Daily Archives: Жовтень 7, 2019

Щодо надання відпустки у зв’язку з навчанням

Статтею 216 Кодексу законів про працю України та статтею 15 Закону України «Про відпустки» встановлені гарантії щодо надання працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, додаткових оплачуваних відпусток:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на І та ІІ курсах у вищих навчальних закладах:

  • І та ІІ рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 10 календарних днів;
  • ІІІ та IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів;
  • незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – 30 календарних днів.

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на ІІІ і наступних курсах у вищих навчальних закладах:

  • І та ІІ рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів;
  • ІІІ та IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 30 календарних днів;
  • незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – 40 календарних днів.

3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації – 30 календарних днів;

4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, – два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації – чотири місяці.

Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання – один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 % середньої заробітної плати працівника.

Для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв’язку з навчанням.

Звертаємо увагу на те, що зазначені відпустки надаються впродовж навчального року і лише тим працівникам, які успішно навчаються в зазначених навчальних закладах без відриву від виробництва.

Враховуючи наведені вище законодавчі норми тривалість додаткової оплачуваної відпустки диференціюється за такими критеріями:

  • форма навчання (вечірня, заочна);
  • рівень акредитації навчального закладу;
  • курс, на якому працівник навчається.

Закон України «Про вищу освіту» в редакції від 1.07.2014 № 1556–VII вже не містить поділу закладів вищої освіти за рівнем акредитації. Разом з тим, в пункті 12 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону зазначено, що до приведення нормативно-правових актів з питань оплати праці, пенсійного та стипендіального забезпечення у відповідність із вимогами цього Закону умови оплати праці, пенсійного забезпечення педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, стипендіального забезпечення осіб, які навчаються, зберігаються:

  • для університетів, академій, інститутів – на рівні закладів вищої освіти III – IV рівнів акредитації;
  • для коледжів (включаючи коледжі як структурні підрозділи університетів, академій, інститутів) – на рівні закладів вищої освіти I – II рівнів акредитації;

У частині другій статті 15 Закону України «Про відпустку» визначено, що працівники, які здобувають другу (наступну, тобто третю також) вищу освіту в навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, які мають у своєму складі підрозділи післядипломної освіти, мають право на додаткову оплачувану відпустку тієї ж тривалості, що й працівники, які навчаються на третьому і наступному курсах вищих навчальних закладів відповідних рівнів акредитації.

Стаття 202 КЗпП України зобов’язує власника створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням працівникам, які навчаються без відриву на виробництві.

Власник зобов’язаний надавати працівникові відпустку саме в той час, який визначений вищим навчальним закладом. Ненадання відпустки в цей час не може бути обґрунтовано виробничою необхідністю для підприємства.

У листі від 2.01.2013 № 2/13/116–13 Міністерство соціальної політики України роз’яснює, що для отримання додаткової сплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням працівнику-студенту необхідно надати роботодавцю довідку-виклик навчального закладу на сесію, в якій, зокрема, зазначається: форма навчання; рівень акредитації навчального закладу; курс, на якому працівник навчається, період сесії, встановлений навчальним закладом, підстава для надання такої відпустки (для складання заліків та іспитів, настановних занять, державних іспитів, для підготовки та захисту дипломної роботи) та написати заяву про надання такої відпустки.

Отже, для роботодавця підтвердженням того, що працівник–студент успішно навчається (тобто за ним немає академзаборгованості) та тривалості перебування у навчальній відпустці є довідка-виклик навчального закладу. Вимоги адміністрації підприємства щодо отримання від навчального закладу після завершення сесії довідок про відсутність за працівником-студентом академзаборгованості чи повернення на підприємство другої відрізної частини довідки-виклику є неправомірними.

Відповідно до статті 217 КЗпП на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Нарахування заробітної плати за час відпустки у зв’язку з навчанням провадиться згідно з наказом роботодавця про надання відпустки. Виплата цих відпускних провадиться не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Завантажити документ list-msp-navch-vdpustka.docx [13,47 Kb][39] 

Юридичний відділ ЦК Профспілки

LEGO Play Box для першокласників уже в Україні

Другий рік поспіль The LEGO Foundation надає безкоштовну допомогу Україні у вигляді наборів LEGO Play Box та Six Bricks для перших класів. Уже цього тижня до України було завезено та розподілено по 10 регіонах 13 вантажівок з наборами LEGO Play Box.

