Daily Archives: 25/06/2020

Кабмін призначив Сергія Шкарлета в.о. міністра освіти і науки

Кабінет Міністрів призначив ректора Чернігівського національного технологічного університету Сергія Шкарлета заступником міністра освіти і науки і одночасно поклав на нього обов’язки в.о. міністра освіти і науки України.

Відповідне рішення було ухвалено на засіданні Кабінету Міністрів 25 червня.

Як відомо, кандидатуру Сергія Шкарлета порекомендував ректорський корпус під час зустрічі з Володимиром Зеленським, що відбулась на початку червня.

Водночас імовірність призначення ректора Чернігівського технологічного університету міністром освіти викликала хвилю обурення серед громадських активістів та у ЗМІ.

Зокрема, йому закидають випадки плагіату у наукових роботах, невідповідність доходів і видатків в декларації, політичні симпатії до Партії регіонів, зв’язки з екс-міністром освіти Дмитром Табачником тощо.

17 червня 2020 року прем’єр-міністр подав кандидатуру Шкарлета до парламенту для призначення міністром освіти і науки.

18 червня парламентський Комітет з питань освіти, науки та інновацій, в якому більшість складають депутати від «Слуги народу», не рекомендував Верховній Раді голосувати за його кандидатуру.

Постанова про призначення була у порядку денному Ради 18 червня, але це питання до розгляду не дійшло, оскільки необхідних голосів на призначення Шкарлета на посаду не вистачає. Значна група противників його кандидатури є також у президентській фракції.

Сергій Шкарлет народився 19 жовтня 1972 року.

Він працював в Чернігівському технологічному інституті на кафедрі економетрії обліку і аудиту. Також був проректором, а згодом ректором Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права Міжнародного науково-технічного університету (за сумісництвом).

З травня 2010 року – ректор Чернігівського державного технологічного університету.

Рекомендації МОН щодо створення інклюзивного освітнього середовища

Міністерство освіти і науки України надає рекомендації щодо створення інклюзивного освітнього середовища, зокрема універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, в закладах дошкільної освіти.

 

Рекомендації щодо створення інклюзивного освітнього середовища, зокрема універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, в закладах дошкільної освіти.

 

Впровадження інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами раннього та дошкільного віку (далі – дітей з ООП) передбачає створення для них комфортного освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини та забезпечило б належні умови для здобуття освіти відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, отримання корекційно-розвиткових послуг, спрямованої на усунення порушень психофізичного розвитку дитини, ранньої соціалізації тощо.

Невід’ємною складовою організації освітнього простору для дітей з ООП в умовах закладу освіти є забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, а також наявність ресурсної кімнати.

Порядком організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530, передбачено, що засновник (засновники) закладу дошкільної освіти за умови створення інклюзивної групи має забезпечити в установленому законодавством порядку:

  • приведення території закладу, будівель та приміщень у відповідність із вимогами державних будівельних норм щодо закладів дошкільної освіти та інклюзивності;
  • створення відповідної матеріально-технічної та навчально-методичної бази, у тому числі забезпечення необхідними навчально-методичними та навчально-наочними посібниками, навчально-дидактичним й ігровим обладнанням;
  • облаштування ресурсної кімнати для проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять тощо.

Державними будівельними нормами ДБН В.2.2-4:2018 «Будинки і споруди. Заклади дошкільної освіти», затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.04.2018 № 107 (далі – ДБН В.2.2-4:2018), передбачено, що при будівництві нових (реконструкції) закладів дошкільної освіти обов ’язкове проектування на першому поверсі будівлі групового осередку для інклюзивної групи, в якому додатково розміщується ресурсна кімната площею не менше ніж 16 м2. Вона повинна мати вихід у загальний коридор. Двері в такому осередку мають бути завширшки не менше ніж 0,9 м.

Створення в закладі дошкільної освіти ресурсної кімнати – є важливим кроком на шляху формування ефективного інклюзивного освітнього середовища для дітей з ООП для забезпечення реалізації права дітей на здобуття якісної дошкільної освіти, їх фізичного, розумового і духовного розвитку.

При створені ресурсних кімнат важливо дотримуватися ДБН В.2.2-4:2018 та ДБН В.2.2-40-2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234 (далі – Санітарний регламент) та інших норм і правил.

