Monthly Archives: Травень 2020

Як відбуватимуться творчі конкурси, вступні іспити та випробування

Абітурієнти, які вступають на бюджетну форму навчання, будуть проходити творчі конкурси з 1 по 12 серпня, повідомляє УП.

Вступні іспити та творчі конкурси на контрактну форму навчання відбудуться з 13 по 22 серпня

Співбесіди будуть проводитися 16-18 серпня.

Реєстрація на єдиний вступний іспит з іноземної мови та єдине фахове вступне випробування для студентів, які вступають на магістратуру, триває з 12 травня до 5 червня включно.

Самі випробування відбудуться 1 та 3 липня

Крім того, цьогоріч вступникам на магістратуру не обов’язково здавати перехресні вступні випробування.

Змінами до закону “Про вищу освіту” скасували необхідність перехресних вступних випробувань, для тих, хто вступає на магістратуру з інших спеціальностей. 

Тепер справа залишається за університетами. Виші, які вважають такі вимоги необхідними, можуть проводити їх дистанційно, а інші – просто знімають, – пояснює Єгор Стадний. 

На період вступної кампанії приймальні комісії в закладах вищої освіти будуть працювати, але з дотриманням відповідних санітарних норм. 

Туди можуть звернутися абітурієнти зі спеціальностей, де є творчий конкурс.

“Приймальна комісія буде працювати в штатному режимі з дотриманням всіх епідеміологічних норм, встановлених МОЗ.

Співробітники будуть проінструктовані, засоби індивідуального захисту окомплектовані.

Щодо особистого подання документів, це стосується невеликої кількості осіб.

Зазвичай, абітурієнти приходять особисто через якісь технічні проблеми, наприклад, коли допущена помилка у імені на атестаті тощо”, – розповідає Валерій Можаровський.

У МОН зазначають, що уряд зняв обмеження на відвідування закладів освіти для проведення творчих конкурсів, а також для фахових випробувань для вступу на магістратуру. 

“20 травня уряд дозволив відвідування закладів освіти для проведення ЗНО та інших вступних випробувань, включно з творчими конкурсами за умови дотримання усіх санітарних вимог” – пояснює Єгор Стадний. 

Навчальні заклади вже готуються до проведення очних творчих конкурсів і вступних випробувань з дотриманням санітарних умов.

“Вступні випробування плануємо провести в очному режимі. 

Плануватимемо вступні випробування, яких, завдяки ЗНО, стало значно менше, з дотриманням соціального дистанціювання, перевіркою температури. 

Також запровадимо реєстрацію на подачу документів в паперовому вигляді.

Зараз розробляємо відповідні сервіси, щоб дотримуватися дистанції. 

Найголовніше – не допустити скупчення людей, тому розробляємо логістику процесів, щоб розмежувати потоки людей та зустрічі, які не можна перенести у онлайн-режим”, – розповідає проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету ім. Т. Шевченка Володимир Бугров.

Враховуючи нестабільність ситуації, попередньо деякі вузи готувалися до дистанційних творчих конкурсів. 

“Про дистанційні вступні іспити та творчі конкурси говорити рано, але ми відпрацьовуємо алгоритм проведення їх на корпоративній платформі G Suite з використанням послуги відеозв’язку Google Meet. 

Перелік затверджений, чекаємо роз’яснень та рекомендацій МОН стосовно цього питання.

Наприклад, проведення творчого конкурсу в НАУ передбачено для спеціальності “Архітектура та містобудування”. 

Зі свого боку створимо всі необхідні умови для його проведення, за основу можемо взяти рекомендації МОН для проведення ЗНО”, – розповідає керівник приймальної комісії НАУ Кирило Ніколаєв

Читайте також: Як змінилися умови вступу до ВНЗ

Як змінилися умови вступу до ЗВО

Цьогоріч абітурієнти, які планують потрапити на бюджетну форму навчання, мають змогу подати п’ять заяв на будь-які спеціальності.

 

При цьому в кожній заяві на бюджетну форму навчання вступник має визначити її пріоритетність.

Кількість заяв на контракт обмежуватись не буде.

Поріг для вступу на бюджет становить щонайменше 125 балів.

Проте для вступу на спеціальності “Стоматологія”, “Медицина”, “Педіатрія” потрібно набрати 150 балів на ЗНО з другого та третього конкурсних предметів 

А конкурсний бал на спеціальності “Право”, “Публічне управління та адміністрування”, “Міжнародні відносини” підвищився до 140.

Важливо, що вступники на бакалаврат вперше мають змогу подати сертифікати ЗНО 4-х років: видані у 2017 (крім іноземних мов),  2018, 2019 та 2020 роках (з усіх предметів).

При цьому сертифікати різних років можна комбінувати.

Стосовно формату подачі документів, як і минулоріч, абітурієнти можуть зробити це за допомогою електронних кабінетів.

Зважаючи на карантинні обмеження, цьогоріч онлайн-можливості для вступників будуть розширені.

Зараз вступникам не потрібно їздити у різні куточки країни – є можливість подати заяву, просто сидячи перед комп’ютером.

Це не лише заслуга карантину чи епідемії, такий механізм працює вже чотири роки.

Міністерство зараз максимально створює умови, щоб технічно була можливість реалізувати вступну кампанію дистанційно.

Наприклад, розширюємо електронну подачу заяв для вступників на магістратуру.

Раніше така можливість існувала лише для вступників на бакалаврат, – розповідає заступник міністра освіти Єгор Стадний в інтерв’ю УП

Університети запевняють, що до такого розвитку подій уже готові. 

“Вступна кампанія 2020 вже стартувала, оскільки з 12 травня розпочалася онлайн реєстрація на Єдиний вступний іспит та фахове випробування для магістрантів. 

Вся комунікація з вступниками здійснюється через соціальні мережі та онлайн-застосунки Google Meet, Zoom. 

Університет має потужну матеріально-технічну базу і може цілком забезпечити реалізацію усіх етапів вступної кампанії з чітким дотриманням рекомендацій МОН та МОЗ як в офлайн, так і онлайн режимах”,– розповідають у Острозькій академії. 

У Національному авіаційному університеті кажуть, що вступнику достатньо мати лише якісний інтернет. Заклад уже проводить абітурієнтам онлайн-консультації та дні відкритих дверей. 

“НАУ останні два роки проводив реформи на розширення роботи онлайн, тому ситуація, де все дистанційно, не застала нас зненацька – все відбувається з дотриманням дедлайнів.

Зараз значно посилена роль SММ в університеті. Цим зайнялись професійно, і це головна відмінність з вступними компаніями минулих років.

Крім того, приймальна комісія організована людьми, які з технологіями “на ти” , тому ми з оптимізмом почали кампанію-2020″, – розповідають в університеті. 

У міністерстві зазначають, навчальні заклади повинні уже починати підготовку до вступної кампанії.

Під час карантину ми регулярно моніторимо організацію дистанційного навчання у закладах вищої освіти. 

Уже бачимо, які заклади дають собі раду, а яким не вдалося розгорнути повноцінне змішане навчання. 

Ті заклади, які організували змішане навчання – готові до дистанційного проведення сесії та атестації“, – уточнює Єгор Стадний

Із нововведень, затверджених МОН, змін зазнала також процедура подачі оригіналів  документів.

Після останніх змін до Умов прийому у вступників є можливість надіслати оригінали заяв поштою. 

А також – відсканувати оригінал заяви,накласти на файл електронний підпис та відправити до університету 

Накласти електронний підпис можна на спеціальному ресурсі від Міністерства цифрової трансформації. 

Така процедура не вимагає особистої присутності вступника у закладі освіти, а всі потрібні документи можна буде донести з початком навчального року.  

Такий формат стосується і бюджетників, і контрактників, – пояснює заступник міністра освіти. 

Стадний також зазначає, що за допомогою електронного підпису, абітурієнти, що вступають на контрактну форму навчання, можуть навіть підписати договір з навчальним закладом. 

Варіант дистанційного підписання контракту цілком можливий, якщо виш працює з таким функціоналом. 

При цьому у вищих навчальних закладах зазначають, що на останньому етапі важлива злагоджена робота всіх установ.

