Monthly Archives: Січень 2020

Репетиторів зобов’язали задекларувати неоподатковані доходи

Вчителі та викладачі, які не зареєстровані суб’єктами підприємницької діяльності, але надавали в 2019 році репетиторські послуги учням та студентам, зобов’язані задекларувати свої доходи.

Про це інформують в ДПС.

Як зазначають податківці, до репетиторських послуг належить виконання контрольних, курсових, дипломних робіт, підготовка дітей до школи, незалежного тестування, вступу до навчальних закладів, навчання з будь-яких предметів, тощо.

Громадянам, які отримали неоподатковані доходи, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, а також сплатити до бюджету з таких доходів податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір —1,5 %.

Декларацію можна подати особисто платником або уповноваженою на це особою, надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.

Декларацію необхідно подати до державної податкової інспекції за місцем податкової адреси платника не пізніше 30 квітня 2020 року.

2020-2021 навчальний рік буде Роком математики в Україні

Тепер все офіційно: 2020-2021 навчальний рік буде Роком математики в Україні – Президент підписав Указ.

Президент Володимир Зеленський підписав Указ «Про оголошення 2020/2021 навчального року Роком математичної освіти в Україні». Про це повідомила Міністр освіти і науки України Ганна Новосад сьогодні, 30 січня 2020 року, на Всеукраїнській конференції для вчителів математики.

«Останні 5 років для усієї освітньої спільноти було очевидно, що в Україні поглиблюється проблема з доступом до якісної математичної освіти. Ми маємо чудові результати з міжнародних олімпіад, і в цьому – величезна заслуга наших вчителів, але, на жаль, більшість дітей почали втрачати мотивацію до навчання. Очевидно, що року недостатньо, аби виправити всі проблеми з нашою математичною освітою. Але ми можемо впровадити найбільш нагальні й потрібні нашим дітям та освітянам новації, а також закріпити думку про те, що математика потрібна всім, бо вона – про наше щоденне успішне і заможне життя в сучасному світі», – відзначила Ганна Новосад.

Вона додала, що не менш важливе завдання – створення спільноти вчителів, управлінців, бізнесу та експертів, які разом працюватимуть над промоцією математичної освіти незалежно від дат Року математики чи політичних змін.

Своїм Указом Президент доручив Кабінету Міністрів України розробити та  затвердити план заходів Року математичної освіти в Україні.

Документ обов’язково має передбачати:
  • впровадження у навчання сучасних практико-орієнтованих засад, у тому числі з використанням ресурсів PISA, підвищення якості навчально-методичного забезпечення вивчення математики, зокрема підручників та навчальних посібників з математики;
  • розроблення електронних навчальних ресурсів, спрямованих на розвиток математичної компетентності учнів, застосування математичних інструментів для розв’язання ігрових та стратегічних задач різного рівня складності;
  • створення умов для забезпечення сучасного рівня викладання математичних дисциплін, зокрема із застосуванням ефективних технологій формування та розвитку математичної компетентності учнів з урахуванням кращих вітчизняних та міжнародних практик, вивчення та впровадження досвіду держав, які демонструють високі показники з математичної компетентності за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA;
  • створення умов для підвищення мотивації здобувачів освіти з успішного оволодіння математичними знаннями і навичками, їх застосування у соціальній, економічній, технологічній, науковій та інших сферах суспільного життя;
  • створення у закладах загальної середньої освіти умов для вивчення математики за індивідуальною програмою для учнів, які потребують додаткової підтримки в опануванні предмета;
  • забезпечення належної організації запровадження з 2021 року обов’язкового зовнішнього незалежного оцінювання з математики;
  • проведення конкурсів, олімпіад та інших змагань з математики, спрямованих на розв’язання математичних задач із пошуком нестандартних підходів;
  • розширення можливостей для розвитку математичної компетентності учнів, зокрема через мережу математичних гуртків у закладах загальної середньої освіти, закладах позашкільної освіти, проведення літніх математичних шкіл для учнів та вчителів;
  • сприяння створенню освітніх майданчиків для вивчення математики на базі публічних бібліотек.

Профспілка освітян 30 січня готує черговий мітинг під стінами Кабміну

Січень видався дуже насичений мітингами профспілкових організацій. Причина – неоднозначні законопроєкти, зареєстровані у Верховній Раді України. Профспілка освітян 30 січня готує черговий мітинг під стінами Кабміну.

Про те, що саме не влаштовує педагогічних працівників, йшлося на пресконференції у пресцентрі «Главком». Освітяни розповіли, які зміни чекають українських педагогів уже найближчим часом.

 

 

Звільнення

Голова Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь зазначає, що у разі ухвалення законопроєкту № 2708 «Про працю» роботодавець зможе звільнити будь-коли будь-кого.

 Як зараз? Якщо працівник є членом профспілки, то профспілка дає згоду чи незгоду на його звільнення. Якщо профспілка вбачає, що звільнення незаконне, то згоду роботодавець не отримає. Також профспілка може і повинна представляти працівника найманої праці в суді. Якщо ж цей законопроєкт буде прийнято, то без судового розгляду працівник звільняється автоматично, – розповідає Олександр Яцунь.

Законопроєкт № 2584 також, на думку профспілок, звузить права освітян і не лише.

Юрисконсульт Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України Вікторія Соломінчук – про законопроєкт № 2584 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо додаткових підстав для звільнення»:

 Цей законопроєкт встановлює право роботодавця звільнити працівника за втрату довіри. Він дає можливість роботодавцю звільнити працівника в будь-який час, керуючись суб’єктивними судженнями. Такий працівник, маючи у трудовій книжці запис щодо звільнення з формулюванням «за втрату довіри» навряд чи потім зможе десь працевлаштуватися.

Строкові договори

Педагогічні працівники будуть переведені на строкові договори.

У Законі України «Про повну загальну середню освіту» більшість існуючих гарантій освітянам враховано – доплати за стаж, за перевірку зошитів тощо. Проте є норма про переведення педагогів-пенсіонерів на строкові договори.

 Згідно з цим Законом, мають бути звільнені педагогічні працівники пенсійного віку. Вчителів-пенсіонерів налічується 70 тисяч по Україні. Водночас роботодавці їм запропонують строковий договір строком на один рік. Тобто з безстрокового вчителів переводять на строковий договір. Через рік буде або продовжено цей строковий договір, або припинено, – зазначає Олександр Яцунь.

Закон України «Про повну загальну середню освіту» вже прийнято, але його ще не підписав спікер. Освітяни сподіваються, що спікер Верховної Ради та Президент України не підпишуть цей закон.

Учитель спеціальної школи I–II ступенів № 10 Дарницького району м. Києва Володимир Василюк вважає, що це – дискримінація за віком.

– Боротися й працювати – основна теза освітян України, – додає Володимир Василюк.

Інші гарантії

Чинним законодавством передбачено ліміт на понадурочні роботи – 120 годин на рік, за які роботодавець має сплатити подвійну оплату. Проєктом закону № 2708 запроваджується необмежене застосування надурочних робіт, а оплата праці буде вище лише на 20%.