Створюючи ресурсну кімнату, необхідно звернути увагу на:

1) предметно-просторове планування:

  • кімната має бути достатньо просторою та незахаращеною зайвим обладнанням;
  • слід уникати предметів, які можуть спричинити травмування;

2) освітлення та вентиляція:

  • приміщення повинне мати природне освітлення, однак необхідно передбачити штори, жалюзі, ролети або інші види захисту;
  • робоче освітлення здійснюється люмінесцентними лампами, допускається використання світлодіодних ламп, світильників, які відповідають вимогам Санітарного регламенту, ДБН В.2.2-4:2018;
  • розрахункова температура повітря – +19-23 °С;

3) санітарно-гігієнічні умови:

  • в ресурсній кімнаті, або поруч з нею, має бути розташована умивальна раковина;
  • з ресурсної кімнати має бути швидкий доступ до туалетної кімнати;

4) зовнішній шумовий фон:

  • не бажано, щоб поруч з ресурсною кімнатою знаходилися спортивний або музичний зали, це може перешкоджати проведенню корекційно-розвиткових занять.

Гама кольорів та текстур обладнання в ресурсній кімнаті підбирається максимально нейтральних та природніх відтінків, лише деякі меблі можуть мати насичене забарвлення, являючись яскравими акцентами інтер’єру кімнати.

Вимоги до обладнання та опис призначення ресурсної кімнати міститься у Типовому переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів освіти, затвердженого наказом МОН 23.04.2018 № 414 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 травня 2018 р. за № 582/32034 (далі – Типовий перелік спеціальних засобів корекції).

Основне призначення ресурсної кімнати – створення комфортного простору для організації освітнього процесу дітей з ООП на основі застосування особистісно-орієнтованих методів. Вона має бути зручною та затишною, водночас максимально функціональною, спеціально облаштованим приміщенням, призначеним для розвитку дітей з ООП, гармонізації їхнього психоемоційного стану, надання (проведення) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять).

Для цього приміщення ресурсної кімнати може бути поділено за допомогою стаціонарної або мобільної перегородки на дві зони – навчально- пізнавальну та ігрову. У навчально-пізнавальній зоні може здійснюватися процес навчання (корекції) дітей з ООП (груповий або індивідуальний). В ігровій зоні створюється простір, який сприятиме покращенню психоемоційного стану дітей, зниженню у них тривожності, агресії, нервового збудження тощо.

Використання ресурсної кімнати дасть можливість підвищити ефективність освітнього процесу та соціалізації дітей з ООП на основі сенсорної стимуляції та емоційного розвантаження, допоможе гасити спалахи роздратування, невротичні стани та агресивну поведінку.

У дітей з порушеннями розвитку такі пізнавальні сфери, як зір, слух, тактильні відчуття, вестибулярний апарат, часто працюють розгалужено. Тому важливо, щоб у ресурсній кімнаті були зібрані стимулятори, які діють на всі сенсорні сфери дітей: зорові (світло і колір), слухові (звуки (музика)), нюхові (легкі аромати), тактильні (іграшки, обладнання різні за структурою) відчуття.

Супроводження дітей з ООП до ресурсної кімнати можуть здійснювати асистент вихователя, вихователь, асистент дитини, вчитель-дефектолог, практичний психолог або інші працівники закладу освіти. Заборонено залишати дітей в ресурсній кімнаті без нагляду.

Для зручності керівником (заступником керівника) може бути складений розклад використання ресурсної кімнати для надання (проведення) психолого- педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять).

Ресурсна кімната може використовуватися усіма учасниками освітнього процесу. В разі потреби та за умови наявності необхідних ресурсів (вільних приміщень, коштів для обладнання) в закладі освіти може бути створено більше однієї ресурсної кімнати.

Незамінним інструментом для адаптації дітей до умов навколишнього середовища та розвитку є сенсорна кімната (сенсорний куток) – це спеціально організоване середовище, оснащене обладнанням для стимуляції систем сприйняття: тактильної, слухової, зорової, смакової, нюхової та вестибулярної. Вона стимулює активність дітей з низькою мотивацією до навчання, аутичними або психомоторними розладами і розслаблює дітей з підвищеною агресією, тривожними розладами, гіперактивністю.

Завдяки процедурам стимуляції різних сенсорних систем, можна домогтися таких ефектів:

  • розслаблення – зняття м’язового та емоційного напруження;
  • стимуляція сенсорного сприйняття і рухової активності;
  • розвиток концентрації і управління увагою;
  • підвищення позитивних емоцій шляхом стимулювання психічної і пізнавальної активності;
  • розвиток правої півкулі головного мозку, а значить – творчих здібностей, уяви, інтуїції;
  • корекція і відновлення зорово-моторної координації;
  • корекція та відновлення рецепторної чутливості;
  • корекція психічних станів – зниження агресії та тривожності;
  • профілактика розумової і фізичної перевтоми.

Сенсорні кімнати в закладах дошкільної освіти можуть бути облаштовані світловим пучком для психологічного розвантаження, сенсорними світловими іграшками, інтерактивними панелями з сенсорними датчиками, м’якими пазлами, конструкторами, звуковим обладнанням, безкаркасними меблями тощо.

