Daily Archives: 03/04/2020

Карантин для учнів і студентів продовжать після 24 квітня

Часткове послаблення карантинних заходів, що може відбутись при зниженні захворюваності на COVID-19 наприкінці квітня, не стосуватиметься студентів та школярів. Для них карантин буде продовжений.

Про це, під час свого відеозвернення до українців, сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Він повідомив, що з 06 квітня будуть введені додаткові заходи безпеки щодо протидії розповсюдженню коронавірусної інфекції в Україні.

Разом з тим він наголосив, що Україна не може дозволити собі не працювати півроку або навіть два-три місяці. У разі, якщо буде зафіксовано динаміку зниження захворюваності, то наприкінці квітня Кабінет Міністрів зможе розпочати поступове послаблення карантинних заходів.

Цей процес буде відбуватись у декілька етапів.

«Перше, на роботу підуть люди працездатного віку, паралельно буде частково відновлюватись рух громадського транспорту. Це дозволить вже з початку травня розпочати рестарт економіки, але разом з тим це не означатиме послаблення інших    карантинних заходів», – наголосив Шмигаль.

За словами прем’єр-міністра, оскільки загроза поширення коронавірусної інфекції нікуди не зникне обмеження на прогулянки, масові зібрання та інші розваги будуть все одно діяти.

«Всі без виключення будуть зобов’язані носити маски та дотримуватись карантину. Для старших людей, студентів та школярів карантин буде продовжений», – повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

За його словами, уряд намагається утримати баланс між карантинними заходами та збереженням економіки.

«Реалізація цього плану цілком залежить від кожного з вас. Спільними зусиллями ми маємо відповісти на виклики сьогодення. Будьте здорові», – сказав прем’єр-міністр України.

Як відомо, зараз в Україні діє рішення Кабінету Міністрів про продовження карантинних заходів до 24 квітня 2020 року.

Про карантинне батьківство з гумором

Ніхто не чекав, ніхто не думав-не гадав, що так буде, але разом із перелітними птахами “прилетів” карантин, прикував усіх до екранів, замкнув усіх вдома, і майже відібрав рештки здорового глузду. Особливо страждають нині батьки. Тільки й проносяться фейсбучними просторами мемчики про те, що саме багатостраждальні батьки винайдуть вакцину швидше від учених, бо в них мотивація вища. Отож багатостраждальні батьки страждають, ні сил, ні нервів більше у них немає. Що робити із власними дітьми не знають. Діти тим часом розносять хату. Давайте розбиратися й думати, чим тут можна зарадити. А допоміг у цьому womo.ua

Переключитися на радість

Номером один іде пункт “Переключитися на радість”. По-перше, варто згадати, що це ваші ріднесенькі діти поруч із вами. Це не чужі діти, прислані до вас перебути на літні канікули, це кровиночки. Аби налаштуватися на хвилю радості, варто дістати альбоми. Переглянути світлини, де ви сповивали вперше сина, так, так, саме цього, що зараз катається на люстрі й сідлає кота, пригадати його перші кроки, зубки, ненароком віднайти світлий кучерик, вперше зрізаний і полюбовно замотаний у газетину, зітхнути. Сповнитися ніжністю, саме тією материнською ніжністю, оспіваною у піснях та думах про матір, сповнитися любов’ю, ласкою. По-друге, роздивитися свою дитину під непомітним прицілом. Побачити, що кумедний кирпатий ніс у нього\неї від вас. А волосся кучеряве геть чисто татове! І це ж треба було вдатися так у прабабу Маню і шморгати оце так носом? Веснянки з’явилися буквально нещодавно, як сонця більше стало. Молочиний зуб хитається, і почав смішно стричати кудись увись, скоро фея прилетить, точно скоро. Відчули, як накриває хвиля радості? Відчули, як пишаєтеся, що ось саме ця дитина, із плоті та крові, саме ось ця дитина, які тільки хвилинами тому дратували до бісиків, ваша? Ріднесенька. Унікальна і неповторна. Бубочка. Колобочок. Кошенятко безцінне. Квітка! Серденько. Богатир! Ну що ж, на хвилю радості перемикнулися, й саме час переходити на позитиві до наступного пункту.