За словами Олександра Яцуня, у разі ухвалення запропонованого законопроєкту розмір мінімальної заробітної плати може бути нижчим за прожитковий мінімум.

Також буде не заборонено звільняти одиноких матерів.

 

Вечірній Київ

Розподіл держфінансування університетів у 2020 році

Міністерство освіти і науки опублікувало детальний розподіл коштів з державного бюджету між закладами вищої освіти. Всього на університети у 2020 році МОН витратить 16,26 млрд грн.

“Ми зробили важливий крок до прозорості та відкритості фінансів. Вперше Міністерство освіти і науки опублікувало дані про розподіл державних коштів між закладами вищої освіти та чіткими критеріями цього розподілу. Кожен університет отримав фінансування залежно від результатів своєї роботи та стимул розвиватись динамічніше”, – відзначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

З 2020 року ЗВО фінансуються за формулою, де університети з кращими результатами діяльності отримують більше фінансування порівняно із бюджетом минулого року. Відповідне рішення схвалив Уряд 24 грудня 2019 року.

Розрахунок обсягу фінансування у 2020 році робився МОН за конкретними показниками, серед яких: масштаб університету; контингент; регіональний коефіцієнт; позиції у міжнародних рейтингах; обсяг коштів на дослідження, які університет залучає від бізнесу чи з міжнародних грантів. З 2021 року до цих показників додасться працевлаштування випускників, які МОН буде відслідковувати через онлайн-систему. Для поступовості переходу у 2020 році були запроваджені обмеження для мінімальної та максимальної зміни бюджету кожного ЗВО – 95% та 120% від 2019 року відповідно.

Фінансування за формулою отримають 136 закладів вищої освіти та 12 їхніх філій, які мають власні кошториси. У 2020 році 94 заклади отримають 100-120% від бюджету 2019 року, а 54 – 95-99% від бюджету 2019 року.

Завдяки розрахунку фінансування за формулою у 2020 році 17 університетів отримали збільшення фінансування на понад 15 мільйонів гривень. З-поміж них – Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського, Львівська політехніка, Харківський політехнічний інститут, Сумський державний університет, Ужгородський національний університет тощо.

 

“Нова система фінансування вищої освіти стимулює університети розвиватись та відповідати на запити ринку праці. Отримавши збільшене фінансування вже цього року, вони можуть вкласти ці гроші в підвищення якості. Наприклад, збільшити заробітну плату сильним викладачам. Це підвищить їхню мотивацію та покращить якість освіти у виші”, – зауважив заступник Міністра освіти і науки Єгор Стадний.

Показники, за якими МОН робить розрахунок розподілу фінансування, дають університетам чітке розуміння, за якою траєкторією їм потрібно рухатись, щоб покращувати свої позиції.

Відтепер фактична кількість студентів за бюджетною формою навчання (контингент) –  лише один із семи показників, які впливають на формування бюджету. Протягом наступних трьох років вага цього показника буде зменшуватись. Додатково держава стимулює університети зберігати свій профіль, технічні університети – підтримувати саме технічні спеціальності.

Показник масштабу стимулює заклади вищої освіти об’єднуватись та ефективно використовувати ресурси. Адже університети, у яких навчається менше 1000 студентів, будуть отримувати менше, а ті, де три, п’ять і десять тисяч студентів – навпаки отримуватимуть більше.

Застосування регіонального коефіцієнту у формулі дало змогу регіональним університетам у 2020 році отримати краще фінансування. У попередні роки через відтік абітурієнтів у великі міста регіональні ЗВО втрачали студентів та не мали ресурсів для розвитку. Застосовуючи регіональний коефіцієнт, держава підтримує регіональні університети.

Наявність українських університетів у міжнародних рейтингах – це стимул працювати над міжнародним визнанням та репутацією, підвищення шансів залучати іноземних студентів. Міністерство враховує позиції в QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings та Academic Ranking of World Universities. Зараз п’ять ЗВО, які входять до рейтингів, отримали додаткове фінансування за цим показником.

Кількість грошей на дослідження, які університет залучає від бізнесу та з міжнародних грантів, свідчить, що закладу довіряють донори та/або бізнес. Держава, використовуючи цей показник, стимулює університети розвивати науку та диверсифікувати джерела надходження грошей.

Працевлаштування випускників – це показник, який МОН почне застосовувати при розрахунку фінансування ЗВО у 2021. У 2020 МОН запустить електронну систему, яка буде моніторити, чи працюють випускники того чи іншого університету на посаді, що вимагає вищої освіти. Цей показник буде стимулювати університети підвищувати якість освіти, враховувати потреби ринку праці та сприяти працевлаштуванню своїх студентів.

Наступним кроком Міністерства стане спільна із профільним комітетом Верховної Ради розробка та внесення комплексних змін до законодавства, які нададуть фінансову автономію університетам.


Детальний розподіл державного фінансування між ЗВО у 2020 році

1– №
2 – Найменування закладу вищої освіти
(відокремленого структурного підрозділу закладу вищої освіти, що діє згідно із затвердженим в установленому порядку положенням, має окремо визначений ліцензований обсяг і безпосередньо здійснює підготовку здобувачів вищої освіти)
(далі – ЗВО)
3– Обсяг фінансування ЗВО у 2019 році (різниця між обсягом бюджетних асигнувань, передбачених для здійснення видатків споживання за загальним фондом державного бюджету у 2019 році, та консолідованим обсягом фінансування ЗВО для забезпечення відповідно до законодавства соціальних виплат та інших витрат у 2019 році) (грн.)
4 – Обсяг фінансування ЗВО у 2020 році (за винятком: 1) фінансування для забезпечення відповідно до законодавства соціальних виплат та інших витрат; 2) резерву, крім корегування загального обсягу фінансування з урахуванням нижньої та верхньої межі фінансування порівняно з попереднім роком) (грн.)
5 – Співвідношення обсягів фінансування ЗВО 2020/2019 

