Daily Archives: Серпень 29, 2019

Що купити першокласнику до 1 вересня: список для батьків

Вже зовсім скоро пролунає шкільний дзвінок і ваш першокласник вперше піде до школи. Що йому знадобиться, а без чого можна обійтися? Йдемо за покупками! Вирушаючи за шкільними товарами, візьміть з собою дитину. Не всі діти люблять ходити по магазинах, але зате потім вам не доведеться бігати туди вдруге, щоб обміняти портфель або туфлі, що не сподобалися. 

Отже, список необхідних покупок:

  1. Шкільна форма або зручний одяг ділового стилю
  2. Сорочки, блузи, теніски (вишиванка)
  3. Спортивний одяг і взуття
  4. Шкільне взуття
  5. Ранець
  6. Сумка для змінного взуття і форми для фізкультури
  7. Пенал
  8. Ручки, прості олівці, ластик і точило
  9. Фломастери і кольорові олівці
  10. Зошити
  11. Альбом для малювання, фарби та пензлі
  12. Ножиці, клей, кольоровий папір та картон, пластилін
  13. Контейнер для обідів (ланчбокс)

Шкільна форма. З вересня по травень дитина проводить в шкільній формі приблизно 250 днів, тому вона обов’язково повинна бути зручною, з натуральної та якісної тканини і добре пошита. Купуючи одяг для школи, не вибирайте вузькі моделі приталеного крою. Добре, якщо до складу тканини входить еластан, завдяки йому фасон не стане обмежувати рухи. Примірка форми – обов’язкова, в примірювальній попросіть дитину присісти, розставити і зігнути руки, адже більшу частину часу в цьому одязі вона буде сидіти за партою.

Щодо кольорів одягу для школи психологів стверджують, що зелений і синій кольори – активізують розумові здібності дитини, бордовий – допомагає розвивати дисципліну і впевненість в собі, а одяг сірих тонів діє заспокійливо.

Сорочки, блузи, теніски. Завершити формений комплект допоможуть однотонні світлі і різнокольорові сорочки для хлопчиків і блузки для дівчаток. Обов’язково повинні бути натуральними.

У будь-якій школі проходять урочистості і свята, концерти і виступи. У такі дні хлопцям і дівчатам знадобиться вишиванка.

Спортивний одяг і взуття. Фізкультура – обов’язковий предмет шкільної програми, отже, без спортивного одягу не обійтися. Найчастіше для уроків фізкультури потрібні два комплекти – утеплений варіант для занять на вулиці і легша форма для спортзалу.

Спортивне взуття – це кросівки або кеди, в залежності від рекомендацій вчителя фізкультури або переваг дитини. Вибирайте моделі з гарною проклеюванням в місці з’єднання підошви і верху, вставками з сітки для вентиляції ноги і надійними і міцними липучками / шнурівками.

Шкільне взуття. Це пункт, на якому точно не варто економити, адже саме у взутті дитина проводить майже весь день. Вибираючи модель для школи, враховуйте матеріал, з якого вона виготовлена, і краще, якщо він буде натуральним. Ноги дитини будуть менше пітніти, якщо в школі є можливість перевзутися в змінні легкі туфлі або балетки, залишивши чоботи і черевики в роздягальні або шафці. Якщо ж такої опції не передбачено, купуйте «дихаючі» моделі, наприклад, з мембраною – плівкою з безліччю мікроскопічних отворів. У такому взутті дитині не буде жарко в приміщенні і холодно на вулиці. Підошва дитячого взуття повинна бути неслизькою, гнучкою і рифленою.

Не купуйте взуття зовсім «на виріст» – туфлі не повинні бовтатися на нозі. Але і варіант впритул може через кілька місяців почати тиснути або сковувати рухи. Тому краще рішення – модель на 1-1,5 см більше, особливо якщо фасон на застібках, липучках і шнурках.

Рюкзак. Незамінним супутником для учнів молодших класів буде каркасний шкільний рюкзак з ортопедичною спинкою, м’якою ручкою, надійними замками, ущільненим дном і світловідбиваючими елементами. Ортопедична спинка повинна бути жорсткою на дотик з м’якими накладками або підкладками на всю спину. А внизу – м’який валик, який правильно розподілить вантаж по спині дитини.

Незалежно від віку, правильний шкільний рюкзак повинен бути не ширше плечей дитини і щільно прилягати до його спини. Слідкуйте, щоб верхній край ранця і плечі дитини перебували на одній висоті, а нижній край не спускалися нижче попереку. Тим, хто не любить носити рюкзаки, можна спробувати шкільну сумку. Але такі моделі носяться на одне плече, а якщо всередині буде багато важких книг, є ризик викривлення хребта.

