Daily Archives: Вересень 18, 2019

ЗНО-2020. Оприлюднено графік тестування

Реєстрація для участі у зовнішньому незалежному тестуванні 2020 року розпочнеться 3 лютого та триватиме до 24 березня. Основна сесія стартує з 21 травня по 15 червня та складатиметься з 11 предметів. 

Розміщення запрошень-перепусток в кабінетах учасників ЗНО відбудеться до 30 квітня.

Розпочнеться ЗНО-2020 з тестування із математики:

  • 21 травня – математика,
  • 26 травня – українська мова і література,
  • 28 травня – фізика,
  • 1 червня – іспанська, німецька, французька мови,
  • 2 червня – англійська мова,
  • 4 червня – історія України,
  • 9 червня – біологія,
  • 11 червня – географія,
  • 15 червня – хімія.

За інформацією пресслужби УЦОЯО

Відбір кандидатів на грант для навчання у Кореї GKS 2020

Міністерство освіти Республіки Корея уклало Меморандум про взаєморозуміння з Міністерством освіти і науки України і на підставі цієї угоди, обидві держави зараз плідно співпрацюють у сфері освіти.

З цією метою у березні 2017 року було створено Корейський освітній центр при Посольстві Республіки Корея в Україні, який в свою чергу докладає багато зусиль для покращення освітньої співпраці між нашими країнами та спрямовує свою діяльність на популяризацію вивчення корейської мови на теренах України.

Корейський уряд щороку проводить відбір на стипендіальну програму, яка дозволяє студентам з усього світу навчатися в корейських університетах. Цього разу у відборі кандидатів на отримання гранту для навчання у Кореї GKS 2020 за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» квота для України становить 3 особи. Відібрані студенти матимуть можливість безкоштовно навчатися в корейському університеті протягом 5 років (включаючи додатково один рік вивчення мови).

Більш детальна інформація про умови відбору:

Відбір студентів на отримання гранту для навчання у Кореї GKS 2020

Посольство Республіки Корея в Україні: 

https://overseas.mofa.go.kr/ua-uk/brd/m_8608/list.do

Корейський освітній центр в Україні: 

http://www.uakoreaedu.org/ua/notification

У німецьких дітей виявили частинки мікропластику в організмі

Фахівці з Інституту імені Роберта Коха і Німецького агентства з питань навколишнього середовища провели масштабне дослідження з метою з’ясування рівня мікропластику в організмі дітей Німеччини. Результати роботи показали тривожну тенденцію, інформує Ukr.Media.

Вчені з 2014 по 2017 роки провели лабораторні дослідження крові та сечі 2500 дітей у віці від 3 до 17 років. Мікропластик було виявлено у 97% зразків. «Наше дослідження чітко показує, що зі збільшенням виробництва пластику зростає і його кількість в людському організмі», — говорить провідний автор дослідження Маріке Колоса-Геррінг. «Найбільше турбує те, що найбільший вплив відчувають маленькі діти, як найбільш вразлива група».

Вчені перевіряли зразки на наявність 15 різних видів пластику і виявили 11 з них. Особливе занепокоєння у дослідників викликало наявність в крові та сечі перфтороктанової кислоти (ПФОК). Речовину було виявлено у 20% дітей, які брали участь у дослідженні, при цьому у піддослідних молодшого віку концентрація ПФОК в зразках була вище, ніж у більш старших дітей і підлітків.

Перфтороктанова кислота застосовується при виробництві антипригарних покриттів, водонепроникного одягу та упаковки. А ще з’єднання гепатотоксичне і має канцерогенну активність.

Дослідники відзначають, що у наймолодших респондентів (віком від трьох до п’яти років) відзначається підвищена концентрація пластику, який використовується в якості безпечної заміни токсичним і раніше забороненим аналогам. При цьому досліджень про вплив пластику на людський організм зараз проводиться недостатньо. «Кожна четверта дитина у віці від трьох до п’яти років так напханий хімікатами, що ліквідувати негативні наслідки в довгостроковій перспективі просто неможливо», — коментує результати дослідження, експерт з гігієни навколишнього середовища Беттіна Хоффманн.

Більш раннє дослідження, проведене фахівцями з Нью-Йоркського університету, показало, що подібні «нешкідливі» аналоги теж можуть нести загрозу зростаючому організму. Серед них бісфенол S і бісфенол F, які використовуються в якості менш токсичної заміни бісфенолу А при виробництві пластикових контейнерів та ємностей для дитячого харчування. Ці речовини надають біологічну дію, схожу з гормоном естрогеном і можуть бути пов’язані з розвитком дитячого ожиріння.