1 2 3 4 5
1 Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» 1 116 254 144 1 200 691 857 107,6%
2 Національний університет “Львівська політехніка” 677 729 200 746 705 212 110,2%
3 Львівський національний університет імені Івана Франка 343 895 100 402 231 456 117,0%
4 Національний університет біоресурсів і природокористування України 411 285 900 453 143 718 110,2%
5 Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” 327 933 800 368 192 049 112,3%
6 Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна 258 801 200 297 083 592 114,8%
7 Сумський державний університет 167 880 000 201 456 000 120,0%
8 Національний університет “Запорізька політехніка” 158 992 700 190 791 240 120,0%
9 Національний авіаційний університет 362 951 900 394 067 908 108,6%
10 Національний технічний університет “Дніпровська політехніка” 141 392 000 165 698 723 117,2%
11 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича 153 718 000 176 465 249 114,8%
12 Ужгородський національний університет 181 690 800 203 580 479 112,0%
13 Сумський національний аграрний університет 97 129 900 116 555 880 120,0%
14 Харківський національний університет радіоелектроніки 188 917 800 207 890 245 110,0%
15 Луцький національний технічний університет 88 467 000 106 160 400 120,0%
16 Національний університет водного господарства та природокористування 118 951 690 135 840 521 114,2%
17 Київський національний університет будівництва і архітектури 182 458 500 197 412 684 108,2%
18 Луганський національний університет імені Тараса Шевченка 71 842 600 86 211 120 120,0%
19 Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки 133 998 300 147 902 328 110,4%
20 Криворізький національний університет 79 331 300 92 423 355 116,5%
21 Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова 95 452 800 107 834 269 113,0%
22 Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника 112 971 200 125 292 944 110,9%
23 Дніпровський державний аграрно-економічний університет 55 922 400 66 804 992 119,5%
24 Приазовський державний технічний університет 79 780 900 90 403 686 113,3%
25 Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова 128 232 100 138 630 966 108,1%
26 Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля 114 099 500 124 084 838 108,8%
27 Білоцерківський національний аграрний університет 77 510 800 87 320 971 112,7%
28 Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини 101 239 300 110 862 726 109,5%
29 Уманський національний університет садівництва 65 716 200 74 766 090 113,8%
30 Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди 84 345 700 93 246 601 110,6%
31 Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя 74 014 600 82 569 278 111,6%
32 Харківський національний автомобільно-дорожній університет 77 239 500 85 029 431 110,1%
33 Донецький національний технічний університет 50 179 200 57 728 148 115,0%
34 Полтавська державна аграрна академія 61 347 700 68 667 242 111,9%
35 Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 116 077 700 123 386 641 106,3%
36 Донбаська державна машинобудівна академія 52 262 100 59 299 480 113,5%
37 Житомирський національний агроекологічний університет 62 491 900 69 505 341 111,2%
38 Донецький національний університет імені Василя Стуса 85 469 800 92 433 487 108,1%
39 Український державний університет залізничного транспорту 72 809 900 79 220 640 108,8%
40 Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна 86 193 700 92 242 358 107,0%
41 Чернігівський національний технологічний університет 95 251 800 101 270 837 106,3%
42 Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського 38 624 800 44 272 143 114,6%
43 Державний університет “Житомирська політехніка” 56 432 000 61 909 646 109,7%
44 Луганський національний аграрний університет 26 173 500 31 408 200 120,0%
45 Таврійський державний агротехнологічний університет 76 477 800 81 642 507 106,8%
46 Національний університет харчових технологій 165 236 700 170 255 793 103,0%
47 Донбаський державний педагогічний університет 63 055 500 67 803 484 107,5%
48 Одеська державна академія будівництва та архітектури 85 546 800 90 238 944 105,5%
49 Хмельницький національний університет 97 096 700 101 756 006 104,8%
50 Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка 78 853 200 83 269 713 105,6%
51 Національний транспортний університет 102 632 000 106 985 437 104,2%
52 Одеський національний морський університет 51 971 520 56 162 025 108,1%
53 Житомирський державний університет імені Івана Франка 69 863 900 74 041 137 106,0%
54 Запорізький національний університет 124 273 000 128 402 219 103,3%
55 Маріупольський державний університет 45 090 800 49 216 688 109,2%
56 Вінницький національний технічний університет 109 963 100 113 960 318 103,6%
57 Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського 75 731 200 79 695 834 105,2%
58 Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського 61 597 500 65 464 249 106,3%
59 Національний університет “Києво-Могилянська академія” 100 941 083 104 764 432 103,8%
60 Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” 223 651 500 227 023 527 101,5%
61 Тернопільський національний економічний університет 111 187 500 114 421 632 102,9%
62 Національний університет “Чернігівський колегіум” імені Т.Г. Шевченка 69 781 200 72 961 989 104,6%
63 Одеський національний політехнічний університет 168 523 700 171 646 557 101,9%
64 Центральноукраїнський національний технічний університет 70 445 000 73 545 647 104,4%
65 Донбаська національна академія будівництва і архітектури 17 130 400 20 059 419 117,1%
66 Подільський державний аграрно-технічний університет 52 123 200 55 024 402 105,6%
67 Український державний хіміко-технологічний університет 69 326 000 72 150 978 104,1%
68 Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка 75 702 600 78 521 342 103,7%
69 Горлівський інститут іноземних мов Державного вищого навчального закладу “Донбаський державний педагогічний університет” 20 584 400 23 350 032 113,4%
70 Київський національний університет технологій та дизайну 108 884 400 111 560 570 102,5%
71 Херсонський державний аграрний університет 44 048 000 46 650 325 105,9%
72 Вінницький національний аграрний університет 67 282 900 69 723 256 103,6%
73 Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара 241 896 300 244 274 348 101,0%
74 Львівський національний університет  ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького 82 312 800 84 610 094 102,8%
75 Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка 76 036 800 78 320 061 103,0%
76 Чорноморський національний університет імені Петра Могили 61 847 000 64 106 212 103,7%
77 Придніпровська державна академія будівництва та архітектури 107 181 300 109 399 351 102,1%
78 Криворізький державний педагогічний університет 67 082 000 69 259 050 103,2%
79 Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського 19 031 400 21 197 240 111,4%
80 Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького 61 263 300 62 646 869 102,3%
81 Національний університет “Острозька академія” 35 137 500 36 467 352 103,8%
82 Черкаський державний технологічний університет 71 054 400 72 333 983 101,8%
83 Бердянський державний педагогічний університет 49 746 300 51 004 474 102,5%
84 Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького 90 691 600 91 744 149 101,2%
85 Донецький державний університет управління 16 264 500 17 307 788 106,4%
86 Дніпровський державний технічний університет 52 325 200 53 289 596 101,8%
87 Миколаївський національний аграрний університет 80 052 100 80 888 974 101,0%
88 Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова 35 537 306 36 232 222 102,0%
89 Криворізький металургійний інститут Національної металургійної академії України 7 512 100 7 982 906 106,3%
90 Національна металургійна академія України 93 660 500 94 118 622 100,5%
91 Азовський морський інститут Національного університету “Одеська  морська академія” 4 273 100 4 712 209 110,3%
92 Херсонська державна морська академія 23 264 000 23 284 560 100,1%
93 Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка 103 101 700 103 101 540 100,0%
94 Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського 49 012 800 49 008 355 100,0%
95 Ужгородський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету 1 852 600 1 759 970 95,0%
96 Рівненський державний гуманітарний університет 103 015 300 102 890 599 99,9%
97 Одеська державна академія технічного регулювання та якості 9 240 400 9 054 051 98,0%
98 Харківський національний університет будівництва та архітектури 65 184 600 64 938 005 99,6%
99 Одеський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету 5 048 300 4 795 885 95,0%
100 Університет банківської справи 36 014 200 35 751 164 99,3%
101 Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України “Бережанський агротехнічний інститут” 12 423 400 12 109 808 97,5%
102 Чернівецький торговельно – економічний інститут Київського національного торговельно – економічного університету 8 285 400 7 871 130 95,0%
103 Одеський національний університет імені І. І. Мечникова 113 939 200 113 510 200 99,6%
104 Криворізький економічний інститут Державного вищого навчального закладу “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” 8 722 200 8 286 090 95,0%
105 Харківський торговельно – економічний інститут Київського національного торговельно – економічного університету 9 945 300 9 448 035 95,0%
106 Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України “Ніжинський агротехнічний інститут” 10 675 200 10 141 440 95,0%
107 Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка 62 108 100 61 497 434 99,0%
108 Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка 80 339 500 79 718 010 99,2%
109 Одеський державний аграрний університет 28 521 100 27 885 960 97,8%
110 Херсонський національний технічний університет 58 612 810 57 965 532 98,9%
111 Львівський інститут економіки і туризму 12 976 700 12 327 865 95,0%
112 Вінницький торговельно – економічний інститут Київського національного торговельно – економічного університету 13 868 000 13 174 600 95,0%
113 Харківська державна зооветеринарна академія 36 811 200 35 941 271 97,6%
114 Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця 70 553 700 69 625 845 98,7%
115 Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка 53 997 100 52 961 061 98,1%
116 Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського 62 375 400 61 189 295 98,1%
117 Київський національний торговельно-економічний університет 161 605 000 160 317 886 99,2%
118 Мукачівський державний університет 25 959 400 24 661 430 95,0%
119 Українська інженерно-педагогічна академія 47 422 400 45 935 901 96,9%
120 Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка 74 751 900 73 245 725 98,0%
121 Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка 96 771 700 95 254 542 98,4%
122 Ізмаїльський державний гуманітарний університет 31 423 900 29 852 705 95,0%
123 Харківський державний університет харчування та торгівлі 31 928 500 30 332 075 95,0%
124 Українська академія друкарства 56 515 300 54 728 399 96,8%
125 Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана 144 215 100 142 346 517 98,7%
126 Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту 37 570 700 35 692 165 95,0%
127 Львівський національний аграрний університет 81 997 500 80 065 526 97,6%
128 Одеський національний економічний університет 40 738 500 38 701 575 95,0%
129 Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя 58 562 700 56 509 522 96,5%
130 Державний університет інфраструктури та технологій 41 270 700 39 207 165 95,0%
131 Київський національний лінгвістичний університет 61 415 300 59 257 154 96,5%
132 Державний університет телекомунікацій 43 539 800 41 362 810 95,0%
133 Університет митної справи та фінансів 49 222 400 46 761 280 95,0%
134 Одеський державний екологічний університет 49 681 500 47 197 425 95,0%
135 Херсонський державний університет 95 912 000 93 279 023 97,3%
136 Харківська державна академія фізичної культури 54 789 000 52 049 550 95,0%
137 Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського 65 184 900 62 163 109 95,4%
138 Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди 87 303 800 84 153 185 96,4%
139 Національний лісотехнічний університет України 83 313 700 80 075 852 96,1%
140 Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва 66 473 200 63 149 540 95,0%
141 Національний університет фізичного виховання і спорту України 88 519 300 84 578 877 95,5%
142 Національний університет “Одеська морська академія” 93 155 300 88 497 535 95,0%
143 Льотна академія Національного авіаційного університету 95 363 000 90 594 850 95,0%
144 Одеська національна академія харчових технологій 121 873 870 116 668 394 95,7%
145 Національний університет “Одеська юридична академія” 123 867 310 117 673 945 95,0%
146 Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова 205 888 029 197 819 077 96,1%
147 Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого 236 351 000 224 533 450 95,0%
148 Київський національний університет культури і мистецтв 369 139 300 350 682 335 95,0%