Вага порожнього портфеля повинен бути не більше 1 кг, а з усім вмістом – не перевищувати 10% від маси тіла дитини. Вибирайте моделі з лямками 4-5 см, широкі лямки не так врізаються в плечі.

Сумка для змінного взуття і фізкультурної форми
Носити фізкультурну форму або змінне взуття в рюкзаку разом з книгами незручно і негігієнічно. Для цього краще купити спеціальну легку сумку-рюкзачок з ручками-лямками. Така сумка міцніше, ніж звичайний поліетиленовий пакет, а зверху затягується на мотузку,  завдяки чому з неї нічого не випаде.

Пенал
Пенал – незамінний помічник для школяра будь-якого класу і предмет його гордості. Ще б пак, адже сучасні пенали бувають з тканини, шкірозамінника, пластика і навіть металу. Важливо, щоб пенал був красивим, зручним і містким.

Відмінне рішення – модель, яка розкладається на 2-3 відділення. Ручки і олівці всередині таких пеналів тримаються резиночками, є окремі осередки для лінійки, точила і гумки – все організовано і зручно. Для школярів молодших класів вибирайте пенали, які закриваються на блискавку або липучку, щоб не випадали канцелярське приладдя, коли їх не поклали на місце під гумку.

Якщо першокласник ще погано освоїв застібки, варто потренуватися вдома розкривати і закривати свій новий пенал.

Ручки, прості олівці, гумки і точила
У початковій школі дитина поки не готовий користуватися «дорослими» гелевими ручками, тому вибирайте кулькові, зі змінними стрижнями, зручні в обхваті і не дряпають папір. Якщо малюк лівша, запитаєте в магазині спеціальне приладдя, з якими йому буде зручніше навчитися писати і малювати. Простих олівців для молодших школярів простіше купити відразу 3-5 штук, старшокласникам може стати в нагоді набір з олівцями різного ступеня твердості. Така ж історія з ластиками, але якщо вони куплені про запас, їх потрібно зберігати в упаковці, щоб не засихали і не тверднули. Вибираючи точилку, беріть модель з контейнером. Це допоможе зберегти чистоту робочого столу, пенала і шкільного рюкзака.

Будинки на робочому столі дитини можна поставити точилку побільше, з крутиться ручкою, як в механічній м’ясорубці. У такій легше гострити кольорові олівці, які у юних художників дуже швидко списуються.

Лінійки бувають залізні, дерев’яні та пластикові. Залізні нерідко не рекомендують вчителя, щоб уникнути травм, дерев’яна швидше брудниться, а пластикова легше ламається. Можна взяти дві різні і подивитися, яка з них сподобається дитині.

Завжди купуйте канцелярські дрібниці про запас, адже дитина обов’язково щось не раз втратить або випадково зламає. А знайти потрібну точилку або набір олівців в 8 вечора після роботи – завдання підвищеної складності.

Фломастери і кольорові олівці
Купуючи фломастери, віддайте перевагу наборам на 10-12 штук на водній основі з додаванням харчових барвників. На відміну від спиртових, вони не токсичні, легко змиваються з шкіри водою і безпечні для здоров’я. Крім того, якщо такі фломастери трохи підсохнуть, їх можна заново заправитися, залишивши на деякий час в баночці з водою.

Вибрати хороші кольорові олівці теж не так просто. Одні тьмяні, інші занадто товсті, треті постійно кришаться і ламаються при заточуванні. Щоб дитині було легко малювати в школі, купуйте олівці м’які або середньої твердості, які залишають яскраві і барвисті лінії і для цього не потрібно докладати особливих зусиль. Уважно огляньте місце заточування олівця: деревина на ньому повинна бути щільною й однорідною,  без «зачіпок».

Якщо в маркуванні на олівцях вказується лише вік дитини і ступінь твердості-м’якості, то на фломастерах є код BS 7272/90, який повідомляє, що у фломастера вентильований ковпачок (це допоможе врятувати дитину, якщо ковпачок раптом потрапить в дихальні шляхи).

Букви РР позначають матеріал пенопропілен – він нетоксичний і добре охороняє стрижень фломастера від висихання. А піктограма у вигляді кінчика фломастера вказує на закріплений пишучий вузол: його не можна втиснути всередину навіть з великим зусиллям або розібрати “на запчастини”.

