, вдосконалювати та впроваджувати  освітні програми для учнів і вчителів у школах, для педпрацівників та студентів у педагогічних вишах. Також передбачається проведення заходів для студентів та викладачів, підготовка матеріалів для закладів освіти тощо.

«Важливо, що наша співпраця передбачає розвиток компетенцій не лише в учнівської молоді, а й у вчителів – зокрема й тих, які працюють у межах Нової української школи. Це допоможе в подальшому сформувати наскрізні компетенції учнів щодо підприємливості та фінансової грамотності. Ресурс, який дає наша співпраця з Visa, повністю спрямований на отримання позитивного соціального ефекту», – наголосив заступник Міністра освіти і науки Вадим Карандій.

Першим спільним процесом стане участь Visa у розробці онлайнкомпоненту курсу для вчителів про компетентнісний підхід в освіті. Курс розробляється для керівників шкіл та педагогів Нової української школи – як вчителів початкових класів, так і вчителів-предметників.

В основу курсу, розробленого за фінансової та організаційної підтримки Європейського фонду освіти, покладено три європейські рамки компетентностей:

  • Європейську рамку компетентності підприємливості (EntreComp),
  • Європейську рамку цифрової компетентності громадян 2.1 (DigComp 2.1),
  • Рамку компетентностей для демократичної культури Ради Європи (RF CDC).

«Ми високо цінуємо можливість підтримати зусилля МОН, спрямовані на подальше сприяння розвитку підприємливості та фінансової грамотності в Україні. Цей Меморандум про взаєморозуміння відображає наше спільне бачення дій, які слід вжити для забезпечення зростання фінансової грамотності та фінансової інклюзії громадян України», – зазначила Віра Платонова, старший віце-президент і директор регіонального розвитку підрозділу компанії Visa в країнах СНД та Південно-Східної Європи.

Довідково: За результатами досліджень, проведених Visa , українці оцінюють власну фінансову грамотність на рівні 3,13 балів за 5-ти бальною шкалою. При цьому 86% опитаних мають бажання отримувати додаткову інформацію для підвищення своєї фінансової грамотності, особливо щодо вибору вигідних і надійних способів заощаджень, схеми розрахунку податків та соціальних виплат.

Згідно з останніми даними Світового банку , 37% українців знаходяться поза межами фінансової системи, тобто не мають жодного банківського рахунку. Частка людей, які активно користуються інтернет- та мобільним банкінгом, в Україні у 7-8 разів нижча, ніж у Польщі та США.

Для вступників у заклади профосвіти назвали найбільш оплачувані професії

Середня зарплата фахівця із професійною освітою нині становить не менше 7 тисяч гривень на місяць, а для деяких професій – від 15 до 20 тис грн. На цьому наголосила гендиректор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік 8 серпня 2019 року, коментуючи інформацію щодо розміру середньої заробітної плати у розрізі професій.

Дані щодо середнього заробітку за різними класифікаціями професій зібрані з аналітичних досліджень Державної служби зайнятості станом на липень.

“Зараз у профтехах триває “гаряча пора”, коли найбільша кількість вступників приносить документи до приймальних комісій та здає вступні випробування. Тим, хто ще не визначився з фахом або має сумніви щодо вступу, хочу зауважити: у профтесі ви маєте можливість за 1,5-3 роки отримати прикладну професію, за якою можна заробляти непогані гроші. Українські роботодавці зацікавлені брати на роботу кваліфікованих випускників, які вміють працювати із сучасним обладнанням та розуміють особливості праці на виробництві. Тож раджу вступникам робити вибір, зваживши всі переваги та недоліки”, – підкреслила Ірина Шумік.

Вона також зазначила, що вже кілька років поспіль традиційно добре оплачуваними професіями є ті, які стосуються аграрного та будівельного секторів, а також сфери обслуговування. Разом з тим, є дефіцитні професії або професії з особливими умовами праці. Вони також мають високий рівень оплати на ринку праці.

До ТОП-10 професій з високим заробітком увійшли:

  1. Вишкомонтажник – середній рівень зарплати 20 тис гривень;
  2. Машиніст трубовигинальної установки пересувної – 19 тис гривень;
  3. Забійник на відбійних молотках – 17 тис 250 гривень;
  4. Крановий електрик – 15 тис гривень;
  5. Лицювальник-мармурник – 15 тис гривень;
  6. Шоколадник – 15 тис гривень;
  7. Обвалювач морепродуктів – 10 тис гривень;
  8. Головний касир – 10 тис гривень;
  9. Бісквітник – 9 тис 387 гривень;
  10. Водій тролейбуса – 9 тис 973 гривень.

“Коли ми говоримо про перспективи заробітку для випускників, то тут треба врахувати складність професії, особливості роботи та затребуваність на ринку праці. Але знову ж таки, йдеться про усереднені, офіційні показники від роботодавців, які звернулися до Служби зайнятості. У приватному секторі, де рівень зарплати може бути більш гнучким, гарний робітник може заробляти більше фахівця з вищою освітою”, – пояснила Ірина Шумік.

Ознайомитися з повним переліком середніх зарплат за професіями можна тут: https://bit.ly/33sT7gK

Рекомендації МОН щодо організації інклюзивної освіти

Міністерство освіти і науки України надало методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти в 2019/20 навчальному році.

Документ містить рекомендації з особливостей зарахування учнів з особливими потребами до закладів середньої освіти, рекомендації з організації інклюзивного навчання у школах, дитячих садках, закладах професійної та вищої освіти та дії команди психолого-педагогічного супроводу дитини, порядок надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг тощо.