Daily Archives: 21/04/2020

Розклад телеуроків на 21-24 квітня – до занять підготують субтитри

З’явився розклад телеуроків на 3-й тиждень проєкту “Всеукраїнська школа онлайн”.

Про це повідомили на сайті МОН.

Так, розклад відеозанять на 21-24 квітня такий:

У міністерстві розповіли, що робитимуть уроки більш інклюзивними.

“Вже цього тижня до уроків, що вже вийшли раніше, поступово додаватимуть субтитри. Першочергова мета – створити субтитри до вже оприлюднених уроків. Надалі з невеликою затримкою субтитри додаватимуться до нещодавно опублікованих уроків.

Цей крок дозволить більшій кількості дітей отримати доступ до навчання”, – зазначили у відомстві.

Також на сайті МОН створили окремий розділ, де зібрали усю інформацію щодо телеуроків. Туди, зокрема, підтягуватимуть усі новини щодо проєкту.

Директорам радять завчасно попередити вчителів-пенсіонерів про трудові угоди

Міністерство освіти і науки радить директорам шкіл завчасно попередити вчителів-пенсіонерів про необхідність підписання строкових трудових договорів.

Про це повідомили на сайті МОН.

“Міністерство освіти і науки України рекомендує керівникам закладів загальної середньої освіти завчасно – до 30 квітня 2020 року – поінформувати всіх вчителів, які отримують пенсію за віком, про переведення їх на строкові договори, і з усіма, хто погодиться, укласти такі договори до 1 липня строком на один рік, – рекомендує міністерство.

Як передбачає закон про середню освіту, спершу із вчителями-пенсіонерами укладають договори на один рік, після закінчення яких можна буде укласти триваліший договір – до 3-х років. Кількість продовження договорів – необмежена. Рішення про продовження співпраці після закінчення першого строкового договору директор ухвалюватиме самостійно.

У міністерстві наголошують, що після укладення договорів зарплатня вчителів не може змінитися – оскільки вони займатимуть ті ж посади та виконуватимуть ті ж обов’язки, що й до підписання строкових угод. Також зберігаються щорічна відпустка та інші права вчителя.

Водночас, строкові договори можуть передбачати додаткові пільги, гарантії та компенсації за рахунок роботодавця. У документі також можуть бути відображені гарантії працівникові на випадок дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин та інше.

Вчителі-пенсіонери, які ухвалять рішення не переходити на строковий договір і не нададуть до 1 липня 2020 року письмову згоду на продовження трудових відносин, будуть звільнені керівництвом закладу на підставі пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України”, – налогосили у МОН.

ЗНО буде проведено орієнтовно з 25 червня до 17 липня

Про це у своєму Facebook повідомив генеральний директор директорату вищої освіти МОН Олег Шаров.

За його словами, у разі реалізації цього варіанту, вступна кампанія на основі 11 класів буде проведена у серпні.

Читайте також: Завершення навчального року у закладах вищої та фахової передвищої освіти

У четвер 16 квітня керівництво Міністерства провело відеоконференцію з низкою провідних закладів вищої освіти, які перебувають у сфері управління МОН. Ректори поділилися своїми спостереженнями та тривогами, поінформували про перебіг освітнього процесу в дистанційному форматі, підготовку до завершення навчального року та набір вступників. Тимчасова виконуюча обов’язки Міністра Любомира Мандзій та заступник Міністра Єгор Стадний повідомили про плани на найближчий час, відповіли на поставлені питання та побажали всім здоров’я.

Ключова теза — заклади вищої і фахової передвищої освіти мають академічну автономію, якої достатньо для самостійного вирішення питань організації освітнього процесу та завершення навчального року. МОН не заперечує проти проведення всіх видів контрольних заходів разом з атестацією здобувачів з використанням дистанційних технологій он-лайн (за винятком єдиного державного кваліфікаційного іспиту на медичних спеціальностях та захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів) та за умови надійної ідентифікації учасників у разі збереження заборони відвідування закладів освіти її здобувачами в плановий час їхнього проведення. Тематика дипломних робіт може бути розумно звужена, але якість вищої освіти не є предметом компромісів.
Вступна кампанія — ЗНО, ЄВІ (єдиний вступний іспит з іноземної мови для вступників до магістратури), ЄФВВ (єдине фахове вступне випробування для вступників до магістратури зі спеціальностей «Право» та «Міжнародне право») обов’язково будуть проведені. Взагалі ЗНО та інші вступні іспити з використанням технологій ЗНО дозволяють не тільки забезпечити справедливий вступ, але й убезпечити вступників від скупчення в приймальних комісіях та на вступних іспитах, що дуже важливо в цьому році. Має бути поступово подоланий демпінг, який є руйнівним для закладів вищої освіти.