«Ці набори – хороший дидактичний матеріал для наших вчителів. Під них прописані спеціальні методики, які допомагають дітям як засвоювати знання, так і розвивати м’які навички. Це дуже суттєва допомога Україні і ми раді, що маємо такі довірливі та міцні стосунки з партнерами. Реформа “Нова українська школа” – це справа багатьох, і без такої співпраці здійснити її було б надзвичайно важко», – зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Минулого року загалом було завезено 51 вантажівку з наборами LEGO і цьогоріч розраховують на приблизно такий же обсяг. Завезення наборів до України відбувається у 4 етапи – вересень, жовтень (Six Bricks), листопад 2019 року та березень 2020 року.

Першими цьогоріч набори отримують Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська, Київська, частково Хмельницька області та м. Київ.

Ця співпраця відбувається в межах Меморандуму про взаєморозуміння між МОН та The LEGO Foundation, що був підписаний влітку цього року. Окрім підтримки реформи у початковій школі, він також передбачає поглиблення співпраці між МОН та The LEGO Foundation у дошкільній освіті, вищій педагогічній освіті та післядипломній педагогічній освіті. Також The LEGO Foundation долучається до проведення наукових та моніторингових досліджень у дошкіллі та початковій школі України.

Слід додати, що в Україні працює команда тренерів The LEGO Foundation, які проводять тренінги, навчання та супровід педагогів усіх ланок освіти.

1600 вступників з Донбасу та 265 – з Криму вступили до українських вишів за спрощеною процедурою

За 4 роки роботи освітніх центрів (ОЦ) “Крим-Україна” та “Донбас-Україна” кількість вступників з окупованих територій збільшилася майже вдвічі. Так, після старту роботи центрів у 2016-му понад 850 абітурієнтів з Донбасу вступили в українські виші за спрощеною процедурою, тоді як цього року їх кількість досягла 1600. За цей же період кількість вступників серед кримчан збільшилася від 153 до 265.

Про це розповіла Міністр освіти і науки Ганна Новосад 4 жовтня 2019 року, під час пресконференції, присвяченій підсумкам роботи ОЦ “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”.

“Цього року освітні центри працювали з 3 червня до 27 вересня. Загалом ми спостерігаємо постійне збільшення кількості дітей, які вступають в українські виші як через центри “Крим-Україна”, так і через центри “Донбас-Україна”. Зазначу, що вступ абітурієнтів з Криму та Донбасу – це завжди перепони зі сторони Російської Федерації, яка окупувала ці території. Усе це спричиняє те, що кількість дітей, які мають доступ до української освіти, все одно не є високою. Тому ми маємо низку заходів задля захисту потенційних вступників. До них, наприклад, належить шифрування особистих даних в наказах про зарахування”, – розповіла Міністерка Ганна Новосад.

Так, центри “Крим-Україна” цього року працювали на базі 35 закладів вищої освіти в різних регіонах України – Києві, Львові, Одесі, Миколаєві, Харкові, Херсоні, Запоріжжі та Дніпрі. Кримчани могли вступати до вишів, де створені такі центри, на місця державного замовлення в межах встановлених квот. Цього року їх обсяг склав 2 тис 600 місць.

ТОП вишів, куди найбільше вступили через ОЦ “Крим-Україна” виглядає так:

  1. Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського – 110 осіб;
  2. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана – 51 особа;
  3. Національний університет “Львівська політехніка” – 24 особи;
  4. Херсонський державний університет – 22 особи.

Центри “Донбас-Україна” діяли на базі майже 40 вишів – переміщених із зони ООС або тих, які розташовані на підконтрольній Україні території Луганської та Донецької областей. Це, зокрема, міста Київ, Бахмут, Вінниця, Краматорськ, Костянтинівка, Сєверодонецьк, Старобільськ, Торецьк тощо.

