Здавалося б, нещодавно вступники та приймальні комісії долали виклики вступної кампанії під час активних воєнних дій, а вже час готуватися до вступу 2023 року. Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив пропозицію про внесення на розгляд до Верховної Ради проєкту закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2023 року», ініційованого МОН із урахуванням успішного цьогорічного досвіду. Чим керувалось міністерство при визначенні предметів обов’язкової частини національного мультипредметного тесту у наступному році? Чи не створить можливість складання додаткових предметів нерівних умов для вступників? І, зрештою, чи буде повернення до ЗНО? Про це «Освіта України» запитала у генерального директора директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН Олега ШАРОВА.
– Цьогорічна вступна кампанія вже стала історією. Як Ви оцінюєте її проведення? Чи можете назвати «історії успіху» НМТ 2022 року?
– Порівняно з головним для всіх нас – захистом України – вступна кампанія є лише маленькою цеглинкою у великій стіні незламності нашого народу. Проте, всі причетні до її організації – заклади освіти, Український центр оцінювання якості освіти, ДП «Інфоресурс», розробники тестових завдань та програмного забезпечення, органи управління усіх рівнів, міжнародні партнери, політичне керівництво робили все, щоб в 2022 році вступна кампанія пройшла спокійно, організовано та результативно. Звичайно, чимало людських надій було зруйновано війною, але й не справдилось жодних апокаліптичних прогнозів щодо нашої вищої освіти, яких не бракувало навесні та влітку. Сподіваюсь, що майбутні дослідники скажуть про історію успіху вступної кампанії 2022 року та її ключового інструменту – національного мультипредметного тесту.
Насамперед успіхом тестування-2022 року я вважаю складання обов’язкової частини НМТ в один день. Це суттєво зменшує безпекові ризики учасників НМТ (час на перебування в тимчасовому екзаменаційному центрі, доїзд до нього і від нього), спрощує організацію, скорочує витрати держави та учасників. Можливо, це не є визначальним для мешканців великих тилових міст, але в сільській глибинці, ближче до лінії фронту і навіть за кордоном це може бути критично важливим для вступників.
І, звичайно, результат обов’язкової частини НМТ з різними коефіцієнтами має бути достатнім для вступу на будь-яку спеціальність, хіба що творчий конкурс на мистецькі та спортивні спеціальності потрібно складати окремо.
– Чим керувалось Міністерство освіти і науки при визначенні предметів обов’язкової частини НМТ?
– Керувалося системними міркуваннями мотивування вступників та прогностичної валідності тестових іспитів. Державна українська мова є мовою освітнього процесу в закладах вищої освіти, без володіння нею проблематично здобувати вищу освіту в Україні взагалі. Математика є критично важливою для формування системного мислення людини. Знання історії України дають змогу усвідомити поступ часу, перспективи нашої державності та зрозуміти причини російської агресії проти нас. Іноземна мова відкриває глобальний світ і дозволяє скористатись перевагами майбутньої євроінтеграції України. Такий набір предметів є універсальним і дозволяє формувати конкурсний бал для вступу на усі спеціальності.
– У такому разі чому МОН у наступному році пропонує вступникам складати природничі предмети в додатковий день, хоча в 2022 році такого не було?
– Справді, міністерство пропонує в додатковий день складати один з додаткових предметів (фізика, хімія, біологія) за бажанням вступника. Оцінкою з додаткового предмету можна замінити оцінку з історії України або іноземної мови з обов’язкової частини НМТ. Проте, цього можна не робити, скориставшись можливістю вступу на будь-яку спеціальність тільки на основі складання обов’язкової частини НМТ.
Загалом, ця пропозиція є відповіддю на рекомендації громадськості до проведення НМТ 2022 року. Тоді в умовах жорсткого дефіциту часу та великих воєнних ризиків (а рішення про формат НМТ 2022 року ухвалювалось на межі березня та квітня 2022 року) було обрано модель з трьох обов’язкових предметів без будь-яких додаткових опцій. Зараз ми можемо запропонувати складання додаткового предмету, що дуже очікують вступники, які декілька років віддали поглибленому вивченню складних природничих дисциплін, незважаючи на обмеження, спричинені пандемією та війною. Це є особливо важливим з урахуванням пріоритетності підготовки фахівців із природничо-математичних, технічних, аграрних спеціальностей для повоєнної відбудови України.
– Чи не створить можливість складання додаткових предметів нерівних умов для вступників? Чи йдеться про заниження вимог до них?
– Здебільшого успішність у вивченні фізики, хімії чи біології корелює з результатами навчання з інших шкільних предметів, зокрема з історії України та іноземної мови, проте можна знаходити контрприклади в обидві сторони. У нашому випадку вивчення цих природничих наук має критичне значення для опанування низки важливих для держави та економіки професій. Отримати високу оцінку з цих предметів зазвичай важче, ніж з гуманітарних наук, тому заміна оцінки в конкурсному балі не буде зниженням вимог до вступників.
– Звучали пропозиції внести до переліку додаткових предметів географію. Чому її немає в запропонованому міністерством переліку?
– Географія – дуже важливий шкільний предмет та предмет ЗНО в традиційному форматі. В умовах обмежених ресурсів та підвищених ризиків географія не запропонована для включення до НМТ 2023 року. Для справедливості заміни предметів у конкурсному балі важливо, щоб високі бали за додатковий предмет було складніше отримати, ніж за обов’язковий. Для цього програма з географії потребує суттєвого посилення з урахуванням змін економічної мапи та реформи децентралізації, підготовки нових підручників тощо. Звичайно, можна зосередитись на перевірці тематики з фізичної географії, але вона здебільшого вивчалась ще в базовій школі (до 9 класу). Що стосується критично важливих знань щодо соборності України, то вони перевіряються в тесті з історії України.
– Чи можна буде взагалі не складати НМТ для вступу на контракт?
– До міністерства надходило чимало суперечливих оцінок такої практики в 2022 році. Проте, з урахуванням ситуації, у проєкті Порядку прийому запропоновано зберегти таку можливість для вступу на спеціальності, яким надається особлива підтримка. Загалом це 53 спеціальності та 11 спеціалізацій.
– І останнє запитання, яке, як бачиться, дуже турбує освітянську (і не лише) громадськість – після досвіду проведення НМТ чи планується повернення до ЗНО в традиційному форматі, і взагалі, чи буде воно?
– Думаю, що правильно ставити питання не «чи буде», а «коли буде». Усі розуміють, що повернення до зовнішнього незалежного оцінювання з повної лінійки предметів для вступних випробувань та державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти є стратегічно важливим для розвитку української освіти та довіри суспільства до освітніх реформ. Сподіваюсь, що завдяки успіхам Збройних Сил України цей час настане незабаром, і буде можливість повністю відновити ЗНО та інтегрувати до нього кращі напрацювання воєнного часу.
Спілкувався Максим Короденко