“Вступ на перший курс останніх кілька років фактично проходив онлайн – до цього ми готові.

В цьому році МОН затвердило зміни до прийому – тепер оригінали документів дозволено подавати засобами поштового зв’язку. 

Це єдиний нюанс з яким можуть виникнути труднощі, адже абітурієнти одночасно будуть передавати документи до закладів освіти по всій країні. 

Є невеликі побоювання, що засоби поштового зв’язку можуть бути перевантажені”, – розповідає заступник голови приймальної комісії Національного технічного університету “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” Валерій Можаровський.

Спрощені умови подачі документів будуть також для абітурієнтів із пільговим статусом.

Тепер абітурієнту достатньо подати довідку про пільги до одного навчального закладу – інші можуть ознайомитися з нею у загальній базі. До одного з вишів цю заяву потрібно принести особисто. 

Для абітурієнтів з окупованих територій механізм подачі документів залишається незмінним. 

Цьогоріч МОН збільшило перелік вузів, куди такі вступники можуть подавати документи без ЗНО.

Цього року розширили перелік закладів, у які можуть вступати абітурієнти з Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей, зокрема до списку додались медичні та мистецькі університети. 

Вибір для вступу без складання ЗНО для таких вступників став набагато ширшим – загальний перелік складає понад 90 закладів, – розповідає Єгор Стадний. 

Що буде цьогоріч з бюджетним замовленням, поки невідомо. 

Наразі МОН подало свої пропозиції, як найбільший замовник. 

Кількість бюджетних місць на 2020 рік ще формується, за їхній обсяг відповідає Міністерство економіки. 

Сподіваємося, що уряд прислухається до наших пропозицій.

Для бакалаврату ми просимо на 7% більше місць ніж минулого року, а стосовно магістратури йде певне зменшення обсягу бюджетних місць, зумовлене зменшенням кількості вступників на магістерські програми. 

Перш за все намагаємося надавати бюджетні місця на інженерні, технічні та виробничі спеціальності. 

Відчутне збільшення плануємо для ІТ-спеціальностей, – розповідає заступник міністра. 

УП. Життя

Вступ до ЗВО розпочнеться 1 серпня

Про це повідомив в інтерв’ю УП заступник міністра освіти і науки України Єгор Стадний.

Початок літа у абітурієнтів традиційно асоціюється зі вступною кампанією. 

Проте умови карантину та світова пандемія внесли свої корективи у організацію цьогорічного прийому до вишів.

Змін зазнали не лише терміни проведення, а й формати подання документів.


Тому абітурієнтам варто ознайомитися з нюансами, які можуть полегшити цей процес. 

Зважаючи на епідеміологічну ситуацію в країні та карантинні обмеження, зовнішнє незалежне оцінювання 2020 проходитиме з 25 червня по 17 липня.

Це означає, що вступна кампанія відтерміновується на місяць та розпочнеться 1 серпня

Прийом документів від абітурієнтів, які вступають до вишів на бакалаврат, триватиме з 13 по 22 серпня.

Абітурієнти, які складають вступні іспити замість ЗНО, повинні подати документи до 16 серпня

Списки вступників, зарахованих за результатами співбесіди та за квотою-2 (абітурієнти з Криму) будуть оприлюдненні до 20 серпня

Рейтингові списки вступників на основі ЗНО, творчих конкурсів та вступних іспитів (включаючи тих, хто вступає за іншими квотами) планують опублікувати 27 серпня.

Зарахування вступників у 2020 році відбудеться:

  • На бюджетну форму навчання – до 5 вересня.
  • На контракт – до 30 вересня

Студенти, які вступають на магістратуру повинні подати заяви до вишів протягом 5-22 серпня.

Рекомендації на зарахування на бюджет будуть оприлюднені до 1 вересня.

Подача оригіналів документів триватиме до 6 вересня, а 11 – відбудеться зарахування.  

У МОН зазначають, що ці дати затверджені новими змінами до Умов прийому на навчання і наразі є остаточними.

Терміни вступної кампанії можуть змінитися лише за умов погіршення епідеміологічної ситуації в країні. 

Вирок або нові можливості: як вища освіта в Україні живе на карантині

Криза безпомилково влучає у слабкі місця системи, виштовхуючи на поверхню проблеми, на які прийнято не зважати. Так сталося і з вимушеним запровадженням дистанційного навчання у вітчизняних освітніх закладах у зв’язку із карантином. ІА Дивись.інфо поспілкувалася зі студентами українських вишів, аби з’ясувати, наскільки успішно навчальні заклади змогли імлементувати в освітні системи канони онлай-навчання. 

Працювати на карантині? Ні, не чули

В українських вишах якість карантинної освіти значною мірою визначала політика самого навчального закладу. Одні університети впровадили більш ефективну систему, інші – слабшу. Центральною проблемою стала незацікавленість викладачів продовжувати роботу, коли вища інстанція не надто контролює навчальний процес, уся відповідальність покладена на кожного освітянина особисто.

«Ми були збиті спантелику тим, що викладачі поділилися на два табори, – розповідає студентка факультету іноземної філології Ужгородського національного університету Оксана Харечко. – Перші досі не скинули жодного файлу, другі регулярно, двічі на тиждень, проводили заняття, модулі, скидали і перевіряли завдання. Поведінка перших щонайменше несправедлива щодо других: адже стабільну зарплату отримує кожен з викладачів.

Вирок або нові можливості: як вища освіта в Україні живе на карантині Фасад Ужгородського національного університету

Приблизно місяць після запровадження карантину половина викладачів взагалі не виходила на зв’язок. Тільки після того, як минулися Великодні і травневі свята, зі студентами почали якось сконтактовуватися. Призначили модуль – і за три дні до запланованої дати скинули купу завдань до опрацювання.

Здебільшого для занять використовували платформи Zoom і Google Classroom, модулі писали у Google Meet», – розповідає дівчина.

Студентів повідомили, що всі екзамени будуть проводитися в онлайн-режимі.

«Як я розумію, викладачі налаштовані поставити максимум балів усім студентам, аби не проводити перездач. Чим швидше вдасться це зробити, тим краще. Більшість дисциплін зарахують автоматом. Єдине, що поки не відомо точно, у якій формі відбуватиметься державний іспит. Він запланований на кінець червня, тож є деяка ймовірність, що можуть бути зміни.

З гуртожитку студентів виселяли добровільно-примусово

Перездачі, борги переносяться на наступний навчальний рік. Для першокурсників почнеться навчання у жовтні. З гуртожитку на час карантину виселили більшість студентів. Хто не хотів з’їжджати – писав заяву під особисту відповідальність, але, як правило, без вагомих причин всіх виселяють добровільно-примусово. Оплата за гуртожиток зазвичай за 3 місяці вперед, тобто  в лютому оплатили до травня. Ще не зрозуміло чи повернуть нам гроші за ці місяці», – ділиться Оксана.

Два заняття замість дванадцяти

УНУ – не єдиний виш, процес дистанційного навчання в якому викликає більше питань, аніж відповідей. Схожу ситуацію також прослідковуємо у Львівському національному університеті імені І.Я. Франка.

«З-поміж усіх дисциплін в часі карантину пари проводили тільки з англійської мови, двічі на тиждень, – розповідає студентка факультету іноземної філології ЛНУ Аліна Крушельницька.

З інших предметів викладачі лише кидали завдання, ми потім надсилали виконання, якогось аналізу робіт не було. Лекції проводили тільки з двох предметів. При цьому деякі з них пропустили, останніх не було. Практичних занять не проводили, ми тільки надсилали виконані завдання.

Вирок або нові можливості: як вища освіта в Україні живе на карантині

Львівський національний університет посідає четверту сходинку в рейтингу вишів України

 

Навчальні онлайн-конференції проводили на платформі Zoom. У такому самому форматі відбудуться іспити з англійської та німецької мов. Також до кінця семестру ми повинні виконати підсумкові тести або якийсь ще вид роботи. Не зрозуміло, як ставитимуть бали з латинської мови –викладачка вже у віці і з інноваційними технологіями точно не «на ти».

Однак не всім українським студентам під час карантину вдалося відпочити. Деякі виші, навпаки, збільшили обсяг матеріалу.