ТОП вишів, куди найбільше вступили через ОЦ “Донбас-Україна” виглядає таким чином:

  1. Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля – 177 осіб;
  2. Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ “ДДПУ” – 133 особи;
  3. Приазовський державний технічний університет – 124 особи.

Для того, щоб скористатися спрощеною процедурою, вступнику треба було звернутися до ОЦ, заповнити освітню декларацію та скласти 3 вступні іспити – з української мови, історії України та профільного предмету (або творчий конкурс). Важливо, що вони НЕ мали надавати результати ЗНО, український паспорт чи атестат. Водночас, якщо абітурієнт все ж мав результати ЗНО чи український атестат, він теж міг вступити через ОЦ за спрощеною схемою.

За консультацією до фахівців ОЦ “Крим-Україна” звернулося 847 осіб, до центрів “Донбас-Україна” – 3 тис 788.

Окрім консультативної підтримки, вступникам з окупованих територій надавали допомогу адміністрації вишів.

“Цьогоріч вступники, які зверталися до освітніх центрів, найчастіше мали проблеми з отриманням довідки внутрішньо переміщеної особи. Загалом же освітні центри сприяли у безоплатному наданні місця в гуртожитку – як дітям, так і їхнім батькам, що їх супроводжували. Вони також розповідали, як проходить процедура отримання громадянства, отримання інших документів тощо. Тож ми дуже вдячні працівникам центрів за їхню роботу”, – наголосила начальник головного управління вищої освіти МОН Світлана Кретович.

Для залучення якомога більшої кількості вступників з окупованих територій до українських університетів, коледжів та закладів профосвіти щороку обов’язково проводиться широка інформаційна кампанія. Так, обов’язково працює гаряча телефонна лінія, організована Фондом “Відкрита політика” за підтримки МОН та UNICEF.

“У цьому році під час вступної кампанії було прийнято рекордну кількість дзвінків зі Сходу. За півтора місяці на “гарячу лінію” було прийнято 1500 тис дзвінків, що втричі більше ніж торік. Найчастіше вступники задавали запитання стосовно спрощеної процедури вступу – таких питань було 70% від загальної кількості. Серед іншого цікавилися дистанційною освітою, поновленням дипломів та атестатів”, – розповіла керівник  ГО “Фонд “Відкрита політика” Ірина Жданова.

Фото з пресконференції можна переглянути за посиланням

Переможницею Global Teacher Prize Ukraine 2019 стала Наталія Кідалова – вчителька з Мелітополя

5 жовтня у Національній опері України відбулося урочиста церемонія оголошення призерів та переможців конкурсу. Переможницею Global Teacher Prize Ukraine 2019 стала вчителька англійської мови, української мови і літератури з міста Мелітополя Наталія Кідалова. Про це повідомляє ОСВІТОРІЯ.

Окрім звання найкращої вчительки країни, Наталія Кідалова отримає 250 тисяч гривень, поїздку в Дубаї на Global Education and Skills Forum 2020 та один рік безкоштовного навчання від «Освіторії».

На нагородженні премії освітяни приймали вітання та бажали всім вчителям України почуватися важливими. І не лише на професійне свято, а щодня.

«Вчителі створюють майбутнє» — таким є гасло цьогорічної премії, тож нікого не здивували роботи і навіть космічні кораблі у вітальному відео. До слова, у ролі космонавтів впевнено виглядали переможці минулих років Паул Пшенічка та Олександр Жук.

Про те, чим ще відрізнялася нинішня премія, під час пресконференції розповіла голова ГС «Освіторія» та засновниця премії Global Teacher Prize Ukraine Зоя Литвин:

— Для чого ми започаткували цю премію? Часто озвучую цю причину і цю цифру: 82%. Саме такий відсоток вчителів відчуває брак поваги до себе з боку суспільства. Ми не могли стояти осторонь. Тому що не може виховувати націю без комплексу меншовартості вчитель, якого суспільство недостатньо цінує, не знає, що вчителі важливі і наскільки важливі. Три роки тому ми вирішили взятися за цю ініціативу і показати Україні, які в нас є вчителі, які в них дивовижні історії! Нам є ким пишатися, ким надихатися і від кого навчатися. Саме тому ця премія була заснована. А головне: вона працює. Із року в рік, коли ми показуємо обличчя героїв, престиж професії росте.