10 школярів зможуть отримувати по 2700 гривень упродовж року за успіхи у вивченні української мови

Уряд визначив 10 школярів, які цього року зможуть отримувати стипендію ім. Тараса Шевченка – нині її розмір складає 2720 гривень. Стипендію призначають учням, які мають особливі успіхи у вивченні української мови та літератури. 

Проєкт Указу, який надалі передадуть на підпис Президенту, був ухвалений сьогодні, 24 січня 2020 року, під час засідання Кабміну. 

“Стипендії – це ще одна можливість для нас підтримати обдарованих дітей. Звісно, я б хотіла, щоб усі наші стипендії зростали, але навіть зараз це хороша мотивація  досягати більшого і не зупинятись. Сподіваюсь, що в майбутньому більше дітей зможуть проявити свій талант у таких конкурсах”,  –   зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Претендувати на стипендію можуть переможці фінального етапу Всеукраїнської олімпіади з української мови і літератури, які набрали максимальну кількість балів. Рішення про визначення кандидатур приймає колегія Міністерства освіти і науки.

70 тисяч учителів-пенсіонерів буде звільнено

ЦК Профспілки звернувся до Голови Верховної Ради України Д.О. Разумкова не підписувати прийнятий 16 січня 327 народними депутатами України закон «Про повну загальну середню освіту» з його дискримінаційними та антиконституційними нормами.

У зверненні наголошено, що реалізація норм про обмеження права на роботу педагогів, які отримають пенсію за віком, призведе до звільнення до 1 липня 2020 року понад 70 000 вчителів, вихователів та інших педпрацівників.

В окремих регіонах їх частка сягає 30%, що спричинено низьким рівнем заробітної плати недотриманням законодавства про оплату праці, мізерною пенсією. Такі нововведення загрожують ситуації, що у школах не буде кому викладати відповідні предмети.

Надання права створювати ліцеї лише обласним радам та радам міст, населення яких становить більше 50 тисяч, позбавить права та можливості здобувати повну загальну освіту за місцем проживання учням навіть у містах, не кажучи вже про сільських дітей. 

Викликає обурення педагогів, батьків закриття санаторних шкіл, у яких одночасно здобувають освіту та поправляють своє здоров’я й лікуються діти з психоневрологічними захворюваннями, хворими на сколіоз, цукровий діабет, із захворюваннями серцево-судинної системи, з малими формами туберкульозу та іншими. У прийнятому законі є ще низка проблемних положень, які потребують вилучення та врегулювання.

У зверненні наголошено, що стаття 22 Конституції України забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. 

Неврахування позиції профспілки унеможливить забезпечення гарантованого Конституцією України безоплатного здобуття повної загальної середньої освіти, дотримання трудових прав працівників закладів загальної середньої освіти, особливо з числа працюючих пенсіонерів – вчителів. 

Профспілка працівників освіти і науки України.

Почався конкурсний відбір на Премії ВРУ та стипендії Уряду

Стартував прийом документів на отримання Премій Верховної Ради та стипендій Кабінету Міністрів для молодих вчених. Заявки мають подавати виші та наукові установи, підприємства за попередніми рішеннями вчених рад.
Премії ВРУ присуджуватимуться за 2020 рік, а урядові стипендії – на 2020-2022 роки.

Претендувати на отримання Премії можуть науковці до 35 років (доктори наук до 40 років), що мають вагомі наукові здобутки в проведенні фундаментальних та/або прикладних досліджень. Номінувати можна як одного вченого, так і колектив авторів – максимум з 4 осіб.

На рік Верховна Рада присуджує до 30 Премій. Переможці отримують дипломи, нагрудні знаки та грошову винагороду. Її розмір становить 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на 1 січня 2020 року це понад 126 тис грн).