Поговорити

А наступним іде пункт “Поговорити”. Нагодувати ви вже і так встигли від ранку кільканадцять разів, тут можна бути спокійною. А от поговорити! І тут дуже важливо розуміти таймінг і, власне, доречність. Бо якщо надумати поговорити в момент, коли чадо дивиться із роззявленим ротом мультики або шпілить гру, нічого не вийде. Приблизно так само вийде поговорити, якщо справами зайняті ви (скажімо, варите борщ, або смажите тоненькі млинці, бо ж вічне “нагодувати”). Справа “поговорити” завжди вимагає вільного часу й уваги усіх без винятку учасників діалогу. А тому найкраще підкрадатися зі своїми думками-словами увечері, коли син або донька мостяться до сну або ж вранці, коли вони намагаються розплющити очі і прийти до тями. Відразу слід зазначити, що не варто наближатися із кам’яним обличчям і вертикальною зморшкою на чолі зі словами, процідженими крізь зуби: “Слухай, нам треба поговорити”. Так нічого не вийде. А переляканих дітей у хаті вам точно не треба. Спробуйте почати зі спогаду, якогось смішного сімейного моменту, розкажіть якусь свою історію, пожартуйте, зрештою. Можна розпочати зі слів: “А пам’ятаю, як колись…!” або “Слухай, мені такий страшний сон наснився, ти не знаєш до чого це, коли сниться фіолетовий гіпопотам у зелених бантах?” Ну далі ви зрозуміли. Головне: говорити просто і щиро. Розмови завжди зближують. А розмови, закріплені обіймами, ще й кажуть, зцілюють. Так, і якщо ви думаєте, що говорити можна/треба тільки з підлітками, ви глибоко помиляєтеся. Невже не бачили, якими вдячними слухачами бувають дворічні карапузи? Невже не чули, як уважно слухають і генерують ідеї першокласники? Говорити люблять усі. Не треба боятися розмов із власними дітьми.

Читання дорослими дітям і навпаки

Далі по плану іде “Читання дорослими дітям і навпаки”. Слухайте, навіть якщо ви востаннє тримали книжку ще в п’ятому класі, це не привід для відмовок. Тож сідайте-но на канапі й прочитайте хорошу історію своїм дітям! Не треба стидатися звуку свого голосу, можна слинити пальці і голосно гортати сторінки, дозволяється читати різними голосами, імітуючи і Курочку Рябу, і Дюймовочку, і Сірого Вовка, і Вогнезора, і Різдвозавра. На світі є багато хороших книжок, і бодай кілька точно мусить бути у вас вдома. Читати дитина сама не буде. Тим паче у якості покарання за погану поведінку. Тому не зітхайте, знайдіть окуляри, прокашляйтеся і починайте. Чим жвавіше й колоритніше ви читатимете, тим більше шансів, що наступного дня діти самі попросять вас повторити “на біс!”. Ніхто не казав, що буде легко. Думали, задерти ноги й нічого не робити у спокої? Не вийде. Почитали трішки ви, сторіночки зо дві, передавайте тепер естафету далі. Не хочуть читати? Можна театрально закашлятися. Сказати, що в горлі пересохло, а історію дослухати страх як хочеться! Зможете щось вигадати. Можна по черзі читати на швидкість і рахувати слова. Можна читати у ролях, або й навіть розіграти театралізовану сценку. Можна прочитати шматок “із помилкою”, і попросити дитину “відремонтувати” казку. Словом, колективні родинні читання це весело. Не вірите? Змусьте читати уголос чоловіка, бабцю, дідуся, зрештою! І переконаєтеся.

Вигадувати історії

Після того, як начиталися, можна “Вигадувати історії”. Віднайдіть на шафі підбірку старих космополітенів за 2005 рік, здмухніть пил, протріть шматою. Навирізайте купу файних картинок, наклейте картинки на картонки, розкладіть на столі, як карти. Із неодмінно загадковим виразом обличчя оголосіть дітям, що зараз у вас буде година сторітеллінгу. Поясніть, що це таке, і з чим його їдять. Примітка: мусть бути головний герой, історія (Хто? Де? З ким? Що робить? Навіщо?) і емоція (весела історія, сумна, трагічна, нудна, і тощо). Можна до карток написати на окремих папірцях кілька головних героїв (Пірат, Котик, Вчителька, Вірус, Кактус, Людина в масці) та місце дії (банк, аптека, сад, лісове озеро, тюремна камера, інтернет), і попросити разом із карткою потягнути також кілька креативних опцій, які допоможуть вибудувати історію. Але це вже вищий рівень. Що ж, а тепер із картками в руках можна дати по 10 хвилин на підготовку кожному, сісти у коло й розповідати неймовірні історії. Неодмінно щоразу оповідачеві голосно й урочисто аплодувати! Закусити цукерками. Обійнятися, бо всі такі молодці! Потаємно втерти сентиментальну сльозу і подумки похвалити себе, як добре ви справляєтеся.

Забавка «Наші миті щастя»

Ще одна забавка, пов’язана із картинками, може стосуватися ваших спільних сімейних спогадів та світлин (це якщо ви їх маєте роздрукованими!) під назвою “Наші миті щастя”. Якщо роздрукованих світлин немає, можна зробити сімейного альбома із враженнями та цитатами, і для цього є чудовий ресурс canva.com — завантажуйте макети і грайтеся хоч до ранку! Поки гратиметеся і дизайнитимете свої спогади за літо, осінь і зиму, пригадаєте так багато всього прекрасного, що відбулося із вами, впорядкуєте кіпу фотографій із усіх можливих цифрових носіїв у вашому домі. Коли роботу буде зроблено, можете завантажити PDF файл із вашими спогадами, заварити всім у сім’ї м’ятно-мелісового чаю і сісти погортати разом спільний витрвір візуального сімейного мистецтва.