Так сталося, наприклад, в іншому львівському ВНЗ – Українському Католицькому Університеті, каже студентка історичного факультету Софія Дудар.

«На дистанційне навчання ми перейшли 14 березня і відразу – в онлайн-формат. УКУ користується системою CMS. Ця платформа дає студентам доступ до лекцій та домашнього завдання, тому з цим проблем не було», – розповідає дівчина.

В УКУ проводили в онлайн-форматі як лекції, так і практичні заняття. Для виконання завдань під час практичних використовували суміжні інструменти.

Домашнього стало набагато більше

«Пари проводили з усіх без винятку дисциплін, чергувалися лекції та семінари. Практичні заняття  проводились у форматі конференцій, іноді використовували систему padlet для виконання завдань під час семінару. Домашнього стало набагато більше, здебільшого домашнє задавали у вигляді ессе або відкритих відповідей на питання, рідше – у вигляді тестів. Виконані завдання викладачі перевіряли на CMS-платформі, одразу ж ставили бали і писали коментарі.

Вирок або нові можливості: як вища освіта в Україні живе на карантині Український католицький університет — приватний вищий навчальний заклад у Львові

Дата і кількість іспитів не змінилися. Вони будуть відбуватися за розкладом у форматі онлайн. Коли буде відновлене навчання – невідомо, це залежить від ситуації в країні».

Справедливості заради відзначимо, що не тільки адміністрація приватного УКУ змогла налагодили ефективну комунікацію «студент-викладач» під час карантину. Не змогли розслабитися і студенти Києво-Могилянської академії.

«Завдань на карантині було дуже багато. Особливо таких, що до самостійного опрацювання і різних творчих проєктів, – розповідає студент факультету політології Омецінський Олександр. – Наприклад, створити акаунт у соцмережі і просувати його. Потім прозвітувати про кампанію, використані інструменти і так далі. Або розглянути карикатури, меми і застосувати до них дискурс-аналіз. Це цікаво, але забирає купу часу. Важко було організувати навчальний процес і разом з тим писати курсову.

Вирок або нові можливості: як вища освіта в Україні живе на карантині Києво-Могилянська академія – один із найстаріших навчальних закладів в Україні. Рік заснування – 1632.

Я щодня прокидався і думав: «Окей, гугл: який сьогодні дедлайн? Розібратися у справі Марбері проти Медісона і написати, що в ній було юридичним питанням, а що політичним? А потім знайти схожі кейси на сайті судових реєстрів української політики».

Підсумовуючи, відзначимо, що неготовність української освіти до впровадження дистанційної форми навчання визнали і в міністерстві. Тому адміністрації окремих вишів, яким попри труднощі таки вдалося налагодити комунікацію, залишається лише подякувати, а всім іншим – порадити використати літні канікули для розвитку. Адже невідомо, перед якими викликами навчальним закладам ще доведеться опинитися в майбутньому.

Ірина ЯКИМ
Дивись.info

Дистанційна освіта: заборонити не можна дозволити

Декілька тисяч українців вже підтримали петицію до Президента Володимира Зеленського про заборону дистанційного навчання, на яке вимушено перейшли школярі, студенти і викладачі через карантин. Батьки учнів переживають, що влада може прийняти закон про онлайн-формат освіти.

Про це свідчать дані на  сайті  петицій

«Діти повинні ходити в школу, вчитися, спілкуватися зі своїми однолітками. Батькам, дітям і вчителям дуже важко перебувати на дистанційній освіті. Діти не зможуть отримати повноцінні знання, перебуваючи вдома. Тому народ хоче, щоб влада не приймала закон про дистанційну освіту », – йдеться в тексті петиції.

Нагадаємо, що голова профільного Комітету Верховної Ради України прогнозує перехід до змішаного типу освіти

 

З 1 червня заклади позашкільної освіти можуть відновити роботу

З 1 червня заклади позашкільної освіти можуть відновити роботу в регіонах, де буде запроваджено послаблення протиепідеміологічних заходів. У закладах позашкільної освіти буде дозволено проводити заняття у групах до 10 осіб та заборонено масові заходи. Про це йдеться в листі Міністерства освіти і науки, який був розісланий  29 травня 2020 року.

Розпочати роботу зможуть заклади позашкільної освіти тільки тих регіонів, де місцева влада ухвалить рішення про послаблення карантину. Рішення про відкриття конкретного закладу приймає його засновник або власник. 

Відкриті заклади позашкільної освіти мають забезпечувати дотримання санітарних та протиепідеміологічних заходів, рекомендованих Міністерством охорони здоров’я України. У закладах позашкільної освіти мають встановити такий графік роботи, щоби уникати скупчень дітей. 

Для організації безпечного освітнього процесу в закладах позашкільної освіти МОН рекомендує:

  • забезпечити дотримання соціальної дистанції щонайменше 1,5 м під час групових занять;
  • за можливості проводити заняття на свіжому повітрі;
  • дотримуватись маскового режиму, провітрювати приміщення, забезпечити дезінфекцію поверхонь та виконувати інші протиепідеміологічні заходи.

Битва за знання між «яжематерями» та «народними вчителями»

Цей несподіваний карантин зненацька оголив проблему, про яку мало хто замислювався: як насправді важко вчитися нашим дітям. Тому у сьогоднішній загальнодержавній дистанційній «битві за знання» я, несподівано навіть для себе, стану на бік учнів. Чому ж вони опинилися у ролі заручників?

Та тому, що зараз думкою і почуттями дітей мало хто цікавиться.

Спочатку батьки гонорово віщали з усіх прасок, як вони вміють пояснити навіть краще, ніж учителька. Учителі так само гонорово перепощували списки освітніх платформ, на яких вони планують навчати дітей. Згодом промайнуло зловтішненьке вчительське до батьків «ну що, спробуйте зацікавити і навчити». А тепер уселенський плач. Учителі бідкаються, як їм важко працювати дистанційно: придумати, записати, а потім перевірити надіслані відповіді. Батьки звинувачують педагогів у великій кількості завдань і неможливості контролювати процес. Діти зачаїлися. Їм важко. Вони — заручники.

Насправді, нашим школярам сьогодні було б не так складно навчатися самостійно, якби обидві категорії людей, які відповідають за їхнє навчання, повністю не «завалили службу», ще ген-ген задовго до карантину.

Перше питання — до батьків

Середньостатистична «яжемати» бачить свою місію у двох важливих речах: «розвивати дитину» і «вчити з дитиною уроки». Розвивати — це записати на гурток. Змалечку. І це, на мою думку, здебільшого погано. У нас як? Узяв син до рук молоток — записали на гурток стукання молотком. А якщо взяв ножиці — бігом на гурток вирізання ножицями. Все. На занятті спеціально навчена тітонька покаже, як правильно тримати ножиці, правильно вирізати, правильно склеювати. Доброзичливо дасть шаблончик, щоб дитина обвела. А якщо хтось не встигатиме — швиденько доробить сама, аби горде чадо продемонструвало мамі «результат». Уявляєте, з наймолодшого віку дитині показують: візьми — обведи — виріж — зігни отут — наклей отут — розмалюй — покажи мамі.

Гей, любі мами, це не розвиток! Це — якраз навпаки. Напевно такі заняття розвивають дрібну моторику. Але аж ніяк не сприяють вмінню вчитися самостійно. Найперший спосіб навчитися — це зрозуміти, чому саме так це потрібно робити. А це розуміння настає шляхом самостійних роздумів, багатьох спроб і не меншої кількості помилок. Коли дитиною управляють навіть у дрібницях — потім їй буде дуже важко робити щось самостійно.

А потім діти йдуть до школи. Що насправді передбачає навчальний процес? Учень у школі слухає пояснення вчителя, виконує тренувальні вправи, а вдома закріплює ще раз вивчене у школі.

Це в ідеалі.

Насправді в багатьох сім’ях відбувається ціле дійство під назвою «повчи з дитиною уроки». Маленький школярик чекає, поки звільниться (повернеться з роботи) мама, і під її чуйним керівництвом виконує завдання. Кілька разів мені доводилось спостерігати за таким процесом. Приблизно так:

  • Читай, що потрібно зробити.
  • Тут пиши.
  • Тут обчислюй.
  • Тепер пиши пояснення.
  • Тепер пиши відповідь.
  • Усе, математику повчили. Що там далі?