Список претендентів та їхні роботи на Премію ВРУ приймають до 1 березня 2020 року. Докладні вимоги до подання заявок можна переглянути у відповідній Інструкції. До визначеного в ній пакету документів також необхідно додати 10 брошурованих примірників анотації.

Виші, наукові установи та підприємства подають списки кандидатів та необхідні документи на Премію ВРУ до директорату науки Міністерства освіти і науки. Заклади, не підвідомчі МОН, також можуть подавати заявки за підпорядкуванням до Національної академії наук, відповідних галузевих академій або центральних органів виконавчої влади.

На отримання стипендій КМУ можуть претендувати кандидати, що мають вагомі наукові результати, віком до 33 років (38 для докторантів або докторів наук).

Уряд присвоює 320 щомісячних стипендій для молодих вчених на 2 роки. З 1 липня 2019-го їхній розмір було збільшено вдвічі – до 2-х прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Наразі це понад 4,2 тис гривень.
Університети та наукові установи, підпорядковані МОН, мають подати перелік кандидатів та супровідні документи до директорату науки Міністерства до 10 березня 2020. Докладну інформацію можна переглянути у листі МОН.

Наукові установи та університети, не підвідомчі МОН, подають документи на стипендії КМУ за підпорядкуванням до галузевих академій наук або центральних органів виконавчої влади.

Документи як щодо стипендій Уряду, так щодо Премій Верховної Ради подаються до МОН за адресою: кім. 201 в, бульвар Тараса Шевченка, 16, м. Київ, 01601, Міністерство освіти і науки України. Контактна особа – Олександр Вороненко, (044) 287-82-41.

Електронний підручник – “… це жах, який треба сховати і більше нікому не показувати”

Минулого року мав відбутися другий етап експерименту з впровадження електронного підручника в загальноосвітніх навчальних закладах. Але конкурс не відбувся. Чому і як так сталося? З інтерв’ю міністерки освіти Ганни Новосад “Інтерфакс-Україна“.

 

Розкажіть, як проходить експеримент в пілотних школах, де учні відпрацьовують і навчаються за електронними освітніми матеріалами?

У нас був такий експеримент, він завершився, і завершився він негативно. Це повчальна історія для нас і для системи освіти. Скажімо так, задумка була правильна, перед тим як впроваджувати таке популярне словосполучення, як електронний підручник, треба його пропілотувати. Були закуплені планшети на тисячу шкіл. Та головна проблема виявилася на етапі закупівлі електронних підручників. Міністерство оголосило конкурс, але те, що нам подали виробники – це просто жах. Я особисто переглянула всі ці підручники – це жах, який треба сховати і більше нікому не показувати. Я не можу допустити, аби таке закуповувалося за громадські кошти і потрапляло в школи. Це не можна назвати електронними освітніми матеріалами – це просто якісь pdf-ки до яких десь прилаштували звук, десь фігурку, яка рухається, і намагаються нам продати за мільйони гривень. З цього не буде ніякого толку, з такими матеріалами якість навчання абсолютно не зміниться. Тому, в кінці року я прийняла рішення, що ми доводити цей конкурс до кінця не будемо. Є різні причини, чому так трапилося, одна з яких – це проблеми нашого діалогу з виробниками. Нам потрібно було раніше комунікувати, що саме нам потрібно, які будуть вимоги, скільки буде коштів, як буде відбуватися процедура і тому подібне.


Inside (ПедПреса):
Перший етап з впровадження електронних підручників в школах проходив в 2018 році. Участь брали 50 шкіл. Конкурс не відбувся.

Другий етап проходив в 2019 році. Виробники підручників не готові були вкладати кошти в підручники, за які ніхто не заплатить (зі слів виробників), тому якість підручників була вкрай низькою. Більшість являла собою pdf-версії паперових підручників, які прикрасили “легким мультимедійним контентом”.

Процедура відбору підручників залишилась складною і непрозорою.
Перше: суперечливе “Положення про електронний підручник”, в якому є абсурдні вимоги.  Наприклад, виробник підручника мав створити онлайн та офлайн версії, які мають процювати як на ПК так і на мобільних пристроях (та їх операційних системах – не меньше двох). І одною з вимог є можливість внесення змін вчителем в розташування модулів (частин) підручника, з відображенням цих змін у учнів, в тому числі на пристроях, які працюють офлайн (без підключення до мережі Internet). Абсурд?

Друге: відбір підручників на конкурс здійснювався Науково-методичними комісіями, які були створені при Науково-методичних радах ще за часів Табачника. Науково-методичні ради скасовані а комісії продовжували працювати. В цих комісіях, люди, які залишились (а залишилось їх мало), не отримували кошти за перевірку підручників та були абсолютно “незалежними”. Тобто могли прийняти абсолютно любе рішення стосовно електронного підручника, адже відповідальності ці комісії також ніякої не несли.

Третє: ніхто не може визначити ціну електронного підручника. МОН не знає, хоче придбати ліцензію на використання одного примірника чи майнові права на весь підручник. Крім цього, ніхто не враховував вартість підтримки підручника (сервери, зміни до підручника, служба підтримки, тощо).

Четверте: сам конкурс (відбір електронних підручників, які будуть закуповуватись за державний кошт) проходив наступним чином. ІМЗО виклало на своєму ресурсі підручники для ознайомлення з ними вчителями шкіл, які задіяні в експерименті. Ми провели аналіз, як вчителі обирали підручники. Так от, 97% не переглядало далі першої сторінки (тобто подивились на “обкладинку”). Тільки один вчитель переглянув “Інструкцію користувача”. З чого можна зробити висновок, що вчителі обрали електронні підручники за знайомими їм авторами, а не за вмістом. Хоча електронний підручник – це не паперовий підручник і його вміст може і відрізняється від паперового.


Тобто, від цієї ідеї взагалі відмовилися, чи експеримент поновиться?

Поновиться. Ми зробимо другу спробу. На цей рік ми знову заклали гроші на електронні підручники і зараз маємо підготувати нові нормативні документи і нові вимоги до експертизи цих підручників, а також почати діалог з виробниками. Звичайно, є проблема, що ті школи, які в пілоті, поки не мають електронних ресурсів. Але, чесно кажучи, мені здається, що хороші онлайн курси поки ніхто не відміняв, і ці закуплені планшети поки що можна використовувати в інших цілях.


Inside (ПедПреса):

У всіх учасників процесу є сподівання на зміни. Зміни на краще. Хороший програмний продукт має коштувати не дешево і не може бути безкоштовним. І хоча в нашій країні, на відміну від цивілізованого світу, не звикли платити за програми та інтелектуальну працю, надія є.


А глобально, чи можна уже зараз сказати, наскільки ефективний такий метод, порівняно з традиційним навчанням?

