Daily Archives: 23/04/2020

Коронавірус відступає: в Норвегії запрацювали дитячі садки

У Норвегії в рамках поступового послаблення карантинних заходів з понеділка відновили роботу дитячі садки.

Про це повідомляє AFP.

Норвегія ще не оголосила про перемогу над вірусом, але заявила, що на початку квітня він “під контролем”, і країна приступила до повільного і поступового повернення до нормального життя.

Після дошкільних закладів цього тижня початкові школи знову відкриють свої двері для найменших учнів наступного понеділка.

 
При цьому необхідною умовою є дотримання всіх заходів безпеки і заняття дітей у невеликих групах.

Влада заявила, що віддала наказ про повторне відкриття, тому що діти менше постраждали від COVID-19.

Ходити в дошкільні установи безпечно”, –  наголосила міністр освіти Гурі Мелбі.

Однак деякі батьки заперечували проти цього рішення.

Як і в сусідній Данії, яка почала відкривати школи минулого тижня, була створена група у Facebook під назвою “Моя дитина не повинна бути піддослідним кроликом для COVID-19”, а онлайн-петиція, що заперечує проти повторного відкриття, зібрала майже 30 000 підписів.

Згідно з опитуванням, опублікованим телекомпанією NRK в минулі вихідні, 24 відсотки батьків не хотіли відправляти своїх дітей назад в дошкільні установи, а 13 відсотків заявили, що не впевнені в цьому.

Як проходитиме ЗНО в умовах епідемії коронавірусу

Заступник міністра освіти та науки України, на своїй сторінці у фейсбук, надав відповіді щодо проведення ЗНО у 2020 році.

Друзі, наша позиція незмінна. Нижче пояснення, які спільно підготували МОН та УЦОЯО. Цей вірус, як і багато інших, буде жити серед нас не найближчі пару місяців, а допоки не буде достатнього колективного імунітету. Або ми будемо відкриватись та закриватись на карантини вічно, або знайдемо ефективні способи швидкої локалізації та розірвання ланцюжків поширення. Я вірю в друге. Наш спосіб життя, наше повсякдення зазнають і будуть зазнавати змін. Але це не означає, що ми повинні піддаватись паніці, скасовувати чи відкладати на потім реформи, особливо ті, які так важко давались, особливо ті, які поки що зустрічають певне нерозуміння (як ДПА у формі ЗНО). Я вже писав раніше, зараз час не тікати від хронічних проблем, які зробили нас такими вразливими під час серйозного виклику. Зараз, саме зараз найвища необхідність послідовно і невпинно долати ці хронічні проблеми.

Питання-відповіді щодо ЗНО

🔸Як проходитиме ЗНО в умовах епідемії коронавірусу?

Формат і процедура проведення ЗНО у 2020 році не зміняться. За правилами, при складанні ЗНО в аудиторії перебуває максимум 15 учасників та 2 інструктори.

Обов’язковою є дистанція 1,5 метри між учасниками в аудиторії, яка, безумовно, буде дотримана у зв’язку з епідемією. Соціальне дистанціювання також буде забезпечене і біля входу в приміщення, у якому проходитиме тестування, щоб уникнути скупчення людей.

У зв’язку із поширенням коронавірусної інфекції усі учасники ЗНО та інструктори будуть забезпечені засобами індивідуального захисту та антисептиком. Приміщення будуть провітрюватись та дезінфікуватись.

🔸Як складатимуть ЗНО учасники, які контактували з хворими, або інфіковані коронавірусом?

Особи, які були зареєстровані для участі у ЗНО, однак контактували з хворими або самі інфікувались коронавірусом, зможуть скласти ЗНО під час додаткової сесії, коли одужають або вийдуть із самоізоляції. У випадку, якщо через ізоляцію чи хворобу вони будуть змушені пропустити і додаткову сесію тестування, вони будуть звільнені від ЗНО за станом здоров’я. Таке правило діяло і раніше для людей із низкою захворювань.