Багато батьків дуже агресивно ставляться до домашнього завдання. Можливо тому, що вони його сприймають як особисте, а не дитяче завдання. Бо їм зараз доведеться самим вивчити щось, щоб пояснити дитині. І мало хто замислюється, що якби не існувало цієї проблеми з повторним поясненням удома, то і діти навчилися краще слухати вчителів на уроках. І зменшилась би кількість проблем із поведінкою в школі… З якнайкращими намірами, батьки самі виховують у своїх дітей так звану «навчену безпорадність». Діти стають заручниками батьківських амбіцій. У своєму прагненні якнайкраще виконати батьківські обов’язки, дорослі починають убачати свою місію в тому, що слід «виконувати з дитиною домашнє завдання», хоча насправді їхня роль — контролювати, щоб ця домашка була виконана. Звісно, самостійно виконана робота міститиме більше помилок і, мабуть, не такі красиві бали отримає дитина за роботу. Але це буде робота, а не писання під диктовку.

І тому, любі батьки, якщо ви зараз бідкаєтесь, що не встигаєте все проконтролювати і пояснити, просто заспокойтесь і починайте налаштовувати дітей на самостійність. Повірте, шкільна програма розрахована на те, що діти в змозі її самостійно зрозуміти. І підручники теж на таке орієнтовані. А ще вчителі дають пояснення (хто пише, хто знімає відео, хто робить презентації). Тому відпустіть своїх дітей. Зараз усі в школі налаштовані позитивно. Навіть якщо дитина десь схибить — потім усе надолужиться. Дозвольте своїм дітям подорослішати.

Любі мої колеги-вчителі, питання до вас!

У тому, що так важко дається навчання під час карантину — значна частка нашої вини.

2018 року тодішня міністерка освіти Лілія Гриневич урочисто оголосила старт освітньої реформи. Зокрема, було зазначено, що відтепер освіта орієнтована не на зазубрювання й надання інформації, а на розвиток компетентностей.

Пам’ятаєте, шановні колеги, хвилю педрад, семінарів, вебінарів і конференцій? Усі розказували одне одному про компетентності та написали безліч методичних статей і звітів. І що? Як ми їх впроваджуємо у навчальний процес?

А там одна з найперших наскрізних ліній — уміння вчитися упродовж життя. Себто уміння здобувати знання самостійно.

І те, чим ми зараз так вихваляємося — як ми класно пояснюємо в різних відео на YouTube або проводимо уроки онлайн, щоб діти все зрозуміли — насправді ваше недопрацювання.

Під час карантину, в ідеалі, учитель має дати тему і посилання на ресурс. Далі — відповіді на певні важкі запитання у чаті. Все. Діти здобувають знання самостійно.

На жаль, сьогодні багато «народних учительок» просто перевантажують дітей інформацією і різними формами роботи. Діти дійсно не встигають у всьому розібратися і все виконати. Колеги, зрозумійте, що у часи, коли все навколо шкереберть, вищий пілотаж не у тому, щоб додати хаосу, а, навпаки, у тому, щоб продовжувати працювати системно, просто в інших умовах. Тому я прошу отих «народних» — відпустіть дітей. Не варто брати їх у заручники своїх професійних амбіцій. Повернемося до класів — усе відкоригуємо.

 

І нарешті — відповідь

Щоб мене зараз не накрила лавина звинувачень типу «сама така», просто кілька слів про те, як навчити дітей працювати самостійно.

1. Найперше відучіть дітей від абстрактного «я нічого не зрозумів». Чекайте конкретних питань, а не пояснюйте все спочатку.

2. Далі відучіть дітей від питань типу «а що тут робити?» або «скільки клітинок відступати?».

3. Крута методика «Перевернутий клас» в умовах загальноосвітнього навчального закладу майже неможлива. Тому намагайтесь використати хоча б якісь її елементи на своїх уроках. Діти самостійно опрацьовують матеріал, а потім «проводять» частину уроку, пояснюючи цей матеріал однокласникам. Або заздалегідь задайте якусь вправу учневі, щоб він удома зрозумів і на наступний урок розказав біля дошки.

4. А ще пропонуйте дітям самостійно опрацювати навчальний матеріал і скласти кілька тестових завдань за темою.

5. Можна провести конкурс на краще запитання з теми.

6.  Запропонувати школярам переглянути відео на YouTube та влаштувати обговорення на кшталт «А я б про цю тему розказав так…», визначити найкращу пропозицію. Зазвичай, коли ми пояснюємо новий матеріал на уроці, така форма роботи недоцільна, адже вчительку трішечки лячно критикувати. А якщо школярі знають, що це відео з Інтернету, тобто зроблене не їхнім учителем, а кимось невідомим, то чому б не поміркувати над пропозиціями?

7. Не забуваймо про проєкти.

8. І практичні задачі за межами класної кімнати.

9. І самостійне вивчення у групах.

10. Я вірю, що до цього списку можна додати багато чого. Головне — досягти спільної мети — навчити вчитися.

Я сподіваюся, що коли закінчиться цей карантин, ми всі будемо іншими. Що у багаторічному протистоянні «яжемам» проти «народних учительок» переможе здоровий глузд. Що ми відпустимо наших дітей і навчимо їх самостійно здобувати знання, а головне — самостійно мислити та ухвалювати рішення.

 

Автор Т. В. Палій
ВГ Основа

Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. 

За лаштунками «Всеукраїнської школи онлайн»

Проєкт «Всеукраїнська школа онлайн» переходить у завершальну стадію. Цей тиждень буде станнім, коли транслюватимуть уроки для початкової школиА от уроки для 5-11 класів виходитимуть в ефір до 12 червня. 

Тим часом зйомки уроків уже завершилися. Оскільки все відбувалося в напружений карантинний період, можна дозволити собі озирнутися і побіжно оцінити те, що зроблено.

 

Український інститут розвитку освіти щонайактивніше долучився до «Всеукраїнської школи онлайн». Експерти УІРО брали дієву участь у методичному супроводженні вчителів, дидактичному та фактологічному аналізі уроків і наданні висновків, координаційній роботі, виїзді на місце зйомок, систематизації досвіду ось такого проєкту дистанційного навчання, який виник у форс-мажорних обставинах.

Від УІРО експертне, методичне та організаційне супроводження проєкту надавали Ірина КРУТЬ, методистка відділу базової, профільної середньої освіти та профорієнтаційної роботи, методистки відділу дошкільної та початкової освіти Юлія КОСЕНЧУК та Наталія КИПИЧЕНКО, а також заступник директора Інституту Юрій РИБАЧУК.

 

Майже два місяці зйомок уроків для учнів 5-11 класів1300 уроків по 30 хвилин, 10 навчальних дисциплін (українська мова, українська література, англійська мова, всесвітня історія, історія України, алгебра, геометрія, хімія, фізика та біологія), 6500 годин монтажу, мільйони переглядів.

Вийшли в ефір спеціальні випуски уроків з історії України – про Чорнобильську катастрофу та пам’ять про неї, про український вимір Другої світової війни (з керівником Українського інституту національної пам’яті Антоном ДРОБОВИЧЕМ), урок до Дня боротьби за права кримськотатарського народу (за участю ДЖАМАЛИ, Таміли ТАШЕВОЇ, Севгіль МУСАЄВОЇ та Нарімана АЛІЄВА).

З 28 квітня транслюються уроки для молодшої школи. Відзнято 120 уроків із чотирьох предметів: української мови, математики, науки та мистецтва.

Учасники EdCamp (Не)конференцій для професійного зростання шкільних педагогів) за результатами опитування щодо проєкту «Всеукраїнська школа онлайн» висловилися так:

  • 50%  —  це є адекватне рішення для умов, які склалися;
  • 35%  —  це чудовий проєкт, який має продовжуватися і надалі;
  • 14%  —  ідея хороша, але реалізація могла б бути і кращою.

Крім того, деякі вчителі, які проводили уроки в кадрі, практикували інтерактивні завдання до них.