Крім того, в заяві ВООЗ цього року відзначається, що потрібно більш виважено підходити до проблеми мікропластику. Не можна прямо екстраполювати загальний рівень пластикового забруднення планети на людський організм. Експерти ВООЗ також зазначили, що на сьогодні патогенні мікроорганізми і віруси, що потрапляють у питну воду — велика загроза для людей, ніж мікропластик.

Нещодавно канадські вчені оцінили споживання мікропластику середньостатистичним жителем США. Протягом року в організм дорослих чоловіків потрапляє близько 121 тисяч пластикових частинок, а жінки «поїдають» близько 98 тисяч частинок.

А дослідники з Великобританії виявили частинки мікропластику в організмі всіх спостережуваних черепах в Атлантичному і Тихому океанах і Середземному морі.

Апсайклінг у дії: учень з Тернопільщини зробив ретро-годинник

Дмитро Лучин учень Заліщицької гімназії, що на Тернопільщині досліджує ретро-годинник, копію якого зробив сам, про це повідомляє “Терен“.

“Я навчався у Заліщицькій державній гімназії до 10 класу”, – розповідає він. – “Два роки тому виграв конкурс UWC і тепер навчаюся в міжнародній школі UWC Maastricht, Нідерланди, на програмі IB (міжнародний бакалаврат). У рамках дипломного проекту з предмету “Дизайн і технології” я спроектував і виготовив так званий Nixie clock, або годинник на газорозрядних індикаторних лампах.

Я вдосконалив існуючі схеми приладу, у Китаї за моїм проектом виготовили друковану плату, і я зібрав першу робочу модель. Мені вдалося значно здешевити модель на ~70% порівняно з сучасними виробами на ринку. Годинник виготовлено з компонентів часів СРСР, тому його можна назвати вінтажним ретро-годинником. Також планую виготовляти такі годинники не заради прибутку, а щоб пропагувати ідеї мейкерства і апсайклінгу (від англ. “upcycling” – виготовлення нових речей з старих компонентів чи вторсировини, що дає їм “друге життя”)”.

Цей годинник – лише перший з запланованих виробів. Надалі хлопець планує продовжувати робити потрібні речі зі старих компонентів. Це цікаво і також це сприяє вирішенню проблеми утилізації відпрацьованих електронних виробів.

Дмитро робить опитування про такий механізм. Тож кожен охочий може допомогти. Один із учасників отримає у подарунок ретро-годинник.

5 вагомих аргументів, чому не треба робити уроки з дитиною

Щовечора ви з дитиною годинами просиджуєте за уроками. Ви точно знаєте, що їй задали, разом готуєте презентації та майструєте вироби, коли вона вже спить. У батьків завжди знаходяться причини, чому вони допомагають дітям з домашнім завданням. А от психологи вважають інакше і ось 5 вагомих аргументів, чому цього робити не треба.

1. Школа – зона відповідальності дитини

Батьки вже давно закінчили школу. Тепер вчаться діти. Школа – це зона їх відповідальності. Навіть якщо  йдеться про першоклассників.

Втім, в якому б класі не вчився школяр, початок навчального року – саме час перестати сприймати його як малюка і делегувати йому право самостійно збирати рюкзак і робити домашнє завдання.

2. Навчання – не все життя. Бережіть нерви

Скільки сімейних драм відбувається через навчання. А дорослі діти ледь не до старості згадують, як мама або тато просиджували з ними до ночі над математикою…

Але школа – це лише один з етапів у житті. І вона не повинна ставати між батьками і дітьми. Якщо ж всі дванадцять років стояти над дитиною, то їй не прищепити цікавість до знань. Таким чином можна тільки відбити у дітей бажання вчитися і зруйнувати з ними стосунки.

3. Ви виховуєте безвідповідального виконавця

Тотальний контроль за домашнім завданням допоможе виростити несамостійну особистість, яка робить все за вказівкою, якою легко маніпулювати. Така дитина буде хорошим виконавцем, але не навчиться приймати рішення і брати на себе відповідальність.

Це дуже важливий виховний момент, коли дитина щось не виконала, отримала двійку і зробила відповідні висновки. Причому не робити за неї домашнє завдання – не означає повністю усунутися. Можна перевірити виконане, можна і потрібно допомогти розібратися в складному питанні. Далі – нехай сама.

В іншому випадку дитина ніколи не навчиться вирішувати задачі і писати твори. А двійка – всього лише оцінка, часто суб’єктивна. Все ж важливі не оцінки, а знання.