Читайте також: Мережею шириться фейк про ЗНО для 5-11 класів

ЗНО буде проведено орієнтовно з 25 червня до 17 липня. Вступна кампанія на основі 11 класів буде посунута на один місяць (серпень замість липня), навчальний рік для першокурсників ймовірно розпочнеться 15 вересня (для інших курсів він може розпочатись у звичайні строки). Календар інших вступних кампаній буде визначений до кінця квітня. Ці строки можуть бути змінені, якщо заборона на відвідування закладів освіти її здобувачами буде продовжена після 1 червня 2020 року.

У разі вручення свідоцтв про базову середню освіту до кінця червня, вступна кампанія до фахових коледжів для випускників дев’ятих класів може бути проведена без перегляду раніше визначених строків у липні. Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти провів вайбер-опитування фахових коледжів щодо вступної кампанії на основі дев’яти класів. Опитування засвідчило бажання 82 % його учасників не змінювати час проведення вступної кампанії на основі 9 класів, навіть за умови відтермінування кампанії на основі 11 класів на серпень.
Усі клопотання щодо включення до Переліку фахових видань України розглядаються в установленому порядку. У разі відповідності всім вимогам пропозиції будуть розглянуті на черговому засіданні атестаційної колегії (друга половина травня).
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» до 31 грудня 2020 року МОН може видавати диплом кандидата або доктора наук. Тобто захисти в спецрадах повинні відбутися до 1 листопада 2020 року. Наразі МОН спільно з народними депутатами України вивчає можливі рішення, які дозволять продовжити захисти в спецрадах на час карантинних обмежень або до 31 грудня 2020 року.

Джерело

Які виклики ставить карантин перед школою, та як дати їм раду

Інна Совсун,  народна депутатка, заступниця голови партії “Голос”

5 кроків, необхідних для української освіти в умовах пандемії

Карантин став викликом для всього українського суспільства. Освітня система не стала винятком.

ЮНЕСКО вже оприлюднило перелік можливих проблем, пов’язаних із припиненням навчання у школах. Серед них – цифрова нерівність (не у всіх удома є доступ до техніки та мережі), неоднакові можливості батьків допомагати з навчанням та загальна непідготовленість до дистанційної освіти. А також – втрата доступу до харчування дітей з бідних родин, які отримували безкоштовні обіди у школі. Крім неминучої втрати у знаннях учнів та психологічні наслідки соціальної ізоляції, карантин поглиблює освітню нерівність між дітьми.

В Україні й без того існує дуже серйозна проблема розриву у навчальних досягненнях через різне соціально-економічне становище дітей. Як показало міжнародне моніторингове дослідження PISA, діти з бідних та менш освічених родин, які мешкають у селах, відстають від своїх однолітків, що мають кращі стартові умови, на 2-3 роки навчання. Карантин може поглибити цей розрив, особливо вкупі з урізанням бюджету на програму ремонту та переоснащення шкіл.

Карантин показав ще одне вразливе місце української освіти – неготовність працювати дистанційно. Звісно, перехід на віддалене навчання є безпрецедентним і непередбачуваним. 

Пандемія – надзвичайна ситуація, її неможливо було передбачити ще кілька місяців тому. Однак в Україні є категорії учнів та студентів, які потребують дистанційної освіти постійно. Насамперед, це мешканці окупованих територій. Крім того, є учні у сільських школах, які не можуть отримати якісну освіту, бо у школі немає, наприклад, вчителя фізики. Поки місцева влада не прийняла рішення возити таких учнів до опорної школи, або у випадках, коли це неможливо, якісна дистанційна освіта може бути значно кращим рішенням, ніж якщо фізику викладає вчитель фізкультури чи мови. 

Карантин оприявнив масив проблем в українській шкільній освіті. Проте такий кризовий момент – також час для змін. Отже, як вирішувати проблеми, котрі ми так наочно побачили під час шкільного карантину?

1. Запустити платформу для дистанційного навчання.