Зошити
Перед покупкою зошитів важливо оцінити якість паперу і ліній. Вибирайте зошити з щільними листами кольору слонової кістки або топленого молока. Разлиновка в якісних зошитах не повинна бути занадто контрастною – яскрава клітка або лінійка негативно впливає на зір, або навпаки блякла. Лініювання і поля з обох сторін аркуша зошита повинні збігатися. Це легко перевірити, подивившись аркуш із зошита на просвіт. Не купуйте зошити з тонкими аркушами – в них чорнила будуть просвічуватися на зворотній стороні. Особливо це помітно в початкових класах, коли дитина тільки вчиться писати, виводить літери і цифри повільно, і натискає на ручку при письмі сильніше.

Вибирайте зошити з корисною інформацією на звороті обкладинки. Таблиця множення, математичні формули, система заходів ширини, довжини і ваги на обкладинці не раз врятують дитину на контрольній або самостійній роботі.

Альбом для малювання, фарби та пензлі
Для школи вибирайте альбоми для малювання на 12-30 аркушів, їх зручніше носити в портфелі. Оптимальна щільність паперу в альбомі – приблизно 90 г / кв.м. Тоді фарба не буде просочуватися на зворотну сторону аркуша.

Звертайте увагу на кріплення альбому, це може бути склейка, скріпка або спіраль. Альбоми з клейовим кріпленням часто не витримують інтенсивного життя школяра і розпадаються на листочки. Для малювання потрібні акварельні фарби і / або гуаш на 6-12 кольорів, а також 2-3 пензлика різної товщини з натурального ворсу.

Ножиці, клей, кольоровий папір та картон, пластилін
Ножиці для учнів молодших класів вибирайте з закругленими кінцями, для дітей старшого віку – зручні, якщо не носити їх в пеналі, то в захисному чохлі. Клей для роботи в школі зручно носити в олівці, а для домашньої роботи не буде зайвим флакончик ПВА. Кольоровий картон та папір знадобляться для виробів на уроках праці. Так як в молодших класах діти виконують багато ручної роботи для розвитку дрібної моторики, регулярно перевіряйте, чи всіх кольорів вистачає.

Пластилін. Хороший пластилін зігрівається в руках, стає еластичним і податливим, добре розкочується. При цьому він не повинен залишати жирних плям, а шматочки добре склеюватися один з одним. Вибирайте пластилін натуральних кольорів, без шкідливих добавок і з нейтральним запахом. Будьте уважні, якщо пластилін забарвлює руки дитини або різко пахне, в такому можуть міститися токсичні матеріали.

Для роботи з пластиліном знадобляться також пластиковий ножик і дощечка або клейонка, щоб не забруднити парту.

Контейнер для обідів
Навіть якщо в школі є гарна їдальня в якій смачно готують, дитині іноді хочеться перекусити в позаурочний чаc або з’їсти те, що приніс з дому. В цьому випадку стануть в нагоді дитячі контейнери або ланч-бокси з нешкідливого харчового пластику, прикрашені малюнками з улюбленими мультиплікаційними героями.

Вибирайте ланч-бокс з хорошими засувками, легкий і досить об’ємний – 300-350 мл. Не давайте в школу швидкопсувні продукти, а ось яблуко, печиво або бутерброд з сиром – відмінний перекус на перерві.

А ще організувати робочий простір будинку школяреві допоможе підставка для книг, стаканчик для письмового приладдя або настільний набір і розклад уроків, щоб планувати день і збирати портфель самостійно.

Уряд визначив Порядок надання грантів на науку

Відтепер державне фінансування науки в Україні може відбуватися в формі грантів – це дозволить більше зорієнтувати дослідження на потреби держави та розширити канали державної фінансової підтримки науковцям. Відповідний порядок був прийнятий Кабінетом Міністрів.

«Цим документом ми запропонували докорінно нову філософію бюджетного фінансування української науки – грантової підтримки. Ця форма – загальноприйнята у світі, але ми, на жаль, фактично не використовували її для державної підтримки науки та інновацій», – зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

До цього фінансування науки державою відбувалось двома способами:

  • бюджетне фінансування діяльності наукових установ;
  • укладання договорів на виконання розробок.

В обох випадках держава є замовником та кінцевим власником результатів. Це, по-перше, суттєво обмежує можливості впровадження створених технологій.  А, по-друге, іноді викликає сумніви, чи доцільно державі бути власником прав інтелектуальної власності на розробки в інтересах галузей, які давно вже приватизовані.