4. Краще в дитинстві навчитися розподіляти час і навантаження

У сучасних дітей часто складаються складні стосунки з часом. Вони його “не відчувають” – адже розклад складено вчителями і батьками. Дорослі ж і стежать, щоб воно виконувалося. У результаті дитина працює над уроками до ночі не тому, що задано забагато, а тому що не вміє правильно розподілити час.

Допомога батьків у цьому разі – ведмежа послуга. Чи готові вони і в інституті писати за свою дитину реферати, курсові, диплом? Адже там теж дуже багато задають.

Щоб дитина навчилася правильно робити уроки, потрібні не наглядаючі батьки, а стіл, стілець і будильник. На домашню роботу з кожного предмета відводиться не більш півгодини. Не встиг – все одно переходить до наступного завдання. Так школяр навчиться розподіляти час.

Якщо ж ця проблема виникає у всього класу, отже, потрібно звернутися до класного керівника і, можливо, навіть до директора, щоб вони переглянули навантаження.

5. Ви заощадите час для себе

Коли дитина самостійно робить уроки, у батьків з’являється чимало вільного часу. Напевно вони знайдуть на що витратити пару годин, які раніше проводили над зошитами.

З часом при правильній організації домашньої роботи звільняться вечора і у школяра. І з’явиться час на прогулянки. А ось розмови на тему “Ти зробив уроки?” залишаться в минулому.

Джерело

Зміна форми подачі їжі у столичних шкільних їдальнях не потребуватиме додаткових грошей з бюджету

 Молодші школярі в усіх районах столиці отримують безкоштовне харчування за однією з нових систем – “учень обирає 1 страву з 2-3 запропонованих”, “учень обирає одне меню з 2-3 запропонованих”, “шведський стіл” або “напівфабрикатна лінійка”, зміни форми подачі їжі не передбачають додаткового бюджетування. Про це повідомила начальник управління дошкільної загальної середньої та позашкільної освіти Департаменту освіти і науки КМДА Олена Бохно, інформує УНН.

За її словами, з 1 вересня відбуваються зміни в організації безкоштовного харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх шкіл усіх районів столиці. Зокрема, в усіх школах Дарницького, Подільського і Дніпровського районів, 5 школах Оболонського і 4 школах Святошинського районів у І семестрі цього навчального року запроваджують формат харчування “учень обирає 1 страву з 2-3 запропонованих”. У 4 навчальних закладах Деснянського району таку систему запровадили ще навесні.

В усіх школах Солом’янського району і 2 школах Голосіївського району запроваджують формат “учень обирає 1 меню з 2(3) запропонованих”. Наразі у Печерському районі вже 41% шкіл перейшли на форму харчування “шведський стіл”. У 12 школах Шевченківського району молодші школярі харчуються по моделі “забезпечення напівфабрикатами (“напівфабрикатна лінійка “Шкільне харчування”, ТОВ “Пирятинський делікатес”)”.

При цьому в КМДА наголосили, що зміни форми подачі їжі не передбачають додаткового бюджетування.

Джерело: УНН

Старт всеукраїнського безпекового змагання шкіл #SpeakUpUkraine

«Безпека починається не з літери «Б», а з тебе!» – одне з гасел наймасштабнішого безпекового змагання шкіл Хештег-Марафону #SpeakUpUkraine, старт якого відбувся 17 вересня 2019 року.

Хештег-Марафон #SpeakUpUkraine – це всеукраїнське змагання з безпеки дорожнього руху для дитячо-молодіжних команд – активістів зі шкіл з усієї України, яке відбуватиметься у 4 етапи протягом 2,5 місяців.

Команди проводитимуть громадські молодіжні акції з безпеки дорожнього руху та проходитимуть тест на знання правил дорожньої безпеки, а фото- та відео- звіти про виконання кожного етапу команди публікуватимуть у Facebook та Instagram з хештегом #SpeakUpUkraine.

Змагання проходитиме по 17 листопада за підтримки уповноваженого Президента з прав дитини Миколи Кулеби, МОЗ України, МІП України, Центру громадського здоров’я та Патрульної поліції України.

За cловавми організаторів, Хештег-Марафон має на меті мотивувати молодь активно висловлюватися та втручатися в процес формування безпечного середовища на дорогах. Хештег #SpeakUp (з англ. – висловлюйся) це міжнародне гасло, яке символізує активні дії та висловлювання на підтримку безпеки на дорогах. Це гасло було проголошено ООН на 2019 рік для всіх країн, які підтримують глобальні цінності.