Конкурс кухарят

Вже й не знаєте, що приготувати, і раптом згадали, що давно не ліпили варенків? Чудово! А тоді згадали, що пів дня ліпиш, а за дві хвилини все змітають? Оголошуйте “Конкурс на кращих кухарят на районі”! Кличте на підмогу. Дозвольте дітям допомогти, ну чесне слово. Ну розіб’ють одне яйце не туди, чи зі шкаралупами. Ну посиплять голову мукою. Ну заліплять замість сиру ґудзика. Але ж то буде незабутній день! І уявіть лишень, як швидко гуртом ви багато вареників наліпите? Одна бригада місить тісто, інша готує начинку, ще третя розкачує качалками, четверта ліпить красивими хвилястостями. А як продукт колективної сродної праці смакуватиме зі шкварками! І зі сметанкою! Наступного дня можете разом спекти яблучну шарлотку. Або приготувати яєшню. Або… Словом, в інтернеті ще багато рецептів, не позбавляйте дитину радості долучитися до створення кулінарного шедевру. Зрештою, можете розійтися так, що старших дітей попросите якось приготувати сніданок в суботу й неділю й подати вам до постелі на святковій таці. Із романтичною запискою!

Дискотека

Влаштуйте “Дискотеку in da house!” Слухайте, от тільки чесно: ви коли востаннє танцювали? Забули вже коли? Ще на весіллі в племінниці триста років тому назад? Ага. І студентська дискотека теж не рахується. Бо то теж давно. Зробіть підбірочку улюблених композицій всіх без винятку членів вашої сім”ї. Не треба плюватися і фекати, бо когось попса качає, а в когось класика рулить. Вже як враховувати інтереси, то всіх! Навіть танок маленьких каченят згодиться. І маленьких лебедят також. Можна додатково, для підвищеної складності, ще продумати усім яскраві дискотечні образи! Лиш майте на увазі, не гупайте після 22:00, бо сусіди не подивляться, що карантин!

Ідеальний графік навчання й роботи

Як сильно цього може не хотітися усім під час карантину, але треба працювати, люди добрі. І дітям, і дорослим. Тож коли, як не зараз, є можливість продемонструвати дитині/дітям залізну силу волі й самодисципліну, розробити “Ідеальний графік навчання й роботи” та стежити за його бездоганним дотриманням. Всі до цього звикнуть. Всі люблять правила, а надто діти! Отже, підйом і туалетні процедури, сніданок. А далі все, як книжка пише: урок української мови і математики, письмо, диктант, усна лічба, англійська, фізкультура, музика, образотворче мистецтво, природознавство, дискусійний клуб. Інтернет повниться інтерактивними завданнями, та й шкільні підручники теж ніхто не відміняв. Дитина зможе вчитися самостійно тоді, коли у неї є звичка вчитися. Пам’ятаємо, що звичку можна закріпити через 21 день, тож карантин — ідеальна для цього пора!

Кінотеатр у чотирьох стінах

Можна звісно ще сісти і втупитися кожен у свої гаджети, але де ж атмосфера, де антураж? Чому б не підійти креативно до процесу перегляду мультиків та фільмів? Влаштуйте вдома надвечірній “Кінотеатр у чотирьох стінах”. Щодня вивішуйте свіжий анонс, оголошуйте тематику перегляду (сьогодні ретро-вечір, де можна подивитися хоч би й Алісу з майбутнього чи старого доброго Буратіно, а завтра може бути фантастика або вечір дурненьких кінокомедій). Найцікавіше буде, коли ви змонтуєте із коротких сімейних відео один фільм і переглянете усі разом, ото буде радості! Можете довіряти підбір мультиків та фільмів і меншим чадам вашим, що думаєте, підведуть? Старатимуться! Афішу малюватимуть! На сеанс запрошуватимуть! Головне, подбайте про м’які подушки, легкі перекуси під час перегляду, приглушене світло і насолоджуйтеся імпровізованим домашнім кінотеатром.

Ваш варіант

Насправді накресати ідей щодо креативного карантину можна ще багато! І спа-салон, і спортивні змагання, і настільні ігри, і пункт спостереження з вікна, і конкурс співів-танців, і гра в шахи, і арт-терапія, і стенд-ап шоу, і пальчиковий театр, і піжамна вечірка, і жахастики проти ночі із ліхтарем під ковдрою, і … але тут хочеться зупинитися, аби сказати одну просту річ. Ми усі дуже стараємося. Ми справді не знали, що так усе буде. Ми не були готові: ні діти, ні дорослі. Але якщо ми спробуємо триматися за здоровий глузд і дякувати за все те добре, що є у нас вже зараз, хай і в зачинених чотирьох стінах, мабуть, нам таки буде легше. Зрештою, коли світ знову стане для всіх нас доступний, ми зрозуміємо, наскільки важливо було ось так посидіти вдома, з усіма домочадцями під боком, щось переосмислити, щось запланувати, від чогось відмовитися. Будьмо добрими до себе, будьмо здоровими. А карантин рано чи пізно закінчиться, найголовнішим є те, що життя продовжується!

 

Слава Світова,
письменниця,
мотиваційна спікерка,
тренерка зі словесної майстерності та творчості  для  womo.ua