Ми отримали 2939 заявок від учителів. У перший рік їх було 632, далі 1915. Тобто подавачі сміливішають: вони охоче висуваються на премію або з гордістю розповідають про кандидатів. Ми змінили локацію проведення: сьогодні це Національний театр опери та балету України, тому що в театрі імені Франка ми вже всі не поміщаємося. Ми зростаємо.

Цього року нашу премію підтримують і держава, і бізнес. Це означає, що для всіх — не лише для переможця чи ТОП-10, а й для ТОП-50 — буде більше призів від наших партнерів, яким ми щороку доводимо: вчителі важливі.

Цікава статистика по регіонах: зазвичай у топах за кількістю поданих заявок Київська і Львівська області. А цього року я дуже щаслива, що в нас було багато вчителів зі Сходу, і в лідерах — Донецька область.

У ТОП-50 вчителів рекордна кількість вчителів початкової школи, тих, хто навчає англійської мови, а також фізики, хоча таких фахівців у цілому в країні мало.

Зоя Литвин: Три роки тому ми вирішили показати Україні, які в нас неймовірні вчителі і що нам є ким пишатися

Як перемога вплинула на долю вчителів

Це масштабні ціннісні зміни. Можливо, ви бачили виступ Паула Пшенічки у Верховній Раді. Також Паул увійшов до ТОП-100 найвпливовіших людей України (за версією журналу «Фокус»), а Олександр Жук — до рейтингу найвпливовіших молодих людей 30 under 30 від Kyiv Post. Доля змінюється не лише в того, хто отримав головну премію, а й у всіх. Наприклад, цього року на параді до Дня Незалежності окрім військових були і лікарі, і вчителі. Президент нагородив Паула Пшенічку орденом, і ще трьох учасників Global Teacher Prize Ukraine — званням «Заслужений вчитель України». І таких змін багато. Наприклад, вчителі знаходять колег-однодумців, об’єднуються. Переможці минулих років створили свою громадську спілку «Нові» і проводять дивовижні фестивалі про інновації і сучасні методи в освіті.

Кого шукають на Global Teacher Prize Ukraine

Вчителів, яких ми шукаємо, підбираємо за кількома критеріями. Це новатор, що завжди відкритий до нових знань. У нього немає педагогічної корони, мовляв, я «зірка», я все знаю. Він вчиться разом з дітьми для того, щоб класно навчати дітей. Це вчитель з великим серцем і любов’ю до дітей, тому що діти навчаються лише від тих, кого люблять. Це вчитель, який не лише змінює життя дітей у своєму класі, а ще й ціннісно змінює життя інших педагогів у своїй школі, громаді, селищі або навіть на національному рівні.

На червону доріжку до столичної опери вчителі приїздили на Tesla, там їх зустрічали роботи. У кадрі — Наталя Пашковська, фіналістка цьогорічної премії

Нашу премію щороку супроводжує аудиторська компанія Deloitte, яка засвідчує прозорість процесу голосування. Починається все зі збору анкет найкращих вчителів. Далі їх перевіряють три волонтерські асесмент-центри в різних містах України, тобто кожну анкету дивиться від 4 до 30 незнайомих між собою людей. Із цього твориться загальний бал, і відбирається ТОП-50.

Далі працює експертне журі — це авторитетні громадські організації, які відзначилися роботою в освіті. Також учителі пишуть есе, мають skype-співбесіди, і так формується ТОП-10.

А далі з ними знайомиться журі — куратор премії Наталя Мосейчук, я з командою «Освіторії» і багато інших. І ми дуже мучимо вчителів. У них є уроки на незнайому їм тему, з колегами, яких вони щойно побачили, для дітей, яких вони не бачили ніколи. Наприклад, вчителі музики, фізкультури та математики можуть потрапити в одну групу і мають провести урок, приміром, на тему: «Трудова міграція з України» для незнайомих учнів. І вони прекрасно з цим впоралися! І багато чого іншого. Але ми не лише мучимо, а й гарно веселимося разом.