Так, тест із теми «Прислівник» (українська мова, 7 клас), який запропонувала у відеоуроці вчителька Людмила ЗЛЕНКО, виконало більше 4 тис. учнів.

 

ЕМОЦІЇ ВІД ПРОЄКТУ

В останній знімальний день (23 травня) до вчителів, редакторів, творчої групи приєдналася т. в. о. Міністра освіти і науки Любомира МАНДЗІЙ. Вона подякувала всій команді, яка працювала над проєктом, зазначивши: «емоції, що їх відчули діти під час перегляду телеуроків, є найкращими словами вдячності».


Емоційних відгуків справді було чимало. Ось, наприклад, що писали діти і батьки вчительці української мови Юлії НАБОК-БАБЕНКО:

«Хочу подякувати Вам за плідну роботу, за цікаві уроки та знання. Хочу подарувати від себе фігурки зроблені власноруч із бісеру з зображенням учителів 5 класу онлайншколиСеред них є і Ви) Маю бажання передати їх Вам у подарунок».



«Мій син Іван дуже захоплюється Вашими уроками і навіть сам вперше забажав написати твірПересилаю Вам йогоВелике дякую за Вашу працю!»



«Дуже хочу  на вашому уроці почути розповідь про мою улюблену собачку  —  мопса. На жаль, у мене немає песика, але дуже б хотілось. У мене є багато речей з зображенням мопса, але вони ніяк не замінять мені живу тваринку»


А от і сам «мопс».


 

ЗА ЛАШТУНКАМИ ПРОЄКТУ

Перший тиждень був надскладним для проєкту. Урок у класі й урок у кадрі – різні речі. Клас – це живі дитячі очі, живе спілкування. Кадр – це режим відеолекції (хай навіть перед тобою за партою «зіркові гості»). Та й часу менше – лише 30 хвилин. А треба ще й уявляти, що за об’єктивом – уся країна, що на тебе дивитимуться школярі, їхні батьки, вчителі, а ще й доскіпливі критики.

Так і було. Кожна помилка, обмовка, ляп, тиражовані ЗМІ чи колегами, вибивали з колії.

І тут мало що можна було вдіяти. Вчителі попервах працювали з опорою лише на презентацію, і то спонтанно. Іноді одночасно знімалося кілька уроків, тож у експертів-редакторів теж не завжди була можливість допомогти вчителям.

А прочитавши відгуки в соціальних мережах про першу серію уроків, далі уже не кожен учитель був готовий до того, щоб працювати у кадрі. Багато хто відмовлявся.

Та проєкт швидко зорієнтувався і залучив значну кількість експертів, редакторів – із освітянського середовища.  Хтось із них супроводжував учителів під час зйомок, даючи фахові рекомендації і настанови. Хтось переглядав дистанційно готові відеоматеріали, даючи зауваження, «виловлюючи» пресловуті помилки і ляпи. Хтось із експертів сходив з дистанції, хтось долучався.

Словом, досвід був унікальним. І «набиті шишки» намагалися врахувати під час підготовки уроків для початкової школи.

Уроки для початкової школи уже будувалися за сценаріями, що дало можливість мінімізувати огріхи.

Проте за  час, коли уроки виходили в ефір, УІРО накопичив велику базу відгуків, зауважень, побажань експертів щодо цього унікального досвіду. Все це впорядковується, систематизовується, і, сподіваємося, знайде відображення в програмах професійного розвитку вчителів.

Але попри всі критичні (справедливі й емоційні) зауваження, проєкт виник у потрібний час, був реалізований професійно і став успішним.

Український інститут розвитку освіти щиро дякує вчителям, тренерам, експертамредакторам, — усім, хто долучився до цього проєктуза професіоналізм, сумлінну працю, терпіння, відповідальність, глибоке розуміння, що таке якість освіти. А іще  за те, що час, який можна було б витратити для сімейних справ, вони пожертвували заради наших дітей, заради учнів нашої країни!

ХПІ запускає новий онлайн-курс для школярів зі стартапів

НТУ «ХПІ» запрошує учнів 9-11 класів на курс з основ запуску власного стартапу «StartUp_Camp: шлях до мрії». Освітній онлайн-курс реалізується спільно з платформою «На урок» і триватиме з 3-го по 26-е червня 2020 року. Він спрямований на розширення знань школярів про основи підприємництва, стартапи, їхню екосистему і реалізацію. Проект складається з кількох етапів — серії онлайн-курсів, роботи з менторами і створення власного стартапу, онлайн-захисту робіт на Pitch day. Спікерами та менторами проекту будуть представники НТУ «ХПІ», а також запрошені експерти, активні учасники стартап-руху в Україні. Заняття — безкоштовні.

Протягом онлайн-курсу експерти проекту ознайомлять учасників з основами фінансової грамотності, командною грою, важливими складовими, що необхідні для створення стартапу, інструментами, які будуть корисні для реалізації будь-якого проекту або бізнесу, покажуть, як їх можна застосовувати в житті.

Реєстрація для участі в проекті за посиланням: https://bit.ly/StartUpCamp2020

Програма онлайн-курсу «StartUp_Camp: шлях до мрії»:

  • 3 червня о 16:00 — Промо курсу, введення в основи стартап-культури і обговорення чому ця діяльність сьогодні є важливою;

модуль 1

  • 5 червня о 16:00 — Філософія підприємництва. Скільки коштує ідея? Чому власна справа — це шлях у доросле життя? Що таке бізнес і стартап?
  • 10 червня о 16:00 — Вмикай критичне мислення! Що таке бізнес-гіпотези? Як перевірити, що ти все робиш правильно?

модуль 2

  • 12 червня о 16:00 — Командна гра. Чому виграють команди? Яка вона Dream Team?
  • 17 червня о 16:00 — Вожаки бізнес-зграй. Хто такий лідер і як ним стати? СЕО — хто він?

модуль 3

  • 24 червня о 16:00 — Вчимося презентувати свою ідею. Що таке «продаж»? Упаковка бізнесу має значення!
  • 26 червня о 16:00 — Звідки взяти гроші? Стартове фінансування бізнесу. Участь в конкурсах та грантах.

Протягом курсу учасники будуть проходити тестування, за результатами якого найбільш мотивовані учні отримають сертифікати і зможуть перейти до наступного етапу проекту. Він розрахований на кілька тижнів і передбачає роботу з менторами і створення власного стартапу. Учасники, які успішно пройдуть цей етап, будуть запрошені до онлайн-захисту своїх проектів на Pitch day.

Основні спікери проекту:

— директор Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки НТУ «ХПІ» Роман Томашевський — СЕО (chief executive officer) стартапа «iCardy», учасник програм міжнародних інкубаторів: CIG Business Incubation Program, GIST Business Incubation Program, Polish-Ukrainian Startup Bridge Program, EO Business Incubators.

— співробітниця НТУ «ХПІ», CMO (chief marketing officer) стартапа «iCardy» Оксана Севрюкова — учасниця програм міжнародних інкубаторів: CIG Business Incubation Program, GIST Business Incubation Program, Polish-Ukrainian Startup Bridge Program, EO Business Incubators.

— старший викладач кафедри менеджменту інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин НТУ «ХПІ» Марія Маслак — голова Ради молодих вчених Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу НТУ «ХПІ», член Української Асоціації розвитку менеджменту та бізнес-освіти, учасниця проектів: III Open Grants School of Social Design and Grantmaking, EO Business Incubators, Конференція молодих вчених 2.0 «Економічне майбутнє України» під егідою Української асоціації Римського Клубу та Київського міжнародного економічного форуму.

Довідка:

Стартап (англ. Startup, startup company) — новий бізнес будь-якої спрямованості, який створюється для реалізації певної перспективної ідеї з метою отримання прибутку. Як правило, стартапи організовуються невеликою (2-5 осіб) командою людей.

Екосистема стартапу — розвиваюче середовище, що оточує стартап, яке може включати такі елементи: фонд, акселератор, корпоративні клієнти, навчальні програми, партнерські мережі, системи внутрішньої взаємодії між фаундерами і менторами.

 

 

Дистанція, інструктори на заміну. Як пройде пробне ЗНО?

Тетяна Вакуленко, заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти, розповіла Громадському Радіо про ЗНО в умовах пандемії.