Особливості вступу до університетів для таких категорій абітурієнтів, форми проведення вступних іспитів визначаються окремо в умовах прийому на навчання до закладів вищої освіти, що затверджуються Міністерством освіти і науки України кожного року.

🔸Чому не провести ЗНО дистанційно?

Очний формат зовнішнього незалежного оцінювання передбачає низку заходів, які забезпечують ідентифікацію учасників і протидію списуванням та іншим проявам недоброчесності. Саме завдяки цьому зберігається неупередженість та об’єктивність результатів ЗНО. Технічних умов для забезпечення цього у дистанційному форматі немає.

🔸Чи будуть змінені локації для проведення ЗНО на інші? Наприклад, великі відкриті майданчики, стадіони?

Провести ЗНО на відкритому майданчику або стадіоні неможливо з низки причин. Передовсім через непередбачувані погодні умови: сонце, дощ, сильний вітер, які будуть заважати учасникам та інструкторам.

Не менш важливим фактором є безпека. Велика кількість учасників тестування одночасно в одному місці, навіть на відкритій місцевості, становить загрозу в умовах поширення коронавірусу. Водночас у таких умовах інструкторам буде важче проконтролювати процес тестування та не допускати списування. А обов’язкові заходи безпеки, а також деякі обов’язкові процедурні питання, на відкритих майданчиках чи у великих приміщеннях триватимуть значно довше, ніж в аудиторії.

Кожен учасник ЗНО має добре чути інструктора, який повідомлятиме важливу інформацію, зокрема час, який залишився до завершення тесту. Так само, за правилами ЗНО, учасники мають бачити годинник. Сторонні шуми на відкритій місцевості заважатимуть учасникам чути інструкторів та не дозволять сконцентруватись на тесті. Особливо це стосується складання ЗНО з іноземних мов, яке передбачає аудіювання та має проходити в тихому приміщенні.

Важливо, що на великих майданчиках немає ані парт, ані стільців. Здається, що цю проблему легко усунути, але залишаються питання про майно закладів освіти, а також про те, хто і як зможе ці меблі доставити.

Також відкриті майданчики ускладнять налагодження ефективної навігації учасників. При виході неминучими будуть черги та скупчення людей, що є небажаним в умовах поширення коронавірусу.

🔸Чому у зв’язку з коронавірусом ЗНО не замінять вступними іспитами у ЗВО?

В умовах пандемії проведення ЗНО є набагато безпечнішим, ніж вступні іспити в університетах.

Більшість учасників складають ЗНО за місцем проживання, а отже їм не потрібно їхати в інше місто чи область. Виключенням є лише жителі сіл та маленьких районних центрів, які доїжджають до місця проведення ЗНО.

Натомість для складання вступних іспитів навпаки більшості вступників та їхнім батькам доведеться по кілька разів їздити в інші міста, що в рази збільшить кількість переміщень по країні. За статистикою, 70% абітурієнтів вступають до університетів Києва, Харкова, Львова, Дніпра та Одеси. Саме в університетах цих міст буде найбільше скупчення вступників.

Разом із тим вступні іспити зазвичай збирають набагато більшу кількість людей в аудиторіях, ніж під час ЗНО, тому в таких умовах дотримання належної соціальної дистанції є під сумнівом.

🔸Чи можна зменшити кількість предметів ЗНО у зв’язку з коронавірусом?

У 2020 році кожен учасник може пройти тестування щонайбільше з чотирьох навчальних предметів. Максимальну кількість учасників збере українська мова і література, яку складатиме майже 370 тис. учасників, майже 264 тис. осіб складатимуть історію України, і дещо більше 186 тис. осіб – математику. Решта предметів не збиратиме такої великої кількості учасників. Тому скасовувати якісь із предметів у зв’язку з коронавірусом недоцільно.