Натомість грантова підтримка – це буде своєрідний спосіб державно-приватного партнерства – вчених та суспільства – у сфері науки і технологій. З його допомогою держава зможе стимулювати дослідницьку активність за обраними пріоритетами в інтересах всього суспільства.

«Гранти держави зможе надавати МОН, інші ЦОВВи, що мають наукові установи, виші, наукові ліцеї, а також НАН, галузеві академії, Нацфонд досліджень. Це дуже важливо в контексті того, що головним завданням певного міністерства чи ЦОВВа є розробка та впровадження політики в своїй сфері. Через інструмент грантів вони зможуть стимулювати ту наукову діяльність, отримувати ті розробки, які потрібні для розвитку сфери саме зараз або в найближчому майбутньому. Так ми зможемо більше зорієнтувати тематику досліджень і розробок на потреби держави», – пояснила Міністр.

Майнові права на інтелектуальну власність, яка буде створена під час досліджень за рахунок грантів, належатимуть самим науковцям, а не державі. Придбане обладнання також залишатиметься у власності отримувачів грантів.

Гранти надаватимуться виключно на конкурсній основі й не більш як на 3 роки. Порядок відбору визначатиме сам грантодавець, попередньо погодивши його з МОН. Конкурс відбуватиметься за чітко визначеними етапами, зокрема, оголошення про відбір, його умови та результати мають обов’язково оприлюднюватися на сайті грантодавця і МОН.

Державні гранти можна буде надавати на:

  • наукові дослідження та розробки;
  • проєкти міжнародного співробітництва;
  • розвиток матеріально-технічної бази;
  • наукове стажування;
  • наукові конференції, турніри, інші науково-комунікативні заходи, а також заходи з популяризації науки;
  • доступ до науково-технічної інформації та наукової літератури.

Важливо, що серед отримувачів гранту можуть бути наукові ліцеї, що дозволить додатково підтримати талановитих школярів.

Увага, освітяни! Триває реєстрація на міжнародну конференцію зі STEM

2-6 вересня 2019 року в НТУ «ХПІ» відбудеться XVI щорічна міжнародна конференція з практичної науки «HSCI`2019» (Hands-on Science). Вона вперше буде проходити в Україні, а хедлайнерами стануть фахівці в галузі STEM-освіти світового рівня. Тема 2019 року — «Інноваційна освіта в науці та техніці», яка охопить такі напрями, як фізика, хімія, географія, біологія, геологія, екологія, астрофізика, математика, робототехніка, соціологія, психологія, та інші. Мета — обмін новими педагогічними технологіями, досвідом в сфері популяризації інженерних та природничих наук. Стати слухачем конференції можуть вчителі, педагоги, методисти, популяризатори науки, а також всі охочі. За підсумками HSCI`2019 всі отримають сертифікати про участь (30 годин підвищення кваліфікації).

 Реєстрація до 30 серпня за посиланням.

У програмі конференції:

  • усні або стендові презентації;
  • семінари та групові дискусії;
  • демонстраційні сесії Hands-on експериментів;
  • майстер-класи.

«HSCI`2019: Інноваційна освіта в науці та техніці» дозволить ознайомитися з новітніми світовими програмами у сфері STEM-освіти. Серед них — American Association of Physics Teachers (USA), Hands-on Science Network (Portugal with Worldwide Intervention), а також сучасні методичні напрацювання Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Хедлайнерами HSCI`2019 будуть 25 популяризаторів науки і STEM-освіти з усього світу, серед основних — Почесний президент Американської асоціації вчителів фізики Крістофер Чіаверіна (США), доцент кафедри фізики НТУ «ХПІ» Ксенія Мінакова (Україна), Деніз Балмер (University College London, Велика Британія), Вілліан Стебникі (директор школи «Taller De Ciencia», Уругвай), Норіхіро Сугімото (Ada College of Education, Гана), Дана Мандікова і Зденек Дрозд (Charles University, Чеська Республіка), Хідеакі Ямагучі (Meijo University, Японія), президент спільноти Hands-on Science Network Мануель Філіп Коста (University of Minho, Португалія).

Відзначимо, що у всіх учасників буде необмежений доступ до усіх секцій конференції, кава-брейків, культурної програми, а за підсумками HSCI`2019 — отримання сертифіката про участь. Він також є підтвердженням підвищення кваліфікації.

Більше про конференцію можна дізнатися на сайті, а також в Facebook.

Нагадаємо, XV Міжнародна конференція «Hands-on Science» (HSCI`2018) проходила в Іспанії з 16 по 20 липня. У ній взяла участь доцент кафедри фізики НТУ «ХПІ» Ксенія Мінакова, яка презентувала проекти НТУ «ХПІ» в сфері популяризації природничих і технічних наук серед молоді.