Побажання від Зої Литвин усім вчителям

По-перше, невпинно зростати і розуміти, що наймасштабніші зміни починаються з вас самих. А по-друге, бути сміливішими, впевненішими у собі. Тому що наші українські вчителі дивовижні. Це видно по історіях, які ми отримуємо — це якісь титани. Коли ми телефонуємо номінованим вчителям і запрошуємо подаватися на премію, вони кажуть: «Боже, та я ж звичайний вчитель. Просто люблю свою роботу, і не роблю нічого надзвичайного». Ні, ви робите надзвичайні речі, тому будьте сміливими та впевненими.


Школа майбутнього

На пресконференції фіналісти розмірковували про школу майбутнього, вплив штучного інтелекту на освіту, про розширення людських можливостей та про те, які суперсили потрібні, щоб наблизити майбутнє.

Переможниця Наталія Кідалова: бачити суперсилу

Учителька англійської мови, української мови та літератури мелітопольської спеціалізованої школи № 23 (Запорізька область) вважає, що її місія — бачити індивідуальну суперсилу в кожній дитині і допомагати розвинути її. А загалом діти і в майбутньому залишатимутьсятакими самими, як нині: допитливими, радісними, непосидючими, креативними.

Тетяна Рудас: оптимізм і терпіння

Вчителька економіки, мистецтва, основ здоров’я маріупольської спеціальної школи-інтернату № 37 (Донецька область) вважає, що до любові до дітей має додаватися ще й терпіння, тоді завжди комфортно. А без цього складно працювати з учнями з особливими освітніми потребами,яких вона навчає вже багато років. Також їй стають у пригоді позитивність і великий оптимізм. Саме це допомагає почуватися супергероєм.

Олена Гальвіцька: сила дитинства

Вчителька початкових класів школи № 24 ім. М. Конопницької зі Львова переконана: важливозалишатися у світі дитинства, аби краще розуміти учнів. Світ казки і невичерпної фантазії, з якого виростають майбутні творці.

Наталія Гутарук: сила дивитися вглиб

Учителька англійської мови Запорізької спеціалізованої школи-інтернату «Січовий колегіум» вважає, що вміння побачити в простих речах складне і глибоке дає відчути, якими щасливими ми є тут і тепер. І дітей привчає почувати себе багатими і щасливими: адже в нас є серце, яким ми можемо бачити добро. А школа майбутнього — це не будівля, не спосіб навчання, це власна траєкторія розвитку кожного учня, яку він вибудовує на основі того, що знає, вміє, до чого прагне.

Наталя Пашковська: бути суперлюдолюбом

Таке звання і собі присвоїлавчителька географії та економіки каховської гімназії з поглибленим вивченням іноземних мов (Херсонська область). Адже кожному так важливо поглинати і віддавати енергію любові.

Сергій Петрович: робити дітей компетентними

Класний керівник, учитель технологій та інформатики вінницької школи № 16 прагне розвивати в учнів компетенції, які проведуть їх у доросле життя, щоб вони не просто знайшли роботу, а створили собі робочі місця.

Людмила Таболіна: сила відкритості

— Моя суперсила — це відкритість.Відкритість серця, кордонів, класу, душ і очей тих діток, яких я навчаю, — каже класна керівниця, учителька української мови і літератури харківської спеціалізованої школи № 73За її словами, Global Teacher Prize Ukraine вже проклав їй місток у майбутнє: допоміг знайти багато друзів з усієї України.

Оксана Мироняк: сила людяності

У майбутньому ніякий механізм не замінить серце — переконана вчителька англійської мови охтирської школи № 1 (Сумська область). Своєю суперсилою вона вважає людяність, усвідомлення, що кожен учень — особистість та його цілеспрямований розвиток. Хоче, щоб у майбутньому школярі залишалися добрими, щирими, з любов’ю в серці і не втрачали людської гідності. І не згодна з прогнозом очільника EdX Ананта Агарвала, що до 2050 року замість звичних закладів освіти матимемо цифрові коледжі та університети. Адже, на її думку, ніщо не замінить учневі співпереживання, співчуття, порозуміння, яке може дати справжній вчитель.