Тут треба дивитися на дослідження. Але я поки що не бачила дослідження, яке б показувало, що використання електронних підручників різко покращує освітні досягнення учнів. Це безперечно впливає на певні навички і цифрову грамотність, це дозволяє не носити з собою підручники зі школи додому. Та мені видається, що бажання мати електронні підручники більше спричинене світовим треном на діджитал, щоб показати, що ми не відстаємо. Тому мають бути проведені хороші ґрунтовні дослідження, щоб зрозуміти, чи дає це якийсь ефект чи ні.

В Україні з’являться реєстри учнів та вчителів

Міністр освіти і науки Ганна Новосад анонсувала створення в Україні реєстру учнів закладів середньої освіти та реєстру вчителів.

“Я вважаю, що принцип доступності початкової освіти в прив’язці до місця проживання себе виправдовує. Ми, безумовно, це робитимемо й надалі. Закон, який нещодавно ухвалила Верховна Рада, узаконює цей підхід”, – сказала Новосад в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Міністр зазначила, що розуміє, що цей принцип завжди зазнаватиме дискредитації в умовах браку шкіл у великих містах, “вакханалії” з точки зору реєстрації місця проживання, а також відсутності достовірних реєстрів учнів.

“На перші дві тези Міністерству освіти вплинути реально складно, тому що це не входить до компетенції нашого відомства. Ми можемо вплинути на третє. Ми зрозуміли, що, розвиваючи систему збору статистики, ми нарешті маємо підійти до створення реєстру учнів середньої освіти. Також критично важливо створити реєстр учителів”, – заявила Новосад.

За її словами, в 2020 році Міносвіти в тестовому режимі запустило нову систему збору статистики і до цієї системи має намір побудувати модуль з реєстру учнів і учителів. “Нині над цим починаємо працювати, насамперед робимо технічне завдання і шукаємо гроші”, – розповіла міністр.

Серед іншого Новосад зазначила, що цей реєстр, зокрема, використовуватимуть для жеребкування під час зарахування дітей до школи.

Інтерфакс-Україна

Результати ЗНО за всі роки та інші дані відкрило МОН

Публічна інформація про сферу освіти і науки відтепер доступна на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. МОН вже оприлюднило 28 наборів даних, з якими можуть ознайомитися всі охочі. 

Ці дані – неперсоналізовані та дозволені для подальшого вільного використання і поширення. Зберігання та забезпечення доступу до інформації відповідає принципам, визначеним Міжнародною хартією відкритих даних. 

Серед оприлюднених реєстрів – переліки закладів освіти всіх рівнів, а також наукових установ, реєстри документів про загальну середню, позашкільну, професійно-технічну та вищу освіту, національний репозитарій текстів, реєстри технологій, створених чи придбаних за бюджетні кошти тощо. 

Портал має зручну навігацію, що спрощує пошук, та постійно оновлюється. 

 

“Наша мета – бути відкритими та максимально спростити комунікацію між МОН та усіма нашими громадянами. Тепер дані наших реєстрів не просто доступні, їх дійсно зручно шукати та використовувати для власних потреб. Користувачі порталу не тільки бачать кожен набір даних перед завантаженням, але й можуть дати зворотній зв’язок з побажаннями чи зауваженнями. Цей двосторонній зв‘язок надзвичайно важливий для нас”, – зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Перелік інформації, що міститься на порталі:

  1. Перелік закладів загальної середньої та дошкільної освіти

  2. Реєстр закладів професійної (професійно-технічної) освіти

  3. Реєстр закладів вищої освіти

  4. Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави

  5. Перелік установ, які здійснювали передачу технологій 

  6. Перелік закладів позашкільної освіти (державна форма власності)

  7. Перелік закладів позашкільної освіти системи Міністерства освіти і науки України

  8. Реєстр документів про загальну середню та професійно-технічну освіту

  9. Реєстр документів про вищу освіту

  10. Деперсоніфіковані дані учасників зовнішнього незалежного оцінювання з кожного навчального предмета 

  11. Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання

  12. Дані щодо фактичного прийому та випуску за спеціальностями у закладах вищої освіти

  13. Дані щодо фактичного прийому та випуску за професіями у закладах професійної (професійно-технічної освіти) 

  14. Деперсоніфікований реєстр студентських (учнівських) квитків

  15. Національний репозитарій академічних текстів

  16. Реєстр технологій, створених чи придбаних за бюджетні кошти

  17. Реєстр наукових фахових видань України

  18. Інформація про організаційну структуру Міністерства освіти і науки України

  19. Плани діяльності МОН з підготовки регуляторних актів

  20. Перелік регуляторних актів МОН

  21. Інформація про систему обліку, види інформації, яка зберігається розпорядником

  22. Звіти щодо задоволення запитів на публічну інформацію Міністерства освіти і науки України

  23. Звіти щодо роботи МОН зі зверненнями громадян

  24. Довідник державних підприємств Міністерства освіти і науки України

  25. Довідник Державного підприємства “Інфоресурс”

  26. Звіти Державного підприємства “Інфоресурс” за 2018 рік (фінансові)

  27. Річні зведені основні фінансові показники виконання фінансових планів підприємств МОН

  28. Фінансова звітність суб’єктів господарювання державного та комунального сектору економіки

Інформацію щодо загальної середньої освіти розміщено також на Порталі відкритих даних. Портал розгорнуто Державною науковою установою “Інститут освітньої аналітики” Міністерства освіти і науки України. Оприлюднена інформація відповідає переліку національних освітніх індикаторів ефективності та якості загальної середньої освіти. 

Педагогічна інтернатура, контракти для директорів та вчителів на пенсії, учнівське самоврядування у прийнятому новому Законі “Про повну загальну середню освіту”

“ЗА” проголосували 327 нардепів.

Педагогічна інтернатура, контракти для директорів та вчителів на пенсії, учнівське самоврядування, можливості для створення справжньої старшої профільної школи, можливість для учнів обирати свою освітню траєкторію, фінансова автономія шкіл, більше можливостей для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів. Все це та інші новації передбачає новий Закон “Про повну загальну середню освіту”, що був прийнятий Верховною Радою України сьогодні, 16 січня 2019 року. Документ підтримали 327 народних депутатів.

“Цей Закон – це нові можливості для наших учнів, вчителів та освітніх управлінців, а також гарантії для батьків. У 2017 році був прийнятий Закон “Про освіту”, який передбачив багато потрібних нашій системі новацій, але знарядь для його втілення критично не вистачало. Закон “Про повну загальну середню освіту” – це реальні інструменти, які допоможуть втілити реформу. Попереду багато кропіткої роботи, ми до неї готові. Але нас замало, реальна школа – це не стіни і не закони, а перш за все вчителі, батьки та учні. Я закликаю всіх нас не зупинятися і разом працювати над побудовою Нової української школи – вона залежить від кожного із нас”, – відзначила Міністр освіти і науки України Ганна Новосад.
 
Якими є основні новації Закону для УЧНІВ? 

Гарантії рівного доступу до освіти. Так, Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження.  Інклюзивність – тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією – також передбачена документом і гарантується учням. 

Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа нарешті отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах. 

Побудова індивідуальної освітньої траєкторії. Цей механізм дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома. 

Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.

Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.

Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).

Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів. Закон вперше відкриває можливість надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.

Право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності. Закон вперше на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти.