Довідка:

Щорічна конференція HSCI була заснована в 2004 році навчальним співтовариством Hands-on Science Network, до якого входять освітяни, методисти, науковці різних країн. За час свого існування вона проходила в Словенії, Греції, Португалії, Бразилії, Індії, Туреччині, Словаччині, Чехії, Іспанії.

Навчальне співтовариство «Hands-on Science Network» (HSCI) працює над розвитком наукової освіти і наукової грамотності в суспільстві. HSCI охоплює широке коло учасників-вчителів — від дошкільної до «дорослої» освіти, а також керівників і методистів, академіків і дослідників практично з усіх галузей науки з різних країн світу. У відкритій, толерантній, дружній атмосфері учасники об’єднують досвід, зусилля для поліпшення і узагальнення наукової освіти. Розуміючи важливість науки, діяльність мережі спрямована на сталий розвиток суспільства, заохочення використання інноваційних практичних експериментальних підходів до науки, технологій, середовища викладання і навчання в школі.

НТУ «ХПІ» активно підтримує і проводить заходи, засновані на підходах STEM-освіти (англ. Science, Technology, Engineering and Mathematics) та спрямованих на популяризацію природничих, інженерних і технологічних наук серед дітей та молоді.

З вересня 2017 року в ХПІ діє інтерактивний простір Арсенал ідей Україна/ Простір ідей: Science & Museums, який адаптований для людей з особливим потребами. Тут вчені ХПІ і запрошені закордонні експерти регулярно проводять майстер-класи, воркшопи, інтерактивні лекції та розвиваючі ігри для дітей і молоді, в тому числі, в сфері популяризації STEM-освіти (STEMCamp SchoolКанікули з Політехом, Суботи з Політех, Дні наукиМіжнародний день світла та інші).

Повідомляє прес-служба НТУ “ХПІ”

З 2020 року державні гроші на підвищення кваліфікації ходитимуть за вчителем: рішення Уряду

Вчителі вже найближчим часом зможуть зарахувати собі як обов’язкове підвищення кваліфікації не лише навчання в інститутах післядипломної педосвіти, а й інші профільні курси. Відповідну постанову КМУ було прийнято 21 серпня 2019 року, на засіданні Уряду.

Щойно документ набере чинності (з дня опублікування), вчитель зможе через рішення педагогічної ради зарахувати собі вже пройдене поза межами ІППО навчання.

Також передбачається, що з 1 січня 2020 року вчителі зможуть використовувати виділені державою на підвищення кваліфікації кошти та навчатися в обраних ними організаціях.

EdCamp

«Гроші ходять за вчителем на підвищення кваліфікації – це фундаментальна новація, запроваджена Законом «Про освіту». Наша мета – дати вчителю свободу вибирати найкращі для його зростання курси. Дуже довго ми дискутували про процедури та механізми, як саме цей інструмент мало бути впроваджено. В результаті довгих консультацій з Міністерством фінансів та іншими ЦОВВами ми дійшли до варіанту, прописаного в цій постанові. Як на мене, це не найкращий з можливих варіантів, задумували ми цей механізм трохи інакше, проте це вже оптимістичний початок. Я сподіваюсь, що надалі цей інструмент ще вдосконалюватиметься. Особливо важливо переглянути умови після певного часу з моменту впровадження, щоб відкоригувати, врахувавши отриманий досвід», – пояснила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Загалом впродовж 5 років вчитель має пройти не менш як 150 годин підвищення кваліфікації. При цьому він зобов’язаний підвищувати кваліфікацію щорічно, незалежно від того, вичерпав 5-річну норму чи ні – це обов’язкова умова атестації.

Загалом з 2020 року механізм підвищення кваліфікації матиме такий вигляд:

1.Керівники закладів освіти після затвердження кошторису на рік оприлюднюють  загальний обсяг коштів, передбачений у цьому році на підвищення кваліфікації.

2.Протягом наступних 15 календарних днів з дня отримання зазначеної інформації кожен педагогічний та науково-педагогічний працівник, який має право на підвищення кваліфікації за рахунок зазначених коштів, подає керівникові пропозицію до плану підвищення кваліфікації на цей рік з інформацією про:

  • тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо);
  • форми;
  • обсяг (тривалість);
  • суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації;
  • вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безкоштовний характер послуги.

3.Педагогічна рада закладу розглядає та затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік у межах коштів, затверджених у кошторису закладу освіти за всіма джерелами надходжень на підвищення кваліфікації на цей рік.

