ЯК ПРИШВИДШИТИ ВИПУСК КВАЛІФІКОВАНИХ ФАХІВЦІВ?
Опубліковано: 03.06.2022

Під час чергової онлайн-конференції, присвяченої організаційним питанням функціонування галузі, генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН Олег Шаров розпочав дискусію про можливість зміни термінів підготовки бакалаврів та магістрів на деяких спеціальностях.

Закон України «Про вищу освіту» передбачає, що загальний обсяг бакалаврської програми становить 180–240 кредитів Європейської кредитно-трансферної системи (навчання триває від 3 до 4 років), а магістерської програми – від 90 до 120 кредитів ЄКТС (навчання триває від 1,5 до 2 років). За словами Олега Шарова, сьогодні майже всі бакалаврські програми,  за дуже невеликою кількістю винятків, мають 240 кредитів (4 роки навчання). Магістерські програми, якщо вони є освітньо-професійними, мають 90 кредитів (це 1,5 року навчання), невелика кількість освітньо-наукових програм має 120 кредитів (відповідно, 2 роки навчання). 

– Зараз перед нами стоїть питання дуже важливе і складне: як можна опрацювати зміни в системі вищої освіти, щоби прискорити випуск у професійну діяльність фахівців, які будуть украй потрібні для післявоєнного відновлення України, – говорить Олег Шаров. – Ідеться як про відновлення фізичних об’єктів – цим займатимуться, зокрема, випускники будівельних спеціальностей, – так і про швидке економічне відновлення в умовах очевидного дефіциту кадрів. Нині МОН спільно із профільним комітетом ВРУ вивчають ситуацію з можливістю прискорити перехід від системи «4 + 1,5» на систему «3 + 2». До цього часу такі зміни були лише частковими та експериментальними.

Генеральний директор директорату наголошує, що така ініціатива у жодному разі не має на меті хоч якось негативно вплинути на якість освіти. Але післявоєнна Україна потребуватиме термінової підготовки кадрів певних спеціальностей. І система вищої освіти повинна буде давати відповіді на ці виклики.

– На відміну від попередніх років, МОН готове активно погоджувати експерименти з переходом на трирічний бакалаврат, – зауважує Олег Шаров. – Ідеться про спеціальності, де є абсолютно нормальною практика, коли переважна більшість здобувачів освіти активно працюють за фахом, часто навіть із другого курсу. У цей перелік можуть потрапити і деякі гуманітарні спеціальності. Ми розуміємо, що на окремих спеціальностях так зробити не можна, передусім – на регульованих.

Таке обговорення варто розпочинати, переконаний Олег Ігорович. І, за можливості, треба дивитися на цю ідею не лише крізь призму усталених переконань і практик, а також з урахуванням екстремальної воєнної ситуації, в якій наразі знаходиться Україна. Якщо навчальні заклади вже мають конкретні пропозиції, МОН готове оперативно їх розглядати. Зокрема – давати можливість провести експеримент, якщо йдеться про акредитовані освітні програми. Якщо ж у результаті всебічного обговорення буде ухвалено рішення щодо спеціальності в цілому, тоді треба буде дуже швидко вносити зміни до стандарту. Зрозуміло, що до цього процесу мають бути активно залучені роботодавці, які реально можуть оцінити перспективи випускників на ринку праці.

Максим КОРОДЕНКО,

«Освіта України», № 17 від 2 травня 2022 року.