Анастасія Горпінченко: У рекомендаціях немає норми про дистанцію і кількість дітей у приміщенні. Чи залишиться ця норма без змін?

Тетяна Вакуленко: Наразі відстань між учасниками в аудиторії становитиме 1,2 метра, кількість учасників в аудиторії — 15, плюс старший інструктор і інструктор.

Коли ми говоримо про складання ЗНО, мова йде відсутність комунікації між учасниками. Наприклад, в закладах громадського харчування або банках передбачена активна комунікація між особою, яка звернулась по допомогу та іншою людиною. Якщо ж ми говоримо про ЗНО, то учасники фактично знаходяться один за одним і не комунікують між собою.

 

 

Анастасія Горпінченко: Чи буде забезпечена якась дезінфекція приміщень, санітайзери, провітрювання?

Тетяна Вакуленко: Наразі оприлюднено рекомендації Головного санітарного лікаря України, в них зазначено, що ми маємо дезінфікувати і провітрювати приміщення, а також всі поверхні приміщення. Учасники мають мити руки, дезінфікувати їх і знаходитися в масках. Наразі триває комунікація для забезпечення видатків на закупівлю всіх необхідних засобів індивідуального захисту, а також засобів дезінфекції.

Анастасія Горпінченко: Чи можливе звільнення від складання ЗНО тих, хто не планує вступати у ВНЗ?

Тетяна Вакуленко: Якщо говорити про тестування у червні, то такий варіант не розглядається, МОН визнає важливість державної підсумкової атестації як показника результату навчання особи. Водночас — розглядались варіанти скасування Державної Підсумкової атестації у разі використання другого сценарію проведення ЗНО, який передбачав складання ЗНО наприкінці серпня місяця.

Анастасія Горпінченко: Як буде відбуватися забезпечення відсутності скупчень біля пунктів тестування?

Тетяна Вакуленко: Перед пунктом тестування будуть інформаційні позначки про те, як поводити себе, але найважливіше — в кожного учасника буде перепустка з часом, коли потрібно прийти на пункт. Раніше було одне вікно для всіх з 10.15 до 1.50 всі входили в пункт. Тепер ми звузимо діапазони — будуть невеличкі групи, кожна буде заходити у свій час. Ми будемо рекомендувати учасникам приїздити на свій час.

Анастасія Горпінченко: Також серед рекомендацій до проведення ЗНО є вимірювання температури, дитину із температурою не допустять ?

Тетяна Вакуленко: Якщо температура вища за 37,2 — ми не допускаємо до пункту, але наразі є багато звернень від осіб, у яких підвищена температура у зв’язку з захворюванням щитоподібної залози. Ми рекомендуємо всім, в кого може бути підвищена температура не через ГРВІ, а через хронічні захворювання, мати з собою довідку від лікаря, яка б це підтверджувала.

Ведучі:
Анастасія Горпінченко
Євген Савватєєв

Як школи Великобританії виходитимуть із карантину

З 1 червня Велика Британія відкриє дитячі садки, школи та коледжі. Це станеться за умови, що швидкість зараження зменшуватиметься, а стратегія відновлення працюватиме ефективно. Про це йдеться в документі на сайті Департаменту освіти Великої Британії.

Утім, до школи підуть не всі. Уряд планує поступово збільшувати кількість дітей, керуючись порадами науковців. Зі свого боку, навчальні заклади мають обмежити контакти між різними групами дітей. Так, у класі має бути менше дітей, а в школі – більше персоналу. До того ж, навчальні заклади мусять проводити додаткові захисні заходи: постійно дезінфікувати приміщення й заохочувати дітей мити руки. Докладно про план відкриття читайте в статті “Нової української школи”.

ЩО ПЕРЕДУВАЛО

Днями Британський уряд опублікував аналіз досліджень з усього світу про COVID-19, на який спирався, ухвалюючи рішення. Його зробила урядова наукова дорадча група Sage. Дослідження будуть оновлюватись, адже група науковців й далі працює, і це важливо для формування політики, зокрема й освітньої. “Нова українська школа” прочитала дослідження британців, й ось, що зараз відомо:

  • З 16 749 пацієнтів в Англії, Шотландії і Вельсі лише 239 (2%) – до 18 років, і лише 139 пацієнтів (1,1%) – молодші 5 років.
  • Важке протікання COVID-19 було лише в 1,4% довісімнадцятирічних і в 0,8% доп’ятирічних пацієнтів, які потрапили в лікарні.
  • Повідомлень про спалахи COVID-19 у школах чи яслах немає.
  • Є невизначеність щодо ризику передачі COVID-19 дітьми. Широко повідомляється, що діти можуть заразитися від дорослих через побут або туризм, але багато пишуть і про те, що діти менш схильні заразится і поширювати вірус. Наукова група наводить дослідження, ось деякі з них:

– Дослідження в Ухані й Шанхаї показують, що діти менш сприятливі до зараження коронавірусом. Проте мінус цього дослідження в тому, що воно зосереджене на конкретній групі дітей, а не на всьому населенні. Тож, ризик передавання інфекції дітьми лишається, адже доказова база про це недостатня. Також є ризик, що через легке протікання хвороби в дітей не формуються достатня кількість антитіл і як наслідок – менше шансів на формування імунітету. Але цей аспект потрібно ще вивчати саме в контексті COVID-19.

– У школах Нового Південного Уельсу (NSW, Австралія; 8 мільйонів населення) з березня до середини квітня 2020 року виявлено 18 випадків захворювання (9 учнів, 9 працівників) із 15 шкіл (старших і початкових). Усього 735 учнів та 128 працівників були визначені як тісні контакти до тих, хто захворіли. У початкових школах у 6 випадках із хворими контактували 168 людей і лише одна (дитина) мала підозру на захворювання. У старших школах 12 хворих мали 695 контактів і ніхто не заразився. 75 контактних осіб зі старших шкіл пройшли обстеження за місяць після контакту, лише 1 учень (жоден із персоналу) мав антитіла, що свідчить про інфекцію.

Серед рогалин дослідження: невелика кількість випадків (лише 18), відвідуваність школи була низькою через заклик залишатися вдома (з 23 березня), незрозуміло, чи простежували контактування в родинах.

– Інше дослідження, французьке, показало, що чим менші діти, тим менше вони сприятливі до зараження, тож 16–17-річні підлітки показують трохи нижчу, ніж у дорослих, але доволі високу сприятливість.

  • Sage робить висновок, що ризик заразитися для дітей у школі не більший, аніж в іншому середовищі.
  • У Британії немає жодних доказів, що дитина заразила когось із сім’ї. Зазвичай батьки заражають дітей, а не навпаки – адже в сім’ях найчастіше хворіють дорослі (ідеться саме про виявлену хворобу через тестування, а не прояв симптомів).
  • Закриття шкіл вплине на поширення коронавірусу, але значно менше, ніж для грипу. Якби це був грип, то закриття шкіл на 6–12 тижнів могло б зменшити захворюваність на 7,5–25%. Найкраща оцінка для коронавірусу – зниження захворюваності на 10–20%. Щоби зберегти помітний ефект, школи потрібно закривати на кілька місяців.
  • Дозвіл школам залишатися відкритими для малої кількості учнів матиме такі ж результати, як закриття шкіл для всіх. Дозвіл складати іспити в закритих школах матиме незначний вплив на поширення інфекції серед населення.
  • Достатніх доказів про користь від закриття шкіл немає. 2009 року літні канікули лише розкололи пандемію грипу на дві хвилі. Проте незрозуміло, чи це можна застосовувати до коронавірусу. Якісний аналіз ускладнює також те, що зараз понад 100 країн запровадили закриття шкіл у відповідь на COVID-19, але є різниця у швидкості та масштабі закриттів (тривалість, а також повне/часткове закриття). Окрім того, закриття шкіл здійснювали паралельно з іншими карантинними заходами, тож прослідкувати ефект саме від закриття шкіл складно.
  • Діти зі складними життєвими обставинами і/або з інвалідністю найбільше втратять від переривання навчання. Ідеться як про навчальну частину, так і емоційну підтримку, яку ці діти могли мати в школі. Також карантин може посилити нерівність між дітьми.
  • Для дітей з уразливих груп карантин може збільшити ризик для добробуту (наприклад, посилення домашнього насильства через загальний стрес, фінансові проблеми в сім’ї тощо).
  • Майже 7 з 10 (67%) респондентів нещодавного опитування зазначили, що закриття школи вплинуло на психічне здоров’я дитини й майже 3 з 10 (26%) – фізичне здоров’я.
  • Звісно, багато досліджень, які вивчали британці, стосуються не напряму пандемії коронавірусу, а інших моментів, коли діти не ходили в школу (канікули також) або опинялися в ізоляції. Зокрема, орієнтовно 30% дітей, які були ізольованими або перебувають на карантині, відповідали клінічним критеріям посттравматичного стресового розладу. Але ці результати в контексті коронавірусу потрібно трактувати обережно.
  • Дослідники роблять висновок, що час – важливий: чим довше триватиме карантин, тим глибшими будуть труднощі й тим більшими будуть кошти, щоби подолати наслідки.
  • Водночас, дослідники говорять, що здійснити соціальне дистанціювання в школах – важко. Особливо в початкових.
  • Наукова група робить висновок, що вчителі не більше піддаються ризику захворіти, аніж представники інших професій.