4.На підставі плану підвищення кваліфікації керівник закладу освіти (уповноважена ним особа) забезпечує укладання договорів між закладом освіти та суб’єктом (суб’єктами) підвищення кваліфікації про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний рік.

У договорі сторони можуть прописати, де та як саме організовується підвищення кваліфікації:

  • за місцем провадження освітньої діяльності суб’єкта;
  • та/або за місцем роботи педагогічних та/або науково-педагогічних працівників;
  • за іншим місцем (місцями);
  • та/або дистанційно.

Науковці ЖНАЕУ з колегами досліджували санітарний стан соснових лісів

У лісових масивах ДП «Коростишівське ЛГ» зібралися науковці (к.с.-г.н, провідний науковий співробітник УкрНДІЛГА І.М. Коваль, к.с.-г.н, доценти Житомирського національного агроекологічного університету – О.Ю. Андреєва та А.В. Вишневський), фахівці ДСЛП «Вінницялісозахист» (О.Г.Болюх, С.В. Болюх, В.Д. Стегняк) та лісового господарства з приводу погіршення санітарного стану соснових лісів, яке триває вже майже 10 років. 

«Ми одержали нову інформацію стосовно особливостей росту і стану соснових лісів Житомирщини, особливостей поширення «короїдного» всихання, зокрема заселення дерев на межі зі зрубами різної давнини у порівнянні з деревами в глибині лісу. 
Санітарний стан оцінюють зазвичай окомірно за зовнішнім виглядом крони, – відзначила викладач ЖНАЕУ Олена Андреєва. –  Але є ще один важливий показник, який чітко і швидко реагує на зміни у навколишньому середовищі – радіальний приріст. На деякі впливи він реагує відразу, на інші – наступного року. Дослідження багаторічної динаміки цього показника дає змогу встановити тривалу історію дії різних чинників, зокрема погодних умов і шкідливих комах. Адже доведено, що дерева, які ростуть на межі зі зрубами, раптово виявляються сильно освітленими та втрачають опір до заселення короїдами. Брали до уваги й будову крон, і наявність поселень короїдів, і багато інших показників. Тепер залишилося виміряти ширину річних кілець, зробити статистичний аналіз та висновки, які можуть бути корисними практикам лісового господарства».

Прес-служба Житомирського національного агроекологічного університету

Знати, розвиватися і при цьому мати щасливе дитинство: основні принципи Біотехнологічного ліцею «Радовель»

На початку серпня у Києві відбулася, безсумнівно, грандіозна подія в освітній сфері – Міжнародна конференція з демократичної освіти IDEC & EUDEC 2019, що вже 26 років поспіль проходить у різних куточках світу.

Цьогоріч у столиці України освітяни з 25 країн, батьки та всі зацікавлені обговорювали такі питання, як важливість демократії в школах, освіта на аутсорс, навчання для серця й розуму, школа майбутнього, дорослішання батьків та багато інших. Серед понад 700 учасників і учасниць конференції була й команда Біотехнологічного ліцею «Радовель», що 1 вересня 2019 року розпочне свій другий навчальний рік.

Незважаючи на «юний вік», Ліцей уже відомий не лише у всій Україні, а й за кордоном. Оскільки в гостях у Радовлі побували не лише провідні українські медіа, що не могли оминути увагою відкриття дивовижно оснащеного державного навчального закладу європейського зразка (безкоштовного для дітей і батьків!) у невеликому поліському селі, а й мовознавець, викладач Колумбійського університету Юрій Шевчук, естонський соціолог, педагог, громадський діяч Юло Вооглайд, директорка Програми імені Фулбрайта в Україні Марта Коломиєць, американські та турецькі волонтери…

Ми вирішили дізнатися, як надсучасний новий освітній простір (а саме так пишуть про Біотехнологічний ліцей «Радовель» в інформаційному середовищі) реагує на сучасні освітні виклики, чи підтримує висловлені на конференції ідеї і чи впроваджує їх. Для цього ми поспілкувалися з автором та меценатом проекту «Радовель» Михайлом Весельським, викладачами закладу, батьками та дітьми.

А: На думку засновника мережі демократичних шкіл в Ізраїлі Якова Гехта, «суть демократичної освіти – виявлення таланту в кожній дитині». Чи погоджуєтеся Ви з цим твердженням? І чи втілюється ця суть у житті Ліцею?