У рамках змагання шкільні команди з усієї України проводитимуть локальні заходи, що сприятимуть підвищенню рівня дорожньої безпеки на вулицях, обізнаності населення з правил безпечної поведінки на дорозі та публікуватимуть звіти у соціальних мережах з хештегом #SpeakUpUkraine. Командам допомагатимуть волонтери, перелік яких буде опубліковано на сторінках змагання в соцмережах 17 вересня.

Протягом змагання на учасників очікують такі завдання:

  • 17 – 27 вересня – реєстрація команд.
  • І етап: 30 вересня – 11 жовтня. «Моя безпека на дорозі!» – діти молодшого шкільного віку проводять культурні події про безпеку на дорозі: виставку плакатів, читання віршів, виставу.
  • ІІ етап: 14 жовтня – 25 жовтня. «Цінуй моє життя!» – громадські акції, організовані дітьми середньої та старшої школи за участі інших дітей середнього та старшого шкільного віку.
  • ІІІ етап: 28 жовтня – 8 листопада. Освітній марафон – тренінги «Відповідальні батьки», організовані для педагогів та батьків.
  • 11 листопада – 17 листопада  – підсумковий тест «100 питань про безпеку».

Серед подарунків, які отримають школи-переможці, мультимедійні проектори, делініатори, шкільні комплекти світловідбивачів, найсучасніші аптечки домедичної допомоги європейського зразка, навчальна література з безпеки дорожнього руху та багато іншого. Члени команд-переможців отримають персональні комплекти подарунків: фітнес-трекери, книжки, світловідбивачі, сувеніри, а також премії та дипломи.

Хештег-Марафон #SpeakUpUkraine  – це проект, що реалізується в рамках Національної програми з дорожньо-транспортного травматизму дітей та молоді  «Traffic Challenge» та є для України знаком оклику наприкінці 10-річчя Дій з безпеки дорожнього руху , проголошеного Генеральною Асамблеєю ООН в світі до 2020 року. Хештег #SpeakUp– це міжнародне гасло цього року, яке проголошене ООН та символізує активні дії та висловлювання за безпеку на дорозі.

Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України

Міжнародні партнери продовжать підтримку НУШ 

Міністерство освіти і науки України й надалі співпрацюватиме з міжнародними організаціями в межах впровадження Нової української школи. Результати співпраці й подальші плани обговорили 17 вересня 2019 року, під час зустрічі Міністра освіти і науки Ганни Новосад із представниками Британської Ради, Гете-Інституту, Посольства Франції в Україні та видавництва Сambridge University Press.

«Хочу подякувати вам за потужну підтримку, яку ви надавали шкільній реформі протягом останніх двох років. Для Міністерства освіти і науки України дуже важливо мати партнерські стосунки з відкритими до співпраці міжнародними організаціями», – наголосила Ганна Новосад.

У перші роки впровадження НУШ міжнародні організації долучились до розробки програми підвищення кваліфікації вчителів іноземних мов. В результаті спеціальну підготовку пройшли 268 тренерів – 190 агентів змін та 25 методистів з англійської, 36 мультиплікаторів з німецької, 17 тьюторів з французької мов. Завдяки їхній роботі перепідготовку отримали 17 000 учителів англійської, 1 177 німецької та близько 500 французької мов.

Було також створено платформу для підтримки педагогів NUS-English.com.ua. 230 вчителів англійської мови у пілотних школах отримали можливість безкоштовно пройти онлайнкурс «Teaching Primary Learners Communicatively» та матеріали від видавництв Cambridge University Press та MM Publication.

Ганна Новосад підкреслила, що впровадження Нової української школи продовжується, тому вже час концентруватись на подальших кроках. Зокрема, наразі актуальними є розвиток вчителів 3-4 класів НУШ, а також підготовка до наступного етапу реформи.

«Наразі ми працюємо на рівні початкової школи. І вже за два роки наблизимось до базової середньої освіти – про це варто задумуватись вже зараз. Ми також думаємо і над тим, як можна пришвидшити шкільну реформу», – зазначила Ганна Новосад.

Зі свого боку представники міжнародних організацій заявили про готовність до подальшої співпраці. У найближчих планах – розширення інструментарію, який сприятиме розвитку українських вчителів, а також проведення досліджень, які допоможуть визначити рівень знання іноземних мов серед школярів. Окрім того, учасники зустрічі домовились пропрацювати докладний план подальших дій із кожною організацією-партнером.