Sage вивчив сім сценаріїв відкриття шкіл із зазначенням ризику, вони були презентовані політикам.

Переклад (знизу): усі середні школи; по половині класу в першій і другій частині дня; усі початкові школи; половина класу одного тижня, половина – іншого; до літа діти перехідних класів; ранній вік; більш уразлив діти/діти важливих працівників (наприклад, медиків) Джерело графіка: Sarg

 

Зрештою, обрано комбінований варіант.

ДІТИ ЯКОГО ВІКУ ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДО НАВЧАННЯ

  • Усі вихованці закладів дошкільного віку, включно з яслами.
  • Учні початкових шкіл 1 і 6 класів. Це – діти 5–6 і 10–11 років відповідно.
  • Учні середньої школи та коледжів 10 і 12 класів (це випускні класи: кінець першого етапу і другого етапів середньої освіти відповідно, – ред.). Це – діти 14–15 і 16–17 років, відповідно.
  • Учні пріоритетних категорій: так звані вразливі діти та діти медичних працівників. Вони мали змогу навчатися ще з березня.
  • Учні спеціальних шкіл і спеціальних навчальних закладів для дітей від 16 років. Ці установи працюватимуть над поетапним поверненням учнів, не спираючись на конкретні вікові групи.
  • Учні 10 та 11 класів, які навчаються в школах, де немає 12 класу.
  • Учні, які працюють із соціальним працівником. Утім, якщо фахівець вирішить, що вдома діти ризикують менше, ніж виходячи з нього, до навчання можна не повертатись.

Влада Великої Британії наполегливо заохочує, аби учні вищеназваних категорій повернулися до навчання. Утім, як зазначають у документі, за неявку дитини батьків не штрафуватимуть.

ЯКІ ЗАХИСНІ ЗАХОДИ МАЮТЬ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ШКОЛИ

Зміни в школах залежатимуть від індивідуальних можливостей навчальних закладів, але мають мінімізувати ризики для дітей, персоналу та їхніх сімей. Усі навчальні заклади повинні повідомити батькам про їхні детальні плани.

Поради Департаменту освіти для навчальних закладів:

  • Провести оцінювання ризиків зараження коронавірусом у школі. Зважаючи на це, мінімізувати ці ризики.
  • Переконатись, що учні не відвідуватимуть заклади освіти, якщо в них чи в члена їхньої сім’ї є симптоми коронавірусу.
  • Пильнувати, аби учні мили руки проточною водою з милом протягом 20 секунд або використовували антисептики.
  • Пильнувати, аби діти чхали в лікоть і не торкалися обличчя.
  • Частіше чистити поверхні, як-от дверні ручки, поручні, стільниці, ігрове обладнання та іграшки.
  • Мінімізувати контакти між дітьми, організовуючи менші класи чи групи в класах (у початковій школі – до 15 учнів).
  • Зменшити ризик змішування груп, змінюючи розклад. До прикладу, організувати поетапні перерви або поетапний вихід зі школи.
  • Слідкувати, щоби групи трималися якомога далі одна від одної. Утім, короткий, тимчасовий контакт, наприклад, коли групи перетинаються в коридорі, – це низький ризик зараження.

Розклад і години перебування в школі можуть відрізнятися від тих, що були до карантину. У документі-пораднику для початкової школи йдеться також про те, що учням треба менше користуватися спільними підручниками. Батьки можуть заходити до шкільних будівель лише за необхідності й за домовленістю.

До того ж, дітям і батькам радять ходити до школи пішки або їздити на велосипеді, аби уникати громадського транспорту. Зі свого боку, школи спілкуватимуться з місцевою владою та перевізниками, які опікуються шкільними автобусами. Вони мають створити механізми, що забезпечуватимуть дистанцію й мінімізуватимуть контакти з іншими дітьми.

ЩО ТРЕБА ДЛЯ ГІГІЄНИ У ШКОЛІ

У документі-пораднику для початкової школи йдеться, що школи мають забезпечити такі умови (якщо це можливо):

  • Мило й гаряча вода в кожному туалеті. Якщо можливо, у кожному класі.
  • Станції для дезінфекції рук біля входу в школу.
  • Смітники для засобів особистої гігієни (до прикладу, для носовичків).
  • Одноразові тканини (носовички) для дітей.

ЩО ТРЕБА ДЛЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ

Учні по-різному переживали карантин. І це багато важить у тому, наскільки легко вони адаптуються до відвідування школи та її розпоряджень. Персонал повинен знайти рівновагу між адаптацією учнів і їхнім психологічним здоров’ям. Про це також йдеться в документі-пораднику для початкової школи. Аби допомогти учням адаптуватись, учителям радять:

  • Дати змогу дітям поділитись із групою чи вчителем досвідом останніх кількох тижнів.
  • Дати змогу дітям спілкуватися одне з одним і з дорослими, яким довіряють.
  • Проводити тематичні уроки. Наприклад, про психічне самопочуття чи безпеку.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ДИТИНА АБО РІДНЯ – У ГРУПІ РИЗИКУ

Департамент освіти Великої Британії пояснює, що клінічно вразливі люди – це люди, які мають високий ризик виникнення важких захворювань від коронавірусу. Є й особи, захворювання яких підпадають під категорію “надзвичайно клінічно вразливі”. Мало дітей перебувають у цих категоріях, і батьки повинні звернутися до лікаря, якщо їхня дитина серед таких. Ці учні не повинні відвідувати заклади освіти.

Як школи Великобританії виходитимуть з карантину Учні по-різному переживали карантин. І це багато важить у тому, наскільки легко вони адаптуються до відвідування школи та її розпоряджень. Персонал повинен знайти рівновагу між адаптацією учнів і їхнім психологічним здоров’ям. Фото: автор – IgorVetushko, Depositphotos

 

Учні, які живуть разом із людиною, яка вважається надзвичайно клінічно вразливою, можуть повернутися до навчання лише в тому випадку, якщо дотримуватимуться суворої соціальної дистанції.

Діти, які живуть із людиною, яка вважається клінічно вразливою, включно з вагітними, можуть відвідувати навчальні заклади. Також дітей і працівників закладів тестуватимуть на коронавірус, якщо вони або члени їхніх сімей матимуть симптоми хвороби, і відправлятимуть на самоізоляцію.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО В ШКОЛІ Є ПІДТВЕРДЖЕНИЙ ВИПАДОК КОРОНАВІРУСУ

  • Якщо в учнів або працівників навчального закладу виникнуть симптоми, схожі на коронавірус, їх треба відправити додому та порадити ізолюватися протягом 7 днів. Їхні сім’ї повинні ізолюватися на 14 днів (довший термін пов’язаний із тим, що симптоми можуть проявлятися не одразу, – ред.). Усі працівники та студенти, які відвідують школу, матимуть змогу зробити тест, якщо в них з’являться симптоми.
  • Якщо учні чи працівники отримають позитивні результати, решту їхнього класу або групи треба відправити додому та порадити ізолюватися на 14 днів. Інші учні школи та працівники, які не контактували з цією групою, не потребують самоізоляції.
  • Якщо коронавірус виявлять у кількох людей у класі чи в школі, місцеві групи охорони здоров’я проведуть швидке розслідування та проконсультують школи про наступні дії. У деяких випадках багатьом дітям порадять ізолюватись як запобіжний захід. Можливо, цілому класу чи паралелі.