Весельський Михайло Миколайович, автор та меценат проекту «Радовель»: Формулювання «виявлення таланту в кожній дитині» розширюю до «виявлення таланту в кожній дитині і створення умов для його розвитку», бо тільки виявлення замало… У ліцеї ми прагнемо й будемо прагнути це робити, але поки ми ще на самому початку дороги…

На сьогодні в Ліцеї діють понад 10 гуртків: таеквон-до, театральна майстерність, робототехніка, оркестр музичних інструментів, студія танцю та інші. Працюють шкільні та вуличні спортивні майданчики. Для роботи залучені професіонали своєї справи.

А: Яка Ваша думка про свободу та самоуправління, що є принципами всесвітньовідомої школи «Саммерхілл»? Чи інкорпоровані ці принципи в діяльності Ліцею?

Весельський М.М.: «Один із важливих принципів – самоврядування… Моя відповідь аналогічна відповіді на перше питання».

У Ліцеї діють Наглядова рада, батьківський комітет і, власне, шкільний парламент з Президентом. Учнівським парламентом, разом із вчителями, були розроблені «Правила поведінки учнів і вчителів БТЛ «Радовель». Щоп’ятниці в Ліцеї відбувається День учнівського самоврядування, в який ліцеїст(к)и самостійно проводять уроки та збираються шкільним парламентом для вирішення тих чи інших питань.

А: Які ідеї Вас найбільше вразили під час конференції? Чи є такі, що потребують першочергового втілення у практиці Ліцею?

Весельський М.М.: «На конференції я остаточно переконався, що вибраний для Ліцею напрямок правильний… Ми стали на вірні рейки і, хоч і повільно, але рухаємось у напрямку, який веде в майбутнє».

Відзначимо, що в основі концепції Ліцею – створення передумов для формування рис характеру на основі духовних цінностей. Зокрема, у Ліцеї наявні всі необхідні передумови для здобуття академічних знань, фізичного  розвитку та розвитку творчих здібностей.

Знати, розвиватися і при цьому мати щасливе дитинство. Чи не про це говорив на конференції Генрі Редхед, виконавчий директор і вчитель музики у школі «Саммерхілл»? За його словами, «коли діти отримують гарні результати і в них не вкрали дитинство – ось це круто!» Ми спитали у вчителів Ліцею, чи є в них власний рецепт запровадження цієї формули у свою педагогічну діяльність.

 Левчук Ірина Сергіївна, учителька історії: «Напевно, у кожного вчителя свій рецепт, але має бути спільний алгоритм. Для мене – це гуманно-особистісний підхід до навчання і виховання, впроваджений засновником Міжнародного Центру Гуманної Педагогіки –  Шалвою Амонашвілі. Після участі у конференції IDEC 2019 в Україні  я відкрила для себе дещо інші горизонти сучасної демократичної освіти. Сьогодні  я розумію, що мої уроки історії можуть проходити в іншому форматі. Непотрібно засипати дітей величезною кількістю дат і термінів, та ще й змушувати їх це все заучувати, бо так вимагає програма. Безперечно, ми не можемо, на жаль, відмовитися від деяких аж надто високих вимог, шкільної програми від МОН України, але ми можемо по-іншому мотивувати дітей до завзятого пізнання історичного минулого. Для цього можна сприяти формуванню в учнів колективного інтелекту, коли кожен учень обирає та вивчає те, що йому найбільш цікаво у певному історичному періоді: подія, факт, постать, тощо. Новими знаннями учні обмінюються в класі, таким чином, відбувається процес «навчаючи іншого – вчуся сам».  Також, на мою думку, уроки не мають відбуватися лише у класних кімнатах, учням необхідне спілкування на природі, а тому залежно від теми можна провести урок на подвір’ї: урок-похід до музею, урок-квест, урок-краєзнавчий похід,  урок-гра, урок-читання історичного місця чи пам’ятника. Все залежить від фантазії вчителя і бажання учнів, які можуть обирати формат уроку із запропонованих вчителем варіантів, або пропонувати свій. Також доцільно частіше на уроках використовувати здобутки  мистецтва».

 Румянцев Олександр Сергійович, учитель інформатики та трудового навчання: «Так, все просто. Я підбираю такі завдання з інформатики, що діти, граючись або створюючи щось нове, навчаються. Також прогресуючим моментом є робота діток у команді – це теж по-дитячому, і приносить не менш гарні результати. Найцікавіше, що діти полюбляють щось нестандартне, тому і свою діяльність спрямовую на цей аспект, це аналогічно дитинству – поглинати щось нове та нестандартне. Діти повинні відчувати себе потрібними, тому на моєму кораблі під назвою “Урок” всі діти – капітани».