Хоча офіційний запуск Національної освітньої електронної платформи заблоковано через антикорупційне слідство, можна і треба зайнятися розробкою навчальних матеріалів, методик та програмних засобів для дистанційного навчання. При цьому потрібно зробити фокус на вразливі групи: учнів шкіл, де не вистачає вчителів-предметників, мешканців окупованих територій, дітей, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу.

2. Адаптувати навчальні програми.

МОН запропонувало кілька сценаріїв завершення навчального року, і наголошує, що відповідальність за організацію освіти під час карантину несуть самі школи. Однак будемо реалістами – спроможність шкіл та вчителів організувати дистанційне навчання зараз і наздоганяти втрачене – дуже різна. Тому МОН та інші експертні установи, особливо ті, що отримують бюджетне фінансування, зобов’язані надати школам допомогу. Вони мають розробити рекомендації для шкіл, як опанувати навчальні програми за місяці карантина. Звісно, з деякими предметами так не вийде, наприклад, із математикою. Адже програми з одних предметів краще піддаються “стисканню”, ніж з інших. Тому є сенс зробити перерозподіл годин на цей період.

3. Моніторинг навчальних результатів

Школи і навіть окремі класи – дуже різні, а отже, вийдуть з карантину з різним рівнем навчальних досягнень. Потрібно допомогти школам провести моніторинг знань, аби зрозуміти, скільки учні втратили під час карантину. І, відповідно, наскільки інтенсивно їм треба довчатися. У залежності від результатів моніторингу, школи зможуть коригувати тривалість навчального року.

4. Навчання вчителів цифровим технологіям та забезпечення шкіл технікою 

Організація дистанційного навчання стала великим викликом для більшості вчителів. Деякі з них мали певний досвід у цьому питанні або ж швидко змогли опанувати потрібні навички. Проте вчителі потребують системної допомоги у роботі з сучасними технологіями. Карантин тільки зайвий раз підняв це питання, проте цю проблему треба вирішувати незалежно від карантину. Адже світ рухається вперед і вчителі мають мати належні навички і підтримку, аби рухатись разом з ним. Необхідною умовою для цього має бути наявність у кожній школі достатньої для роботи педагогів кількості комп’ютерів та іншої навчальної техніки, а також доступного усім інтернету.

5. Скорочення нерівності в результатах навчання

Уряду давно пора розробити систематичну політику щодо скорочення освітньої нерівності. Найкраще – у вигляді окремої державної програми. Нам потрібні стандарти освітнього середовища, яких дотримуватиметься кожна школа. Потрібні фахові вчителі-предметники для всіх дітей. Нормальні розміри класів – не 5 і не 35 учнів.  Додаткові заняття для дітей, які відстають у навчанні. Постійна робота з родинами, що перебувають у складних обставинах. 

Цей навчальний рік так чи інакше завершиться, а ЗНО і вступна кампанія відбудуться. Судячи з Програми дій уряду, ми просто повернемося до попереднього плину життя. От тільки навколо все частіше лунають передбачення, що ця криза змінить світ, і він вже не буде таким, як раніше. Складно сказати, чи ці зміни будуть такими вже докорінними, але ми точно маємо вирішити проблеми в освіті, які так гостро оприявнилися зараз, під час карантину.

Джерело

МОЗ пропонує продовжити карантин, але з пом’якшеннями

Міністерство охорони здоров’я України на найближчому засіданні уряду пропонуватиме продовжити карантинні заходи до 12 травня.

Про це міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив під час онлайн-брифінгу. “На найближче засідання уряду МОЗ буде виносити постанову щодо продовження дії карантину. Продовжувати ми збираємося до 12 травня. Це продовження викликано нашим рівнем захворюваності, який є, і небезпекою, яку несе коронавірусна хвороба”, – сказав він.

При цьому міністерство планує запропонувати деякі пом’якшення, наприклад, прогулянки парками.

«Але ці прогулянки будуть чітко обмежені. Обмеження будуть щодо кількості осіб та засобів індивідуального захисту», – зазначив Степанов.

Також у МОЗ пропонують дозволити відвідувати музеї та бібліотеки.

«Ми плануємо відкрити для відвідування музеї та бібліотеки. Але також з чітким дотримання карантинних обмежень щодо дистанції, щодо засобів індивідуального захисту, щодо термоскринінгу на вході до того чи іншого закладу. Також ми передбачаємо ще ряд пом’якшень карантинних заходів, але всі вони будуть чітко регламентовані щодо того, як саме можна буде відвідувати той чи інший заклад», – сказав міністр охорони здоров’я.