Використання сенсорної кімнати допомагає дитині з ООП відволіктись від освітнього процесу, розслабитись і заспокоїтись. Особливо відчуття спокою та безпеки є важливою складовою життя дітей з аутизмом.

Типовим переліком спеціальних засобів корекції визначено вимоги до обладнання для сенсорної кімнати (сенсорного кутка), кабінету психологічної реабілітації. Сенсорний куток може розміщуватися в ресурсній кімнаті, кабінеті психолога тощо.

Реалізація права дітей з ООП щодо рівного доступу до якісної дошкільної освіти вимагає забезпечення безбар’єрного доступу до закладів освіти та організації безпечного інклюзивного освітнього середовища.

Основними елементами забезпечення архітектурної доступності та умов для організації інклюзивного навчання в закладі освіти є:

  • доступність прилеглої території до будівлі закладу освіти (шляхи руху, зона паркування транспорту);
  • безбар’єрний вхід (входи, виходи, сходи, пандуси);
  • безперешкодний рух в приміщеннях (коридори, ліфти, підйомники, позначення, піктограми);
  • доступність до дверних і відкритих прорізів;
  • пристосування приміщень (шляхів руху, загальних і санітарних приміщень, рекреаційних зон).

Заходи щодо доступності освітнього середовища потребують забезпечення виконання обов’язкових регламентних вимог, дотримання технічних характеристик матеріалів, обладнання, визначених відповідними державними будівельними нормами (ДБН) і державними стандартами України (ДСТУ).

При розробленні проектно-кошторисної документації для будівництва, реконструкції, капітального ремонту або технічного переоснащенні закладів дошкільної освіти необхідно дотримуватись ДБН і ДСТУ, що дозволить реалізувати безбар’єрне середовище.

 

 

З метою надання інформаційної підтримки органам місцевого самоврядування щодо створення безбар’єрності та умов для інклюзивного навчання в закладах освіти Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України підготовлено інформаційний посібник «Новий освітній простір. Безбар’єрність», який можна завантажити за посиланням.

Таким чином, забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування навколишнього середовища, в тому числі створення ресурсної кімнати, є невід’ємною частиною інклюзивного простору та забезпечує основу для належної організації дошкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами.

Джерело Лист МОН № 1/9-348 від 25 ЧЕРВНЯ 2020р. 

 

 

Як розрахувати середній бал без ДПА? Лист МОН.

18 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань завершення 2019/2020 навчального року», згідно з яким у зв’язку зі здійсненням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році, звільняються від проходження державної підсумкової атестації. Здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році, мають право пройти державну підсумкову атестацію, у тому числі у формі зовнішнього незалежного оцінювання, за власним бажанням.

Закон звільняє від державної підсумкової атестації (далі – ДПА) у будь-якій формі (як в закладі освіти, так і у формі зовнішнього незалежного оцінювання) всіх здобувачів освіти (незалежно від форми здобуття освіти), які завершують здобуття повної загальної середньої освіти. При цьому, Закон не звільняє від проходження зовнішнього незалежного оцінювання здобувачів освіти, які планують вступати до закладів вищої освіти, у 2020 році.

Зважаючи на зазначене, Міністерство освіти і науки України надає роз’яснення щодо обчислення середнього бала документа про здобуття повної загальної середньої освіти під час вступної кампанії 2020 року.

У зразках документів про повну загальну середню освіту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2015 р. № 645, внесення запису про середній бал документа про повну загальну середню освіту випускників у додаток до цього документа не передбачено.

Розрахунок середнього бала документа про повну загальну середню освіту здійснюється вступниками до закладів вищої (фахової передвищої) освіти самостійно при подачі заяв (у паперовому та електронному вигляді) та перевіряється приймальними комісіями закладів вищої освіти.

Відповідно до Порядку подання та розгляду заяв в електронній формі на участь у конкурсному відборі до закладів вищої (фахової передвищої) освіти України в 2020 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 квітня 2020 року № 482, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 червня 2020 року за № 501/34784 середній бал додатка до документа про повну загальну середню освіту, обчислюється за 12-бальною шкалою з округленням до десятих частин бала і розраховується як середнє арифметичне усіх зазначених в додатку до документа оцінок (інваріантна частина, варіативна частина, державна підсумкова атестація). Предмети, за якими зроблено запис «звільненяй(а)»/«зараховано», а також факультативи у загальну кількість не враховуються.

Таким чином у разі надання вступником документа про повну загальну середню освіту, у якому замість оцінок державної підсумкової атестації зроблений запис «звільнений(а)», середній бал обчислюється без врахування державної підсумкової атестації з відповідного(-их) предмета(-ів) у загальну кількість предметів у відповідному додатку.

З повагою
Заступник Міністра                       Єгор Стадний

 

Лист МОН № 1/9-342 від 24 червня 2020 року