Водночас документ деталізує та доповнює положення Закону України «Про освіту» та  встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності.

Вибір предметів учнями. Закон запроваджує право учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси).

Три адаптаційні цикли навчання – 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас. Це також новація новоприйнятого Закону, ці періоди – найбільш вразливі для дітей впродовж шкільного життя. Відтепер це обов’язково враховуватиметься при плануванні навчання у школах.

Більше прав для учнівського самоврядування. Закон передбачає:
  • чіткі повноваження учнівського самоврядування;
  • право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти;
  • право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

Реалізація права кожної української дитини на оволодіння державною мовою. Як анонсувалось раніше, Закон передбачає три моделі вивчення української мови у школах. Дана новація – результат деталізації положень Закону “Про освіту”. Відповідна стаття документа була написана за результатами численних консультацій з представниками національних меншин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.

Отже, перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар.

Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:
 
  • материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;
  • у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
  • зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.
 
Якими є основні новації Закону для ВЧИТЕЛІВ? 

Реальна педагогічна автономія вчителя у: 
  • створенні програм;
  • розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу);
  • підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.
Більші можливості для зростання зарплати вчителя. Документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Окрім цього, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу.

“Це лише окремі кроки у напрямі збільшення зарплати вчителя. Цьогоріч Міністерство освіти і науки планує комплексну реформу заробітної плати – вона, зокрема, передбачатиме внесення частини надбавок в оклад педагога та гарантії рівня зарплати для всіх вчителів”, – відзначила Ганна Новосад.

Педагогічна інтернатура для молодого вчителя. Перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах він чи вона отримає наставника, який буде зобов’язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку.

Більше можливостей для педагогічного зростання вчителів. Так, новий Закон  встановлює державні гарантії на підвищення кваліфікації вчителя та передбачає його співфінансування з державного та місцевих бюджетів, можливість підвищувати кваліфікацію у недержавних провайдерів, створення нових центрів професійного розвитку педагогічних працівників.

Документ також визначає категорії педагогічних працівників, що мають право на проходження сертифікації, та права і обов’язки, яких набувають учителі у разі її  успішного проходження.
 
Якими є основні новації Закону для БАТЬКІВ? 

Безпечніше середовище для дітей. Закон дає можливість батькам супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також надає гарантії захисту учнів від булінгу. Окрім цього, документ передбачає обов’язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини.

Право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Ідеологія такої перевірки змінена – вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.
 
Якими є основні новації Закону для ОСВІТНІХ УПРАВЛІНЦІВ? 

Більше можливостей для підсилення шкіл педагогами. Новоприйнятий Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.

Нові підходи до призначення директорів шкіл. Згідно з Законом «Про освіту», директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі.

Однак щоб ця змінність влади давала позитивні наслідки для розвитку закладу, мають діяти прозорі та чесні механізми виборів директорів. З урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів Закон встановлює, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це має мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес.

Закон також передбачає, що в межах конкурсу директор обов’язково повинен буде представити стратегічний план розвитку закладу.

При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, будуть в обов’язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі.

Фінансова автономія шкіл. Новоприйнятий Закон передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів. Зокрема на:
  • формування структури закладу та штатного розпису;
  • встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їхніх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників;
  • оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти;
  • оплату підвищення кваліфікації педпрацівників;
  • укладення цивільно-правових угод для забезпечення діяльності закладу.
“Ми дуже вдячні профільному комітету Верховної Ради за спільну роботу над підготовкою Закону до 2-го читання. Разом ми змогли закласти якісно нові можливості для зростання рівня нашої шкільної освіти для кожної дитини”, – додала Ганна Новосад.

Реєстрація на сертифікацію вчителів 2020 року стартує 15 січня

15 січня розпочнеться реєстрація на цьогорічну сертифікацію вчителів початкових класів – МОН оприлюднило відповідний наказ. Подати документи можна буде до 31 січня.

Як і минулого року, в пілотній сертифікації-2020 можуть взяти участь лише вчителі початкових класів. Цьогоріч пройти її зможуть до 2000 педагогів.

«Минулого року ми ретельно стежили за першою пілотною сертифікацією. Ми надзвичайно вдячні всім вчителям, які взяли у ній участь – без нашого спільного досвіду ми не мали би даних, які сьогодні дозволяють нам вдосконалювати сертифікацію. Зокрема, на основі першого пілоту було прийнято рішення змінити порядок етапів і встановити відсіювання після кожного з них. Крім того, цьогоріч ми збільшили ліміт кількості учасників удвічі – тепер ще більше вчителів мають можливість отримати сертифікат, а з ним – доплату в 20% до зарплатні та зарахування атестації», – зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.
 
Сертифікація-2020: що нового?
Цьогоріч сертифікацію зможуть пройти удвічі більше вчителів, ніж минулого року – до 2000 педагогів. Щоб охопити всі регіони України, МОН визначило максимальний обсяг заяв, які можуть подати вчителі від кожної з областей. Обсяг визначено на пропорційних засадах – залежно від кількості початкових класів у області. З відповідним наказом можна ознайомитись за посиланням.

Так, найменшу кількість заяв – 29 – можуть подати вчителі з Луганської області. Найбільшу – 140 – педагоги Дніпропетровщини.

Сертифікація-2020 відбуватимуться за новим порядком. Першим етапом буде незалежне тестування – «ЗНО для вчителів». Наступним – самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності. Останнім етапом стане вивчення експертами практичного досвіду роботи учасників сертифікації.

Одним із важливих цьогорічних відмінностей у порівнянні з пілотною сертифікацією 2019 року стане відсіювання учасників після кожного з етапів: до кожного наступного переходитимуть ті учасники, які вдало пройшли попередній. Також як і раніше, педагог може добровільно відмовитись від сертифікації на будь-якому її етапі.
 
Як і коли реєструватись на сертифікацію-2020?
Зареєструватись на сертифікацію можуть вчителі, які мають педагогічний стаж не менше 2-х років та на момент реєстрації працюють за місцем роботи та на посаді, які вказують під час реєстрації.
Крок 1. Зібрати необхідні документи.
  1. Оформлену реєстраційну картку-заяву, бланк якої формується на сайті УЦОЯО;
  2. Копію паспорта громадянина України. В разі його відсутності – іншого документа, що посвідчує особу.
  3. Копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків або картки платника податків. Особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від ІНН – копію сторінки паспорта, на якій зроблено відмітку з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які отримали паспорт громадянина України у формі картки).
  4. Довідку із закладу освіти, в якому працює вчитель. Довідка має містити наступну інформацію:
  • прізвище, ім’я, по батькові (у разі наявності);
  • назву посади з уточненням фаху, за яким працює, а також чи є відповідна посада його основним місцем роботи;
  • загальний стаж педагогічної роботи;
  • стаж роботи на займаній посаді;
  • спеціальність згідно з дипломом;
  • кваліфікаційну категорію;
  • педагогічне звання (за наявності).
     