Також не можна відкидати того факту, що учасники готувалися до складання ЗНО з обраних навчальних предметів. Вони вкладали час і зусилля, оскільки мали на меті здобути високі бали і вступити в омріяні виші. Зміна умов прийому деформує списки вступників, оскільки досягнення високих результатів з одного або двох навчальних предметів не гарантує, що той самий вступник мав би високі результати з трьох навчальних предметів. Тобто для здійснення якісного відбору абітурієнтів з необхідними знаннями важливо, щоб відбулись тестування з усіх запланованих предметів ЗНО.

До того ж деякі вступники вагаються щодо вибору однієї спеціальності та планують уточнити свій вибір з огляду на отримані результати ЗНО, а обмеження переліку предметів ЗНО негативно вплине на їхній вибір.

🔸Чи будуть видалені з тестів ЗНО питання з програми квітня-травня 11 класу?

Цикл підготовки тестового зошита триває 3 роки, протягом яких їхній зміст проходить експертну оцінку, апробацію. Це забезпечує високу якість тестового інструмента і цим не можна нехтувати. Тестові зошити на ЗНО 2020 року вже зверстані та понад 70% з них вже надруковано. Заміна завдання сьогодні означатиме макетування і друк нових примірників.

Разом з тим у тестах дуже мало завдань, які грунтуються на навчальному матеріалі, що вивчається у квітні-травні 11 класу. Таке завдання може бути взагалі одне на весь тест. Передруковувати тираж тестових зошитів через таку малу кількість завдань недоцільно. До того ж модель ранжування результатів тестування знижує вплив зовнішніх факторів і УЦОЯО зможе статистично згладити певні прогалини у підготовці учасників через карантин.

🔸Чи можливо звільнити від ЗНО тих, хто не планує вступати (наприклад, окремі студенти коледжів чи учні профтехів) або планує вступати до закордонних університетів?

Зовнішнє незалежне оцінювання в Україні має дві основні функції. Поруч із забезпеченням прав на рівний доступ до вищої освіти незамінною функцією є оцінювання відповідності результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, державним вимогам. Таким чином, результати ЗНО не лише визначають конкурсний бал вступників у ЗВО, але й є оцінкою за державну підсумкову атестацію (ДПА) в 11 класі. Сьогодні в Україні немає належної суспільної довіри до шкільного оцінювання, на відміну від ЗНО, яке вже давно довело свою об’єктивність та незаангажованість. 73% українців, які стикалися з системою ЗНО або планують це у близькому майбутньому, переконані, що ЗНО забезпечує справедливі умови вступу.

Сьогодні увесь світ потерпає від пандемії коронавірусу, а отже прогнозованими є зміни у вступних кампаніях закордонних університетів. Швидше за все, вони будуть відтерміновані так само, як і в Україні, особливо з огляду на те, що кордони країн залишаються закритими на невизначений термін.

Тому звільнення від ЗНО тих, хто не планує вступати до ЗВО зовсім, або планує вступати до закордонних університетів, не є доцільним.

 FAQ щодо роботи закладів освіти в умовах карантину 

Уряд готовий компенсувати скорочення робочих годин

Уряд надаватиме допомогу працівникам по частковому безробіттю на період карантину.

22 квітня, Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про затвердження розміру, порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину”.

Постановою визначено розмір допомоги по частковому безробіттю за кожну годину, на яку працівникові було скорочено тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки, але не більше розміру мінімальної зарплати.

Ця допомога надаватиметься на період карантину, а також протягом 30 днів після його завершення. За отриманням цієї допомоги малі та середні роботодавці можуть звертатися до центрів зайнятості.

“Ми закликаємо усіх роботодавців не звільняти людей, зберігати робочі місця. У разі вимушеного скорочення робочих годин для працівників або так званого часткового безробіття, Уряд готовий компенсувати витрати на заробітну плату. Своїми рішеннями ми прагнемо максимально сприяти збереженню зайнятості та запобігати зростанню безробіття у період карантину та після нього”, – зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.

КМУ