Підсумовуючи сказане й аналізуючи перший рік життя Ліцею, варто відзначити, що результати дійсно є. Результати, які об’єднують у собі академічні знання, фізичний та творчий розвиток, а ще – щасливе вільне дитинство. Так, за словами Валентини Барзіон, мами вже п’ятикласника Максима, що теж брали участь у конференції, «наших дітей БТЛ «Радовель» одразу помітили організатори та сказали – цитую: «Ми ще таких дітей не бачили, вони – команда». Тож рік навчання в Ліцеї показав, що наші діти інші, вони найкращі».

 Сам же Максимко словом «найкращий» характеризує Ліцей. Говорить, що йому там добре й затишно – уроки цікаві, їжа смачна, перерви веселі, постійно проводяться різноманітні заходи. Перший навчальний рік у БТЛ «Радовель» приніс йому участь в оркестрі музичних інструментів,  театральних постановках, виїзних змаганнях з таеквон-до, в екологічних акціях, дослідах… усього й не перелічити.

 Підтримує хлопчика й другокласниця Марійка Патюк, одна з наймолодших учасниць конференції. За її словами, якраз перед першим класом батьки разом з нею та її сестричками збиралися переїздити до Чехії, але залишилися спеціально задля навчання в «Радовлі». «Я дуже рада, що навчаюся в Ліцеї. У мене тут багато друзів і най-найкраща вчителька. А ще тут є Михайло Миколайович, який носить нас на руках. Я люблю «Радовель».

Для довідки: Опорний навчальний заклад Біотехнологічний ліцей «Радовель» відкрито 15 вересня 2018 року в селі Радовель Олевського району Житомирської області. Це державний заклад з безкоштовними навчанням та гуртками. Ліцей максимально адаптований для розвитку дітей (включно з тими, що мають особливі освітні потреби). Усі приміщення закладу мають необхідне технічне і технологічне обладнання. Наприклад, кожен клас оснащено інтерактивними панелями нового покоління «EdPro» з ексклюзивною освітньою платформою «MozaBook». Сучасний дизайн та функціональний вміст мають Кулінарна студія, Майстерня по дереву й металу, Студія керамічного мистецтва та інші студії. Кожен день у Ліцеї унікальний: ранкове чаювання в понеділок (для чого діти разом із кондитерами власноруч випікають печиво), вівторок – Кінематографічний день, середа – Проектний день, четвер – Батьківський день і п’ятниця, як уже було зазначено, День самоврядування.

М. Жиліна

Уперше у закладах профосвіти обиратимуть керівників за єдиними правилами

В Україні вперше запрацюють єдині умови конкурсу на посаду директора закладу профосвіти. Відповідний Порядок був зареєстрований у Мін’юсті та розміщений на сайті МОН  27 серпня 2019 року.

“Цей документ потрібен був з двох причин. По-перше, раніше ми взагалі не мали загального порядку, який регулював би проведення конкурсу на посаду директора профтеха. Так, засновники переважно керувалися постановою Кабміну “Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки”. Однак її норми не завжди можна застосувати до закладу освіти. По-друге, потрібен був документ, що відповідає вимогам часу. Зараз ми нарешті вийшли на порядок, який буде актуальним і зніме всі нарікання щодо прозорості відбору”, – наголосила гендиректор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

У новому Порядку визначені загальні вимоги до кандидатів, складу конкурсної комісії, умови та строки, процедура оскарження результатів.

Наприклад, претенденти повинні мати досвід роботи на керівних посадах або в галузі економіки не менше трьох років, освіту рівня не нижче магістра (спеціаліста). Вони також мають вільно володіти державною мовою та розумітися на підготовці робітничих кадрів.

Найбільшу увагу в Порядку приділено конкурсній комісії, а саме її повноваженням та обов’язкам. Передбачається, що до складу комісії входитимуть:

  • працівники закладу, до якого обирається керівник;
  • представник профспілки;
  • роботодавці;
  • фахівці органу-засновника, який опікується конкурсом;
  • директор науково-методичного центру профосвіти;
  • представники громадських організацій.

Важливо, що головою комісії не може бути засновник закладу.

Серед повноважень комісії – рішення про допуск або недопуск кандидатів до конкурсу, організація зборів з працівниками профтеху, на яких претенденти мають представити власну програму розвитку закладу, оприлюднення результатів конкурсу тощо.

У Порядку також встановлено, що загальна тривалість конкурсу не може перевищувати двох місяців, а у разі оскарження його результатів – чотирьох місяців.