Марія Марковська, Вікторія Топол, “Нова українська школа

Оновлено онлайн – платформу для вчителів англійської мови

Міністерство освіти і науки України спільно з Британською Радою, Cambridge University Press та Cambridge Assessment English запустило оновлену онлайн-платформу для підвищення кваліфікації вчителів англійської мови у початкових класах – Ukrainian English Language Teacher Learning Platform.

“Ми вдячні нашим партнерам – Британській Раді, Cambridge University Press та Cambridge Assessment English – за систематичну підтримку професійного розвитку вчителів англійської мови. З моменту створення платформи у 2018 році нею вже скористались понад 20 000 вчителів – це яскравий показник інтересу до платформи і необхідності в ній”, – зазначила т.в.о. Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.

Платформа містить навчальний курс та добірку ресурсів для вдосконалення професійної майстерності педагогів. Окрім доступних раніше ресурсів, тепер на ній з’явилися матеріали, які допоможуть викладати англійську також учням 3-х та 4-х класів.

У новому розділі “Документи”, зокрема, розміщено:

  • навчальні програми з іноземних мов для 1-4 класів з посиланнями на ресурси, які можна використовувати під час навчання;
  • шкалу життєвих компетентностей “Cambridge Framework for Life Competencies” з описом умінь учнів у рамках компетентностей, детальним описом очікуваних результатів навчання на кінець 4 класу, практичними порадами вчителю та готовими завданнями;
  • дорожню карту, яка співставляє кожен онлайн-ресурс від Британської Ради, Cambridge University Press та Cambridge Assessment English відповідно до тем програми НУШ та розвитку мовленнєвих умінь учнів.

Можливостями онлайн-платформи також можуть користуватись і нові вчителі – для них першим етапом буде онлайн-курс із методики. Після ознайомлення з матеріалами та проходження тесту вчителі зможуть отримати відповідний сертифікат про проходження курсу, який зараховує п’ять годин навчання з підвищення кваліфікації до професійного портфоліо.

Довідково. Платформа Ukrainian English Language Teacher Learning Platform є онлайн-частиною програми Міністерства освіти і науки України з підготовки вчителів англійської мови для успішної реалізації реформи НУШ у початковій школі.

Особливості вступу у профтехи в 2020 році

У червні заклади профтехосвіти розпочнуть прийом документів на навчання від вступників. Для тих, хто ще не визначився з професією або сумнівається, чи варто обирати професійну освіту, надається серія відео від ключових стейкхолдерів — фахівців Міністерства, адміністрацій закладів і роботодавців. Сьогодні, 26 травня 2020 року, на Youtube-каналі МОН розміщено перше відео з заступником Міністра освіти і науки Петром Коржевським.

У першому відео йдеться про переваги профосвіти, а саме:

– швидке опанування професії від 6 місяців до 3 років;

– безоплатне навчання та проживання у гуртожитку;

– стипендія та оплачувана практика.

Петро Коржевський також визначає 5 простих кроків для вступу в профтех і ресурси, які можуть знадобитися під час вибору закладу для навчання. Він також розповідає про масштабну програму ЄС “EU4Skills: Кращі навички для сучасної України”, яка підтримує реформу профосвіти на національному рівні.

Вже скоро на сайті та Youtube-каналі Міністерства з’явиться відео з директором одного з професійно-технічних училищ і відомим шеф-кухарем.

Учні профтехів можуть виходити на практичне навчання з 1-го червня

З 1-го червня учні закладів профосвіти, для яких неможливо перенести практичне навчання у дистанційний формат, можуть виходити на заняття. Для випускників також зможуть організувати державну кваліфікаційну атестацію. Про це йдеться у листі Міністерства освіти і науки, який був розісланий 25 травня 2020 року.

Важливо, що розпочати роботу зможуть заклади профосвіти тільки тих регіонів, де місцева влада прийме рішення про послаблення карантину. Крім того, директор має погодити механізм роботи з місцевим управлінням освіти.

Відвідувати профтехи учні зможуть, зокрема для того, щоб скласти лабораторну роботу, пройти теми з виробничого навчання чи практики, відпрацювати водіння транспортного засобу тощо. Під час уроку в кабінеті мають знаходитися не більш як 10 осіб одночасно, а провітрювати приміщення необхідно буде щонайменше 15 хвилин перед і після кожного заняття.

Адміністрація профтехзакладу має попіклуватись про безпечність освітнього процесу, а саме:

  • прибирання двічі на день
  • дезінфекцію
  • інформування про необхідність регулярного миття рук із милом і використання захисної маски
  • заборону перебування у закладі сторонніх осіб
  • дотримання дистанції — розсадка по одному учню за партою
  • щоденний температурний скринінг працівників і учнів
  • інструктаж про симптоми хвороби та дії у випадку зараження.

Щоб уникнути скупчення учнів у закладі, адміністрація може змінювати графік освітнього процесу: починати заняття в різний час, скоротити чи збільшити тривалість перерв, запланувати позмінне навчання тощо.

Водночас МОН рекомендує не застосовувати очне навчання без нагальної потреби та комбінувати його з дистанційним опануванням матеріалу.

Як будуть працювати дитсадки в умовах адаптивного карантину

До дитсадків не пускатимуть дітей та працівників із температурою вище 37,2 С, приміщення необхідно дезінфікувати та провітрювати, а з дітьми варто проводити більше часу на свіжому повітрі. Про це йдеться у тимчасових рекомендаціях щодо організації роботи дитячих садків на період карантину через COVID-19. Рекомендації підписано Головним державним санітарним лікарем та опубліковано на сайті МОЗ.

“Дитячі садки відкриють у період адаптивного карантину, а не після його припинення, тож дітям та працівникам будуть вимірювати температуру, а приміщення будуть додатково дезінфікувати, прибирати та провітрювати. Безпека та здоров’я дітей і працівників дитсадків – наш головний пріоритет”, – розповіла т.в.о. Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.

При вході до закладу дошкільної освіти працівники та діти мають проходити температурний скринінг. Також протягом дня, щонайменше раз на 4 години, працівники повинні вимірювати температуру дітям. Дітей, у яких температура тіла вища за 37,2 С та тих, у кого є симптоми гострого респіраторного захворювання, мають ізолювати та повідомити про це медпрацівника і батьків.

На вході до дитячого садка має бути облаштовано місце для обробки рук спиртовмісним антисептиком, а також нагадування для дітей та дорослих про важливість дезінфекції рук. Заклади можуть скористатись постерами, які розробило МОН.

У період карантину в дитячих садках буде заборонено, зокрема:

  • використовувати багаторазові рушники, м’які іграшки та килими з довгим ворсом;
  • перебувати в приміщенні у вуличному взутті;
  • проводити заходи за участю дітей більше ніж з однієї групи;
  • проводити батьківські збори, крім тих, що проводять дистанційно.

На час адаптивного карантину МОЗ рекомендує:

  • проводити додаткові заняття щодо профілактики вірусних захворювань для дітей;
  • надавати пріоритет активностям на свіжому повітрі;
  • створити максимальну дистанцію в групі та під час харчування;
  • обмежити заняття, що потребують фізичного контакту або додаткового інвентаря;
  • розробити графік прогулянок таким чином, щоби не допустити змішуваня груп.

Заклади дошкільної освіти повинні забезпечити працівників засобами індивідуального захисту, проводити дезінфекцію поверхонь щонайменше раз на 2 години, вологе прибирання 2 рази на день, а також провітрювати приміщення протягом дня.

З відкриттям дитячих садків працівники дошкільних закладів мають приділяти особливу увагу дезінфекції рук та мити їх із милом або обробляти спиртовмісними антисептиками щонайменше раз на 2 години. Всі працівники повинні носити маски або респіратори протягом робочого дня.