Олег Слушний: сила партнерства

Учитель інформатики вінницької школи № 20 не раз переконувався, що основний рушій змін — довіра і партнерство між педагогами та дітьми. Тож свою місію вбачає у створенні такого освітнього середовища, в якому дитина будуватиме стосунки зі своїм вчителем на довірі та партнерстві.

У майбутньому штучний інтелект може стати в пригоді, коли йдеться про підйом інтелектуального рівня дитини. Але емоційний інтелект він не зможе розвинути. Якщо зі школи зникне вчитель, в учня не буде партнера, до якого той зможе звернутися зі своїми проблемами. Адже педагоги добре знають, що діти приходять не лише з тими питаннями, які в них з’являються під час освітнього процесу. Інколи вчитель стає дитині людиною, яка найближча до неї в певні моменти життя і впливає на її майбутнє. Тому штучний інтелект не замінить вчителя.

Майя Тутаєва: взаємна любов з дітьми

Учителька математики Хмелівського НВО (село Хмельове, Кіровоградська область) згадала те основне, про що говорили й інші фіналісти: любов до дітей. Але додала, що по-справжньому окриляє розділена любов. Без вчителя майбутнє неможливе, а без хорошого вчителя — неможливе щасливе майбутнє. Вчителі важливі!

Джерело: Освіторія

Автор: Аліна Мірошнікова

Фото з сайту Освіторія

Співпраця триває: Україна та Білорусь знову проведуть спільний конкурс

Україна та Білорусь продовжуватимуть активну співпрацю в науковій сфері, зокрема, вчені обох країн й надалі зможуть виконувати спільні дослідження у межах двосторонніх проєктів. Відповідну програму співробітництва на 2019-2022 роки підписали перший заступник Міністра освіти і науки України Юрій Полюхович та голова Держкомітету з питань науки і технологій Республіки Білорусь Олександр Шумілін 4 жовтня 2019 року, під час Другого форуму регіонів України та Білорусі.

Автор фото – прес-служба Міністерства освіти та науки УкраїнинаукаНадрукувати

Україна та Білорусь продовжуватимуть активну співпрацю в науковій сфері, зокрема, вчені обох країн й надалі зможуть виконувати спільні дослідження у межах двосторонніх проєктів. Відповідну програму співробітництва на 2019-2022 роки підписали перший заступник Міністра освіти і науки України Юрій Полюхович та голова Держкомітету з питань науки і технологій Республіки Білорусь Олександр Шумілін сьогодні, 4 жовтня 2019 року, під час Другого форуму регіонів України та Білорусі.

«З Республікою Білорусь ми маємо одну з найтриваліших співпраць у науковій сфері. Наприклад, конкурси двосторонніх наукових проєктів проводяться безперервно понад 20 років – з 1998-го. За цей час наші дослідники разом впровадили 67 проєктів за такими напрямами, як нанотехнології, біотехнології, лазерні технології, медицина, ІКТ, енергетика тощо. Зараз вчені України й Білорусі також спільно виконують 10 проєктів, розраховані на 2019-2020 роки», – розказав Юрій Полюхович.

Він пояснив, що підписання програми на наступні роки дозволить й надалі проводити такі двосторонні наукові конкурси. Так, оголосити черговий українсько-білоруський конкурс планують вже на початку 2020-го для виконання у 2021-2022 роках.

Документ також передбачає поглиблення співпраці в науково-технічній та інноваційній сферах: активнішу взаємодію щодо трансферу технологій, участі в програмі «Горизонт 2020», обміну інформацією тощо.

«Хочу підкреслити, що потенціал співпраці в цій сфері далеко не вичерпаний і сторонам треба ставити перед собою нові стратегічні цілі. В умовах інтенсивного розвитку в світі нових технологій пріоритетне значення для обох сторін має розвиток співпраці в галузі високих технологій – інформаційні технології, біотехнології, фармація, оптика, лазерна фізика, теплофізика, біоорганічна хімія та матеріалознавство», – зазначив Олександр Шумілін.