Якщо окремі документи містять розбіжності в персональних даних, необхідно подати копію відповідного документа (свідоцтва про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) та/або свідоцтва про шлюб, та/або свідоцтва про розірвання шлюбу).
 
Крок 2. Відправити пакет документів до відповідного РЦОЯО одним із двох шляхів:
  • надіслати рекомендованим поштовим відправленням,
  • доставити власноруч.
Заяви на участь у сертифікації прийматимуться з 15 до 31 січня 2020 року включно. Дата подання документів визначається за відбитком штемпеля відправлення на конверті. У разі доставки особисто – за днем отримання у РЦОЯО.

Детальніше із інформацією про подання та саму сертифікацію-2020 можна дізнатись у відповідному Положенні.
 
Довідково
Перша пілотна сертифікація вчителів початкової школи відбулась впродовж 2019 року – для її проходження зареєструвались 857 вчителів. Успішно пройшли сертифікацію 705 педагогів.

Успішне проходження сертифікації дозволяє отримувати надбавку в 20% до зарплатні й може зараховуватись як проходження чергової (позачергової) атестації. Сертифікат дійсний три роки.
 
Передбачається, що в майбутньому, з розвитком реформи НУШ, сертифікація замінить атестацію педагогів.

Почалась реєстрація на ЗНО

З 3 до 24 січня 2020 року на сайті відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти можна зареєструватися для участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні.

 

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури відбудеться 21 березня, з історії України, з математики, з біології, з географії, з фізики, з хімії, а також з іноземних мов (англійської, іспанської, німецької та французької) – 28 березня. У день проведення пробного тестування кожен зареєстрований учасник може скласти тест з одного навчального предмета.

Особи, які зареєструються для участі в пробному тестуванні, матимуть можливість:

  • ознайомитись із стандартизованими тестами, що відповідають вимогам Програм, характеристикам і структурі сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року;
  • виконати пробний тест і попрактикуватися в заповненні бланків відповідей;
  • дізнатися правильні відповіді до завдань пробного тестування, що будуть розміщені на сайті Українського центру оцінювання якості освіти у визначений час;
  • отримати результат пробного тестування за допомогою спеціального сервісу (за бажанням);
  • психологічно налаштуватися на проходження зовнішнього незалежного оцінювання;
  • навчитися ефективно розподіляти час;
  • оцінити свій рівень навчальних досягнень.

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання є платною послугою для учасників та неприбутковою для організаторів і проводиться за кошти фізичних і юридичних осіб. Вартість тестування визначено регіональними центрами оцінювання якості освіти.

Звертаємо увагу, що реєстрація для проходження пробного ЗНО не передбачає автоматичної реєстрації для участі в основній сесії ЗНОРезультати пробного ЗНО не буде зараховано як оцінки за державну підсумкову атестацію та не буде використано для участі в конкурсному відборі під час вступу до вищих навчальних закладів.

Вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, обов’язково отримуватимуть доплату 20% із 1 січня 2020 року

До Міністерства освіти і науки надходять звернення стосовно відмови місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування встановлювати доплату вчителям, які успішно пройшли сертифікацію у 2019 році. 

Таке рішення неправомірне – усі вчителі, що пройшли сертифікацію, мають почати отримувати надбавку вже з січня 2020 року.

Згідно із Законом України “Про освіту”, вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, мають отримувати доплату в розмірі 20% посадового окладу протягом терміну дії сертифікату, тобто 3-х років. Дане положення Закону є нормою прямої дії та підставою для встановлення даних виплат.

Згідно зі зверненнями до МОН, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування посилаються на зупинення дії постанови Кабінету Міністрів від 10 липня 2019 року №822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки». Однак це не є підставою для відмови у встановленні доплат вчителям.

“Нам надзвичайно прикро, що виникла така неприпустима ситуація. Всі вчителі, які успішно пройшли сертифікацію у 2019 році, мають отримувати доплату в 20%. Те, що ця доплата не встановлюється і не виплачується, може бути розцінено як порушення Закону “Про освіту” і безпідставна невиплата зарплатні”, – зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Для встановлення доплати за успішне проходження сертифікації вчитель має звернутись із відповідною заявою до керівника закладу освіти. До заяви необхідно додати роздрукований сертифікат або в тексті заяви зазначити його реквізити у Єдиній державній базі з питань освіти. 

Нагадаємо, пілотну сертифікацію вчителів початкової школи, яка відбулась протягом 2019 року, успішно пройшли 705 педагогів. Успішне проходження сертифікації дозволяє отримувати надбавку у 20% до зарплатні й може зараховуватись як проходження чергової (позачергової) атестації.

Передбачається, що в майбутньому, з розвитком реформи НУШ, сертифікація замінить атестацію педагогів.

З 2020 року кошти на підвищення кваліфікації ходитимуть за вчителем

З 2020 року під час підвищення кваліфікації діятиме принцип «гроші ходять за вчителем», а самі педагоги братимуть безпосередню участь у плануванні свого професійного розвитку. Необхідні зміни до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників сьогодні, 27 грудня 2019 року, затвердив Уряд.

«Принцип “гроші ходять за вчителем” було закладено у Порядок під час його прийняття у серпні 2019 року, однак його механізм необхідно було доопрацювати. Тепер ситуацію виправлено, і вже з наступного року вчителі зможуть самостійно обирати форму, вид і місце підвищення своєї кваліфікації. Кошти на розвиток вчителів закладено у державну субвенцію НУШ, яка у держбюджеті складає 1,4 млрд гривень. Вже у січні 2020 року буде зрозуміло, скільки на розвиток вчителів отримуватимуть заклади освіти і, відповідно, самі педагоги», – зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

 

Згідно з Порядком, підвищення кваліфікації плануватимуть у два етапи. На першому етапі педагогічна рада затверджуватиме орієнтовний план підвищення кваліфікації на наступний рік. Він має містити інформацію про загальну кількість вчителів, які планують професійний розвиток, основні напрями та перелік суб’єктів підвищення кваліфікації. План має формуватись із урахуванням пропозицій самих вчителів.

Другий етап розпочинатиметься після затвердження кошторису закладу освіти на відповідний рік і оприлюднення його керівниками закладів. Протягом 15 календарних днів після цього вчитель подаватиме пропозицію до плану підвищення кваліфікації, яка міститиме дані про:

  • тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо), форми;
  • обсяг (тривалість);
  • суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації;
  • вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання освітньої послуги.

Після цього пропозицію вчителя розглядатиме педагогічна рада, яка може уточнити її, наприклад, з урахуванням обсягу коштів, передбачених на підвищення кваліфікації.

Нагадаємо, Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників надає вчителям широкі можливості для професійного розвитку.

Так, підвищувати кваліфікацію вони зможуть не лише у закладах освіти та наукових установах, а й користуючись послугами юридичних чи фізичних осіб, у тому числі й фізичних осіб – підприємців. Підвищення кваліфікації може відбуватись на спеціальних програмах або на семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах та стажуваннях.

Форми, види та суб’єкти підвищення кваліфікації вчителі обиратимуть самі згідно зі своїми професійними потребами.